Справа №338/784/25
07 липня 2025 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
В складі головуючого - судді Решетова В. В.,
з участю: секретаря судового засідання Остапишин І. Р.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шумила С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕНА №4876156 від 02 червня 2025 року, якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Позов мотивований тим, що оскаржуваною постановою позивача визнано винуватим у тому, що він 02.06.2024 близько 15 год. 27 хв. керуючи транспортним засобом HYUNDAI TUCSON н.з. НОМЕР_1 здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, та дорожньою розміткою 1.27, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
За це порушення поліцейським взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Яворським С.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №4876156 від 02 червня 2025 року та до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень. Вважає, що вказана постанова серії ЕНА №4876156 від 02 червня 2025 року є незаконно, без повного, всебічного та об'єктивного вивчення обставин справи.
Ухвалою суду від 16.06.2025р. відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
20.06.2025р. від представника відповідача управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив, в якому просив у задоволенні позову позивача відмовити повністю. Позивач, намагаючись уникнути відповідальності, викладає у позовній заяві відомості, які суперечать обставинам, що вбачаються з відеозапису та матеріалів справи. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а позовна вимога про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №4876156 від 02 червня 2025 року відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки 02.06.2024 близько 15 год. 27 хв. по вул. Січових Стрільців в м. Івано-Франківськ, керуючи транспортним засобом HYUNDAI TUCSON н.з. НОМЕР_1 позивач здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, а поліцейський взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, а поліцейський взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Яворський С.В. під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, просив його задовольнити та пояснив, що 02.06.25 р. він рухався по вул. Чорновола на Січових Стрільців в м. Івано-Франківськ та хотів висадити пасажира, але він не зупинявся на смузі а лише короткочасно перебував на ній. Тому вважає постанову складеною неправомірно.
Представник відповідача Шумило С.Я. в судовому засіданні проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити з підстав зазначений у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що поліцейським взводу № 1 роти ТОР Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Яворський Сергій Володимирович винесено постанову серії ЕНА №4876156 від 02 червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн, згідно з якою він порушив п. 17.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 02.06.2025р. о 15:25 год. у м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців водій ОСОБА_1 здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, та дорожньою розміткою 1.27, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху.
З переглянутого відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського № 474085, вбачається як в крайній ліві смузі рухається потік транспортних засобів в результаті чого утворився затор, при цьому позивач ОСОБА_1 керуючи ТЗ здійснює рух смугою для руху маршрутних транспортних засобів, з метою об'їхати затор який утворився.
На місці зупинки т.з. позивача та оформлення оскаржуваної постанови позивач не вказував про необхідність висадки пасажира. З дослідженого відеозапису позивач так і не висадив пасажира.
Досліджене відео спростовує твердження позивача про короткострокове перебування на смузі руху маршрутних транспортних засобів. В позові та в судовому засіданні вказував, що виїжджав з вул. Чорновола на вул. С.Стрільців та відразу виїхав на смугу для руху маршрутних транспортних засобів. Такі пояснення позивача додатково вказують на хибність задекларованої мети висадки пасажира, яка була неможлива ні на пішохідному переході відразу при виїзді позивача на перехрестя, ні в подальшому на зупинці громадського транспорту, ні в подальшому через жовту суцільну смугу по верху бордюру. Викладені умови дорожнього руху унеможливлюють короткочасний виїзд на смугу для руху маршрутних транспортних засобів для висадки пасажира, що очевидно спростовує версію позивача.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 17.1 ПДР встановлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.
Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач в судовому засіданні пояснює, що дійсно нетривалий час перебував на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, оскільки хотів висадити пасажира, що не тягне за собою відповідальності. Такі пояснення суперечать умовам пункту 17.1. ПДР. Тому, пояснення позивача суперечливі та не відповідають вимогам п. 17.1 ПДР, яким у даному випадку помилково керувався позивач.
За встановлених обставин, суд, оцінюючи доводи позивача в позові та в судовому засіданні щодо його невинуватості та неправомірності винесення щодо нього оскаржуваної постанови, приходить висновку, що вищевказані доводи ОСОБА_1 не засновані на належних доказах, нічим не підтверджуються, спростовуються відомостями дослідженого відеозапису і спрямовані на ухилення останнього від адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, факт наявності якого не викликає у суду жодних сумнівів.
Обставини, що викладені в адміністративному позові, на думку суду, свідчать про певну тенденцію позивача моделювання позиції захисту з врахуванням і осмисленням фактичних обставин справи, що не заборонено законом.
Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи надані в розпорядження суду матеріали в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконання, що факт порушення позивачем вимог п. 17.1 ПДР об'єктивно підтверджується відеозаписом, який правомірно було покладено відповідачем в основу для винесення оскаржуваної постанови, а відтак підстав для задоволення адміністративного позову не вбачається.
Відповідач при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв розсудливо та пропорційно, оскаржувана постанова від 02 червня 2025 року серії ЕНА №4876156 у справі про адміністративне правопорушення винесена з додержанням норм чинного законодавства і з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано було рішення про накладення штрафу, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Доказів, які могли б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, правові підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП України, ст.ст. 242-246, 250, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 10 липня 2025 року.
Суддя В.В. Решетов