Справа №388/1143/25 провадження № 1-кп/403/33/25
09 липня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в режимі відеоконференції клопотання прокурора Долинського відділу Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , подане в межах розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121030000033 від 28 січня 2025 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий
Ріг Криворізького району Дніпропетровської області, адреса місця проживання,
зареєстрована у встановленому законом
порядку та фактичного місця проживання:
АДРЕСА_1 , не працюючого,
маючого середню освіту, не одруженого,
громадянина України.
військовозобов'язаного, раніше не судимого
В провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121030000033 від 28 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, за фактами:
1) незаконного виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, а саме: придбання у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 13 січня 2025 року та за невстановлених обставин, наркотичного засобу канабісу, обіг якого обмежено, з метою його подальшого збуту іншим особам за грошову винагороду; подальше зберігання придбаної коноплі за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 ; виготовлення наркотичного засобу шляхом подрібнення коноплі та пофасування її до полімерних пакетів; незаконний збут наркотичного засобу - канабісу за гроші в сумі 250,00 грн. гр-ну ОСОБА_7 ; належність згідно висновку експерта №СЕ-19/112-25/682-НЗПРАП від 22 січня 2025 року вилученої речовини до наркотичних засобів - канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,42 грама;
2) незаконного виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, вчинене повторно, а саме: придбання у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 26 березня 2025 року та за невстановлених обставин, повторно, наркотичного засобу канабісу, обіг якого обмежено, з метою його подальшого збуту іншим особам за грошову винагороду; зберігання придбаної коноплі за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 ; виготовлення наркотичного засобу шляхом подрібнення готової до вживання коноплі та пофасування її до полімерних пакетів; незаконний збут канабісу за гроші в сумі 1000,00 грн. гр-ну ОСОБА_8 ; належність згідно висновку експерта №СЕ-19/112-25/4279-НЗПРАП від 28 березня 2025 року вилученої речовини до наркотичних засобів - канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 4,067 грама;
3) незаконного виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинене повторно, а саме: придбання у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05 квітня 2025 року та за невстановлених обставин, повторно, наркотичного засобу канабісу, обіг якого обмежено, з метою його подальшого збуту іншим особам за грошову винагороду; зберігання придбаної коноплі за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 ; виготовлення наркотичного засобу шляхом подрібнення коноплі та пофасування її до полімерних пакетів; незаконний збут канабісу за гроші в сумі 1000,00 грн. гр-ну ОСОБА_8 ; належність згідно висновку експерта №СЕ-19/112-25/4824-НЗПРАП від 09 квітня 2025 року вилученої речовини до наркотичних засобів - канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 4,12 грама;
4) незаконного виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, вчинене повторно, а саме: придбання у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 05 квітня 2025 року та за невстановлених обставин, повторно, наркотичного засобу канабісу та психотропної речовини - метамфетаміну, обіг яких обмежено, з метою його подальшого збуту іншим особам за грошову винагороду; зберігання придбаної коноплі та метамфетаміну за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 ; виготовлення наркотичного засобу шляхом подрібнення коноплі та пофасування її до полімерних пакетів, а також пофасування психотропної речовини, які зберігав у себе в квартирі та у підвальному приміщенні; належність згідно висновку експерта №СЕ-19/112-25/4892-НЗПРАП від 24 квітня 2025 року вилученої речовини до наркотичних засобів - канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2,6 грама; належність згідно висновку експерта №СЕ-19/112-25/4889-НЗПРАП від 15 квітня 2025 року вилученої речовини до психотропних речовин - метамфетаміну загальною масою 0,025 грама; належність вилучених під час обшуку 05 квітня 2025 року за місцем проживання обвинуваченого речовин рослинного походження згідно висновків експерта №СЕ-19/112-25/4888-НЗПРПАП від 25 квітня 2025 року, №СЕ-19/112-25/4823-НЗПРПАП від 10 квітня 2025 року, №СЕ-19/112-25/4822-НЗПРПАП від 10 квітня 2025 року та №СЕ-19/112-25/4825-НЗПРАП від 10 квітня 2025 року до наркотичних засобів - канабісу, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 23,753 грама та до психотропної речовини - метамфетаміну загальною масою 0,0070 грама; належність вилученої під час обшуку 05 квітня 2025 року підвального приміщення за місцем проживання обвинуваченого речовини рослинного походження згідно висновку експерта №СЕ-19/112-25/4887-НЗПРПАП від 24 квітня 2025 року, до наркотичних засобів - канабісу, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,18 грама.
