Справа № 203/4496/25
Провадження № 1-кс/0203/2661/2025
07 липня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра зі скаргою на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 30.05.2025 за вих. №18/1/867 на адресу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, військовою частиною НОМЕР_1 було направлено повідомлення про вчинення військовослужбовцем вказаної частини солдатом ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
26.06.2025 Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, направлено військовій частині НОМЕР_1 відповідь, згідно якої вказане повідомлення від 30.05.2025 повернуто заявнику для доопрацювання. Посилаючись на невиконання слідчим вимог ст.214 КПК України, скаржник просить визнати незаконною бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей за заявою до ЄРДР та зобов'язати Третій слідчий відділ (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташований у м.Полтаві, внести до ЄРДР відповідні відомості за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 30.05.2025 за вих. №18/1/867.
У судове засідання скаржник не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в поданій скарзі просить розглядати скаргу без його участі, скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Уповноважена особа Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Враховуючи зазначене, а також, що відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд останньої по суті за відсутності уповноваженої особи слідчого відділу та скаржника.
Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, також визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення як передумова для початку досудового розслідування для внесення відомостей за такою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Під час розгляду скарги встановлено, що 30.05.2025 за вих. №18/1/867 на адресу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, командиром військовою частиною НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 було направлено повідомлення про вчинення військовослужбовцем вказаної частини солдатом ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а також до повідомлення були долучені необхідні документи та відомості.
26.06.2025 за вих.№31327-25/15-02-3/51001зкп-25/п Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, надіслано військовій частині НОМЕР_1 відповідь про те, що слідчим відділом розглядалося відповідне повідомлення військової частини від 30.05.2025 та відповідно до якої, заявнику повідомлено про те, що заява не містить наказу про призначення службового розслідування, акту службового розслідування, наказу про завершення службового розслідування, що є обов'язковим згідно до Наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України», у зв'язку з чим заяву повернуто військовій частині на доопрацювання.
При цьому, на переконання слідчого судді, відомості, повідомлені у заяві військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2025, формально можуть містити ознаки кримінального правопорушення, наявність чи відсутність якого може бути встановлена лише під час проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що з правової норми ст. 214 КПК України та запроваджених у державі внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов'язок внесення після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відомостей за такою заявою до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, згаданий обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК України.
Таким чином, на етапі прийняття заяви чи повідомлення про злочин, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Тобто норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Утвенко та Борисов проти Росії» наголосив, що «відмова національних органів влади відкрити кримінальне розслідування вказувала на невиконання державою процесуального зобов'язання щодо забезпечення ефективного розслідування. Інформація, зібрана в рамках «попередньої перевірки», не включала гарантій, які притаманні ефективному кримінальному розслідуванню. Отже, відсутність ефективного розслідування тверджень заявників складала порушення процесуального аспекту.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна дійти висновку, що держава не може відмовити особі в проведенні ефективного розслідування за її заявою про кримінальне правопорушення.
Тож відомості, викладені у заяві особи, поданій у порядку ст. 214 КПК України, мають бути внесені до ЄРДР, навіть якщо попередня перевірка такої заяви вказує на очевидну відсутність ознак конкретного правопорушення, оскільки в цьому разі орган досудового розслідування приймає рішення про закриття такого провадження відповідно до статті 284 КПК України і не вправі відмовити особі з цих підстав у внесені відомостей за її заявою до ЄРДР.
З огляду на наведене, заявнику не може бути відмовлено в проведенні розслідування щодо відомостей, викладених у його заяві, оскільки в іншому разі це може свідчити про порушення державою своїх зобов'язань, а тому, оскільки у відповідності до вимог ст.214 КПК України з моменту подачі заяви та по теперішній час відповідні відомості до ЄРДР внесено не було, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість скарги та необхідність її задоволення.
Поряд з цим, слід відмовити в задоволенні скарги в частині визнання незаконною бездіяльності слідчого відділу, оскільки такі вимоги не узгоджуються зі приписами ч.2 ст.307 КПК України, якою визначено виключний перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею за результатами розгляду скарги в порядку ст.303 КПК України та якими є: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмова у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 303, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 на бездіяльність Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, у відповідності до ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2025 за вих. №18/1/867 про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_5 , про що повідомити заявника.
У задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовити.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1