Справа № 201/8397/25
Провадження № 1-кс/201/3112/2025
07 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000001207 від 19.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000001207 від 19.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У невстановлений період часу але не раніше 20.06.2023 року, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме у м. Горлівка Донецької області, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з особистих мотивів, підтримуючи воєнну агресію РФ на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі агресору Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно зареєструвався кандидатом у депутати т.зв. «Горловского Муниципального совета ДНР первого созива» з метою бути обраним до вказаного органу окупаційної влади від партії «Единая Россия».
У подальшому, 11.09.2023 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у м. Горлівка Донецької області, територія якого є тимчасово окупованою, продовжуючи свій умисел на сприяння державі агресору РФ в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без фізичного примусу, за результатами так званих «виборів» обраний «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - «Горловского Муниципального совета донецкой народной республики первого созыва» від політичної партії окупаційної адміністрації «Единая Россия».
Крім того, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, з метою заняття керівної посади у незаконно створеному органі влади - «Горлівської міської ради Донецької народної республіки», тобто посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, 18.09.2023 знаходячись в місті Горлівка Донецької області (більш точне місце під час досудового розслідування не встановлено), відповідно до рішення т.зв. «Горлівської міської ради Донецької народної республіки» № І/1-3 від 18.09.2023 «Про обрання голови Горлівської міської ради Донецької народної республіки», більшістю голосів обраний так званим «головою Горлівської міської ради Донецької народної республіки» та з того часу почав виконувати повноваження пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, передбачених статтею 28 т.зв. «устава муніципального утворення міський округ Горлівка днр»,- № І/6-1 від 25.10.2023.
Відповідно до відповіді з Територіального сервісного центру МВС встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має право власності на об'єкт рухомого майна, а саме: легковий автомобіль марки: «MITSUBISHI» моделі: «GALANT», VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , колір: чорний, з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.04.2007.
Згідно ч. 5 ст. 111-1 КК України, добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що за таких обставин, зазначене майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: легковий автомобіль марки: «MITSUBISHI» моделі: «GALANT», VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , колір: чорний, з свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 від 05.04.2007.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024050000001207 від 19.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
18 червня 2025 року відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, однак останньому повідомлення про підозру особисто не вручено внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території будь якого населеного пункту, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження. Встановлено, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.
18 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
25 червня 2025 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Доведено, що згідно з відповіддю з Територіального сервісного центру МВС встановлено, що ОСОБА_5 має право власності на об'єкт рухомого майна, а саме: легковий автомобіль марки: «MITSUBISHI» моделі: «GALANT», VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , колір: чорний.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22024050000001207 від 19.04.2024, на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме: легковий автомобіль марки: «MITSUBISHI» моделі: «GALANT», VIN: НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_2 , колір: чорний.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1