Номер провадження 2/754/2946/25
Справа №754/1760/25
Іменем України
09 липня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2021 ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. Вирок суду набрав законної сили. У кримінальному провадженні потерпілим від злочинних дій ОСОБА_1 зокрема було визнано ТОВ "СВП Плюс". Із вироку вбачається, що розмір шкоди, завданої позивачу шляхом вчинення відповідачем кримінального правопорушення, становить 4 620,83грн, що дорівнює вартості належного позивачу ноутбука «Prestigio SmartBook 133S». Належність ноутбука на праві власності позивачу як товарно-матеріальної цінності та вартість її одиниці підтверджується видатковою накладною № 21548 від 21.08.2018. З огляду на вчинення відповідачем протиправних дій, внаслідок яких ТОВ "СВП Плюс" зазнав матеріальних збитків. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВП ПЛЮС» матеріальну шкоди у розмірі 4620,83грн, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
31.01.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
14.03.2025 ухвалою Деснянського районного суму м. Києва, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, з метою уникнення порушення прав сторін на справедливий суд.
ТОВ "СВП Плюс" в судові засідання свого представника не направили. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з"являвся. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявку суду не повідомлено.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про розгляд справи в суді за адресою зазначеною в позовній заяві, яка є адресою реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА (АДРЕСА_1).
Однак конверти із копією ухвали про відкриття провадження та позовною заяву з додатками до неї і з судовими повістками, адресованого відповідачу, повернулися до суду з поштовим зазначення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їм правовідносини.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2021, ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
У кримінальному провадженні потерпілим від злочинних дій ОСОБА_1 було визнано зокрема "СВП Плюс".
Як убачається з Вироку суду, ОСОБА_1 10.09.2018 приблизно о 21:43, знаходячись у приміщенні магазину «ТТТ» в ТЦ «РАЙОН», що розташований по вул. Лаврухіна, 4 у м. Києві, побачив на стелажах вказаного магазину ноутбук чорного кольору «Prestigio SmartBook 133S», який належить ТОВ «СВП плюс», після чого у нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, умисно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до одного із стелажів магазину, звідки повторно, таємно викрав ноутбук чорного кольору «Prestigio SmartBook 133S», вартістю 4620,83грн. Після чого, ОСОБА_1 утримуючи зазначений ноутбук при собі з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ТОВ «СВП плюс», матеріальної шкоди на суму 4 620,83грн.
У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку є встановленою та не підлягає доведенню, оскільки у суду відсутні сумніви щодо достовірності зазначених обставин та дій встановлених у Вироку Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2021.
Згідно із видатковою накладною № 21548 від 21.08.2018, позивачу ТОВ «СВП Плюс» належав ноутбук «Prestigio SmartBook 133S», вартістю 4620,83грн.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зазначена норма визнає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнання права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Загальні положення відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
У силу положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що своїми протиправними діями відповідач, шляхом викрадення ноутбука, який належав позивачу на праві власності, завдав позивачу майнової шкоди, а тому задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 4620,83грн завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позов обґрунтований та доведений.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статей 133 та 141 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн.
Керуючись Конституцією України, статтями 11, 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1192 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 19, 76-82, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс" матеріальну шкоду в розмірі 4620,83грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Плюс", код ЄДРПОУ: 37244754, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Бандери, буд. 28-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відсутній в матеріалах справи, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 09.07.2025 у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко