Справа № 369/6430/23
Провадження №6/369/238/25
02.07.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак І. А.,
при секретарі Гордієнко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа (боржник): ОСОБА_2 , про видачу дубліката судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
04.02.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про видачу дубліката судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що 08.05.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/6440/23 було видано судовий наказ, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 січня 2024 судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 заявницею був надісланий до виконання до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Як зазначає заявниця, при розгляді заяви щодо примусового виконання судового наказу, Державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) його було втрачено.
16.02.2024 ОСОБА_1 отримала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, до повідомлення судовий наказ не був доданий.
17.12.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою щодо примусового виконання до Носівський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за місцем реєстрації боржника та надала ксерокопію судового наказу.
17.12.2024 отримала Повідомлення, що без оригіналу судового наказу заява не розглядається.
Таким чином, на думку заявниці, оригінал судового наказу від 08.05.2023, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/6440/23 було втрачено.
На підставі зазначеного заявник просив суд видати дублікат судового наказу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.05.2023 по справі №369/6430/23 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини..
26.05.2025 через канцелярію суду від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Біди О. В. до суду було подано клопотання про розгляд справи без участі заявника і представника заявника.
У судове засідання сторони не з'явилися, причин свого неприбуття не повідомили, про час і місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 9 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08.05.2023 Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/6440/23 було видано судовий наказ, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 січня 2024 судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 заявницею був надісланий до виконання до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).При розгляді заяви щодо примусового виконання судового наказу, Державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) його було втрачено.
16.02.2024 ОСОБА_1 отримала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, до повідомлення судовий наказ не був доданий.
17.12.2024 ОСОБА_1 звернулася з заявою щодо примусового виконання до Носівський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за місцем реєстрації боржника та надала ксерокопію судового наказу.
17.12.2024 отримала Повідомлення, що без оригіналу судового наказу заява не розглядається.
Звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката судового наказу ОСОБА_1 , посилається на те, що оригінал судового наказу від 08.05.2023, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/6440/23 було втрачено.
Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що відсутні належні, переконливі та допустимі докази на підтвердження того факту, що судовий наказ від 08.05.2023, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/6440/23 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був насправді втрачений.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами п.п 17.4 п. 17 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З налізу наведеної норми очевидним є висновок про те, що обов'язковою умовою для можливості видачі дублікату виконавчого документу є підтвердження факту того, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання ще не сплинув. Обов'язок по доказуванню вказаного факту покладається на суб'єкта звернення.
Суб'єктами права на звернення із заявою до суду про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можуть бути: стягувач - у разі якщо ним втрачено оригінал виконавчого документа, а також державний виконавець, якщо оригінал виконавчого документа втрачено ним після відкриття виконавчого провадження.
Заяву про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред'явлення виконавчого листа або судового наказу до виконання, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» у редакції, що діяла станом на день видачі виконавчого листа.
У разі, якщо строк, зазначений в Законі України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, було пропущено стягувачем, водночас із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу необхідно подавати до суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа або судового наказу до виконання.
Твердження заявника щодо втрати судового наказу будь-якими належними та допустимими доказами не доведені і ґрунтуються лише на його припущеннях, кім того, як зазначено у повідомленні Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.02.2024 та не заперечується заявником виконавчий документ повенуто стягувачеві відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, заявником перед судом не доведено, що існує необхідність у видачі дубліката виконавчого листа. Більше того, у суду відсутні відомості про те, що заявник зверталася до Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо повернення оригіналу судовго наказу.
Під час розгляду справи, заявником не надано суду належних доказів, у розумінні ст.ст. 12, 81 ЦПК України на підтвердження того факту, що оригінал судового наказу від 08.05.2023, виданий Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі №369/6440/23 було втрачено. З огляду на наведене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дубліката судового наказу.
Оскільки, судом не встановлено підстав для видачі дубліката судового наказу, вимоги про видачу дублікату судового наказу задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи все вищенаведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 433, п.п 17.4 п. 17 Розділу XIII ЦПК України,
У задоволенні заяви стягувача ОСОБА_1 про видачу дубліката судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст виготовлено: 02.07.2025 року.
Суддя І. А. Козак