Справа № 638/4580/25
Провадження № 2/638/3772/25
09 липня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді - Шамраєва М.Є., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 березня 2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 101. Після реєстрації шлюбу позивачка залишила дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та відсутністю взамопорозуміння, у зв'язку з чим втратили почуття один до одного, шлюбно-сімейні відносини між подружжям фактично припинені, спільного господарства не ведуть та на данний момент шлюб існує лише формально. Примирення та збереження сім'ї не можливо і не є доцільним.
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 21.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачу направлялась ухвала суду, копія позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «За закінченням терміну зберігання», відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 28 березня 2015 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_1 , про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, було внесено актовий запис № 101.
З доводів позивача, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя у них з відповідачем не склалось, примирення між ними неможливе.
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.
При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне сімейне життя подружжя не склалось через різні погляди на життя та відсутністю взамопорозуміння, у зв'язку з чим втратили почуття один до одного, шлюбно-сімейні відносини між подружжям фактично припинені, спільного господпрства не ведуть, позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу до суду не надано та судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається, тому шлюб між ними має бути розірваний.
За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 206, 259, 260, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104, 110-112 СК України,-
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28 березня 2015 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 101.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя М.Є. Шамраєв