Справа № 201/8455/25
Провадження № 1-кс/201/3130/2025
07 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - начальником Білокуракинського відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22025130000000155 від 13.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі - РФ) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
У подальшому в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська Народна Республіка» (далі - «ЛНР»).
Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Надалі представниками самопроголошеної «ЛНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силові органи, а також здійснено захоплення державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на окремій тимчасово окупованій території Луганської області.
24.02.2022 Російською Федерацію (далі - РФ) здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, тобто до 07.08.2025 року.
Законом України від 16 квітня 2025 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
У результаті вищезазначених подій значна частина території Луганської області, у тому числі Луганський район Луганської області, опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ на території Луганської області.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до вказаного переліку територія Луганського району Луганській області з 07.04.2014 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
З 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих «закордонних дільницях» на території РФ було проведено незаконний референдум з питання «входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації».
30 вересня 2022 року було підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою про прийняття до Російської Федерації Луганською Народною Республікою та утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта» (мовою оригіналу: «Договор между Российской Федерацией и Луганской Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республикой и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта»), який у подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалася перереєстрація та створення нових незаконних органів державної влади так званої «ЛНР», як суб'єкта РФ.
Так, на окупованій території Луганського району Луганської області представниками так званої «ЛНР», підконтрольними державі-агресору, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема, законом так званої «ЛНР» № 428-ІІІ від 13.03.2023 «Про створення на території Луганської Народної Республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів» (мовою оригіналу: «Об образовании на территории Луганской Народной Республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ»), створено «Муніципальне утворення Лутугинський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «Муниципальное образование Лутугинский муниципальный округ Луганской Народной Республики»).
У подальшому, 15.06.2023 Центральною виборчою комісією Російської Федерації винесено постанову № 119/947-8 «Про призначення виборів депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «О назначении выборов депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории Луганской Народной Республики»), відповідно до якої на території так званої Луганської Народної Республіки, тобто на тимчасово окупованій території Луганської області, призначено проведення виборів 10 вересня 2023 року.
У серпні 2023 року, більш точний час встановити за об'єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, перебуваючи на території м. Лутугине Луганського району Луганської області, усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на обрання депутатом до незаконного органу влади на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зареєструвався від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» (мовою оригіналу: Всероссийская политическая партия «Единая Россия») кандидатом в депутати до так званої «Ради муніципального округу муніципальне утворення Лутугинський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «Совета муниципального округа муниципальное образование Лутугинский муниципальный округ Луганской Народной Республики»).
У період з 01 по 10 вересня 2023 року, у відповідності до законодавства РФ та так званої «ЛНР», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено незаконні «вибори депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки першого скликання та вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень Луганської Народної Республіки першого скликання» (мовою оригіналу: «выборы депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва и выборы депутатов представительных органов муниципальных образований Луганской Народной Республики первого созыва»).
За результатами вказаних незаконних виборів представниками так званої «виборчої комісії ЛНР» - вибори депутатів до так званої «Ради муніципального округу муніципальне утворення Лутугинський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «Совета муниципального округа муниципальное образование Лутугинский муниципальный округ Луганской Народной Республики») який відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним, тобто створеним (обраним) у порядку, не передбаченому законом, визнані такими, що відбулися.
За результатами проведених виборів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано депутатом до так званої «Ради муніципального округу муніципальне утворення Лутугинський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «Совета муниципального округа муниципальное образование Лутугинский муниципальный округ Луганской Народной Республики»). На підставі цього, у відповідності до законодавства Російської Федерації та так званої «ЛНР» на тимчасово окупованій території, так званою «Територіальною виборчою комісією Лутугинського району» (мовою оригіналу: «Территориальной избирательной комиссией Лутугинского района») ухвалено рішення № 23/112 від 18.09.2023 «Про реєстрацію обраного депутата Ради муніципального округу Лутугинський муніципальний округ першого скликання ОСОБА_5 » (мовою оригіналу: «О регистрации избранного депутата Совета муниципального округа Лутугинский муниципальный округ первого созыва ОСОБА_6 »).
В ході досудового розслідування встановлено, що згідно відповіді на запит від ГСЦ МВС №31/9112-6463-2025 від 19.03.2025, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить транспортний засіб - легковий автомобіль, марка Renault, модель Trafic, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, дата реєстрації - 27.10.2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 .
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що з урахуванням вищевикладеного, та враховуючи те, що санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, є всі підстави для арешту майна з метою можливої наступної конфіскації майна у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22025130000000155 від 13.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
27.06.2025 відповідно до вимог ст. ст. 40, 42, 111, 133, 135, 137, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у добровільному обранні громадянина України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.
Доведено, що згідно з відповіддю на запит від ГСЦ МВС №31/9112-6463-2025 від 19.03.2025, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить транспортний засіб - легковий автомобіль, марка Renault, модель Trafic, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, дата реєстрації - 27.10.2016, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22025130000000155 від 13.03.2025 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , а саме на транспортний засіб - легковий автомобіль, марка Renault, модель Trafic, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2006, дата реєстрації - 27.10.2016, VIN-код НОМЕР_3 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1