В судовому засіданні прокурором підтримане подане до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, яке обгрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, за відсутності міцних соціальних зв'язків та передбаченого законом покарання за тяжкі злочини у сфері обігу наркотичних засобів у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які не допитані судом та з якими він проживає в одному населеному пункті з метою зміни ними вже наданих показів; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, з огляду на підтверджений під час досудового розслідування факт неодноразового незаконного збуту ним наркотичних засобів за невстановлених досудовим розслідуванням обставин щодо осіб, способу та місця їх придбання, що свідчить про можливість продовження зайняття обвинуваченим незаконною діяльністю.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження стосовно нього дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважав за можливе застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що за станом здоров'я, який на даний час погіршився, йому некомфортно перебувати в слідчому ізоляторі. Натомість у разі застосування домашнього арешту його дружина зможе ставити йому крапельниці вдома та забезпечити придбання ліків, оскільки така можливість в слідчому ізоляторі відсутня.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання прокурора з огляду на: недоведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які мають на даний час формальний характер, недоведеності вини її підзахисного у вчиненні кримінальних правопорушень, та з урахуванням його позиції вважала наявними підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, безпосередньо дослідивши зміст клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою було обрано за ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_9 від 07 квітня 2025 року, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України. Підставою обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою була наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, та наявність ризиків: вчинення ним корисливих злочинів за відсутності засобів для проживання, переховування від органу досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків, частина з яких є особами, які придбавали у нього наркотичні засоби.
В подальшому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою був продовжений строком на шістдесят днів ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 травня 2025 року.
Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч.4 ст.176 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, крім іншого, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду (пункт 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України). Крім того, згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей; вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини тощо.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України (ч.1 ст.183 КПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.51 рішення у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991 року, заява №12369/86), особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру протягом певного часу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Зі змісту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні та клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, які згідно положень ч.5 ст.12 КК України класифікуються як тяжкі злочини. Санкція ч.1 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 року (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).
Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду (правова позиція Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25 липня 2001 року.
З огляду на викладене судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років (ч.1 ст.307 КК України ) та від 6 до 10 років (ч.2 ст.307 КК України), що, на думку суду, може свідчити про його суворість та наявність у зв'язку з цим ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення можливого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків судом враховується встановлений нормами КПК України порядок отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: 1) на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст.23, ст.224 КПК України); 2) суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею; 3) суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).
З огляду на викладене, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За вказаних обставин, враховуючи, що свідки у даному кримінальному провадженні, зазначені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, будучи одночасно особами, які здійснювали придбання наркотичного засобу за обставин, викладених в обвинувальному акті, не допитувались судом першої інстанції, обвинувачений, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні із ними, може здійснити вплив на свідків з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі для уникнення кримінальної відповідальності за злочини, у вчиненні яких він обвинувачується.
Отже, на переконання суду ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дій, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є об'єктивно наявним.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за декількома епізодами, пов'язаними з придбанням, виготовленням, зберіганням з метою збуту та збутом наркотичних засобів в період часу з січня по квітень 2025 року, що, як наслідок переконує суд у можливості вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інших подібних кримінальних правопорушень в цій сфері.
Обвинувачений ОСОБА_4 є особою раніше не судимою.
Згідно обставин, встановлених слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу від 07 квітня 2025 року та повідомлених обвинуваченим в судовому засіданні по розгляду клопотання, ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, є батьком неповнолітніх дітей, які постійно проживають з колишньою дружиною, не працює, проживає в квартирі колишньої дружини з її дозволу.
