08.07.25
Справа № 642/3058/25
Провадження № 1-кп/642/435/25
Іменем України
02.07.25 м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221220000513 від 03.04.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України, -
В провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України.
У відношенні ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави, строком до 18 липня 2025 року.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 30.05.2025 вищезазначений обвинувальний акт був призначений до розгляду у підготовче судове засідання.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 09 червня 2025 року призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
02.07.2025 у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про відвід прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні №12025221220000513 від 03.04.2025.
В обґрунтування клопотання зазначає, що коли йому повідомлялося про підозру, прокурор ОСОБА_3 не врахував жодних наданих ОСОБА_4 пояснень з приводу кримінального правопорушення. Зазначив, що прокурор лише насміхався з нього. Крім того, прокурор відвідавши ОСОБА_4 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» погрожував останньому великим терміном якщо той розкаже правду.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо заяви про відвід прокурора покладалася на розсуд суду.
Прокурор заперечував проти заяви про відвід, зазначивши, що вона не відповідає вимогам КПК України та є необґрунтованою, а підстави для відведення прокурора надумані. Вказав, що викладена в заяві про відвід інформація не відповідає дійсності.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Потерпіла ОСОБА_8 звернулася до суду із заявою про розгляд вказаного кримінального провадження без її участі.
Вислухавши думки учасників та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків, що мотивує наступним чином.
У практиці Європейського Суду з прав людини дотримання права на справедливий суд, закріпленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оцінюється в цілому, не обмежуючись лише судовим розглядом висунутого особі обвинувачення, але й включаючи досудове розслідування, як початковий етап кримінального процесу, адже об'єктивність, повнота та всебічність дослідження всіх обставин під час розслідування є невід'ємною передумовою справедливості судового розгляду.
Прокурор, як один з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення, реалізує функції прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, зокрема, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді, а тому його об'єктивність є неодмінною передумовою забезпечення права на справедливий суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК Українипрокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України він зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.Об'єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, аніж судді, оскільки він згідно зі ст. 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи. Вимога неупередженого досудового розслідування означає, що органи досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокурора зобов'язані об'єктивно, неупереджено, без необґрунтованої підозри та обвинувального ухилу встановити за допомогою доказів, зібраних у встановленій процесуальній формі, всі обставини кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.
Неупередженість(об'єктивність) дослідження обставин провадження прокурором передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об'єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). Розв'язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого, недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.
Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпечення законності (ст. 9 КПК України України).
Необ'єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Закріплення у КПК України загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує об'єктивність і неупередженість прокурора в кожному кримінальному провадженні.
Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст. 77 КПК України. Так, відповідно до цієї норми прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При чому цей перелік не є вичерпним, так як підстава, передбачена пунктом 3 ч. 1 ст. 77 КПК України передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості; і такі випадки неможливо передбачити і унормувати. Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночність цієї обставини у кожному конкретному випадку.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, який має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.
Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об'єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.
Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах "Білуха проти України", "Веттштайн проти Швейцарії", "Мікалеф проти Мальти").
Згідно вимог ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.Разом з тим, обвинуваченим ОСОБА_4 не наведено підстав для відводу прокурору, які передбачені ст. 77 КПК України.
На думку суду, у заяві обвинуваченого про відвід прокурора, відсутні посилання на об'єктивно існуючі обставини, які викликали б обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 під час здійснення процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні.
Отже, при розгляді заяви про відвід не встановлено обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора.
Виходячи із суті пояснень учасників судового розгляду, суд не вбачає підстав для обґрунтованих сумнівів в неупередженості прокурора, а міркування, зазначені обвинуваченим не є підставою для відводу прокурора. Будь-які факти, щоб свідчили про обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора відсутні, і тому заява про її відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 77, 80-81, 369-372 КПК України, суддя,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні №12025221220000513 від 03.04.2025 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.07.2025.
Суддя ОСОБА_1