Доказів наявності на утриманні обвинуваченого двох його неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, догляд та матеріальне забезпечення яких він здійснював чи здійснює, матеріали кримінального провадження не містять.
Доказів наявності в обвинуваченого на дату розгляду клопотання сталих сімейних відносин суду також надано не було.
Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про відсутність в обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків у місці його проживання.
Обгрунтованість висунутої ОСОБА_4 під час досудового розслідування підозри підтверджується висновком, викладеним в ухвалі слідчого судді від 07 квітня 2025 року, з яким суд погоджується під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, як такого, що підтверджений вагомістю досліджених доказів, зібраних у ході досудового розслідування, в їх сукупності, які містять достатні дані, що можуть свідчити про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.307 КК України.
За таких обставин, вирішуючи питання необхідності продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.1 ст.177, ч.1 ст.194 КПК України, прокурором доведено: існування обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з урахуванням тяжкості покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим у вчиненні цих кримінальних правопорушень, може здійснити спроби переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На час розгляду клопотання у судовому засіданні будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, судом встановлено не було, обставини провадження та особа обвинуваченого змін не зазнали, а інших обставин, які б давали підстави змінити або скасувати запобіжний захід стосовно нього судом не вбачається.
Повідомлена обвинуваченим ОСОБА_4 в судовому засіданні обставина погіршення його стану здоров'я та відсутність можливості надання йому належного лікування в умовах слідчого ізолятора не може бути достатньою підставою для зміни йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, оскільки відповідно до п.п.1, 2 глави 1 розділу Х "Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України", затверджених наказом Міністерства юстиції України 14 червня 2019 року №1769/5, відповідно до ст.11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд не вбачає підстав для зміни йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, а тому клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт цілодобово задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, з урахуванням: тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 ; суворості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень; особи обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні декількох епізодів тяжких кримінальних правопорушень, в тому числі скоєних повторно; інших обставин, передбачених ст.178 КПК України, зокрема, відсутності в обвинуваченого власної сім'ї, житла та постійної роботи, а також тієї обставини, що строк його тримання під вартою закінчується 28 липня 2025 року, а судовий розгляд даного кримінального провадження розпочатий не був, для забезпечення особистої участі обвинуваченого у судових засіданнях під час судового провадження з метою забезпечення його дієвості, суд відповідно до ч.1 ст.331 КПК України дійшов висновку про необхідність та доцільність продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно практики Європейського суду з прав людини застава необхідна лише тоді, коли існують підстави тримання під вартою (п.139 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Олександр Макаров проти Росії», заява №15217/07). Влада має визначати з однаковою ретельністю як розмір застави, так і необхідність продовження тримання особи під вартою (п.39 рішення від 03 листопада 2009 року у справі «Пьотр Осух проти Польщі», заява №30028/06).
За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на зазначені правові норми, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, даних про його особу та ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд визначає суму застави у шістдесят п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01 січня 2025 року - 3028,00 грн.), що становить 196820 грн. 00 коп., з покладенням на обвинуваченого в разі внесення застави обов'язків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.
Питання про продовження покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язку, передбаченого п.9 ч.5 ст.194 КПК України (носити електронний засіб контролю), судом не вирішується з огляду на відсутність такого обов'язку у поданому прокурором до суду клопотанні та ненадання суду доказів наявності технічної можливості забезпечити дію даного електронного засобу контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, ч.3 ст.315, 369, 372, 395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 09 липня 2025 року до 06 вересня 2025 року включно обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали визначити з 09 липня 2025 року до 06 вересня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 65 (шістдесяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 196820 (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; код отримувача: 26241445; банк отримувача: ДКСУ м.Київ; розрахунковий рахунок: UA458201720355279001000002505.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 в межах строку дії ухвали покладаються обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
У разі нез'явлення ОСОБА_4 за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення інших покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а також вирішується питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити (направити) обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Копію ухвали невідкладно направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» (адреса місцезнаходження: вул.Куроп'ятникова, буд.№50б м.Кропивницький, поштовий індекс 25009).
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1