Справа № 201/4697/25
Провадження № 2/201/2876/2025
(заочне)
09 липня 2025 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалися на те, що 12 квітня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 5086107, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом на строк 30 днів до 12.05.2021 року.
29 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5086107 від 12 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором № 5086107 від 12 квітня 2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач.
Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 5086107 від 12 квітня 2021 року, що підлягає стягненню станом на день підготовки позову відповідно до розрахунку заборгованості, становить 67 971,64 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 12 500 грн., за відсотками - 55 471,64 грн.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 67 971,64 грн., а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 16 000 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 18 квітня 2025 року указана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.85).
Ухвалою судді від 30 квітня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті (а.с.88).
Представник позивача - Ткаченко М.М. просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. (а.с.5-зворот)
Відповідач в судове засідання не з'явилася про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 5086107, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом на строк 30 днів до 12 травня 2021 року (а.с.48-51). Також 12 квітня 2021 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.8).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало їй кредитні кошти в сумі 15000 грн. шляхом їх зарахування на банківську картку відповідача НОМЕР_1 (а.с.15).
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором №5086107 від 12.04.2021 року, складеного ТОВ «МІЛОАН», як первісним кредитором, вбачається, що станом на 09.09.2021 року, заборгованість відповідача становить 24 221,64 грн., з яких: 12 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 721,64 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.32-33).
16 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 16-12/2021-43, відповідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 5086107 від 12 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем (а.с.36-40).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 16.12.2021 року до Договору відступлення права вимоги №16/12-2021-43 від 16.12.2021 р., ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5086107 від 12 квітня 2021 року, загальна сума заборгованості 24 221,64 грн., з яких: 12500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 721,64 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.53).
ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 16.12.2021 року по 09.01.2023 року нарахували відповідачеві заборгованість у сумі 67 971,64 грн., з яких: 12500 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 11 721,64 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 43 570 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору, що вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.34).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором № 5086107 від 12 квітня 2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач. (а.с.54-60)
З акта прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року вбачається, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників, після цього, з урахуванням умов Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей. (а.с.62)
Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року у сумі 67 971,64 грн., з яких: 12500 - заборгованість за тілом кредиту; 55 471,64 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.71).
Згідно розрахунку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість ОСОБА_1 становить 67 971,64 грн., з яких: 12500 - заборгованість за тілом кредиту; 55 471,64 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.35).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивачем відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України шляхом надання належних та допустимих доказів доведено підставу виникнення спірних правовідносин (укладення кредитного договору від 12.04.2021 року), належне виконання своїх зобов'язань первісним кредитором (надання кредитних коштів відповідачу у визначеному в договорі розмірі та у визначений сторонами строк), порушення виконання зобов'язання відповідачем (виконання умов договору з порушенням умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом), внаслідок чого станом на 09.09.2021 року у ОСОБА_1 перед ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) утворилася заборгованість за Кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року у розмірі 24 221,64 грн., з яких: 12 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11 721,64 грн. - заборгованість за відсотками.
Водночас, відповідачем всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, належними та допустимими доказами не спростовано зазначені обставини, не надано доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору, не спростовано розмір заборгованості за кредитними договорами, не надано доказів виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами відповідно до умов договору.
Враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором виконала не належним чином, доказів на спростування розміру заборгованості не надала, тому суд вважає обґрунтованим розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року у розмірі 24 221,64 грн.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, на підставі Договору відступлення права вимоги № 16/12-2021-43 від 16.12.2021 року та Договору відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, які на час розгляду справи не розірвані та не визнані судом недійсними, що відповідно до ст. 204 ЦК України свідчить про їх правомірність та обов'язковість до виконання, від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
В матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу повідомлень про заміну сторони (кредитора) у спірному зобов'язанні.
Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем заборгованості за договором первісному кредитору чи новому кредитору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором на користь позивача.
Щодо нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору №5086107 від 12.04.2021 року, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало ОСОБА_1 відсотки за кредитним договором за період з 16.12.2021 року до 09.01.2023 року у сумі 43 750 грн.
Однак, позивачем при зверненні до суду не було надано виписку по рахунку, крім відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН», що позбавляє суд можливості відслідкувати рух коштів на рахунку ОСОБА_1 після відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал».
Крім того, як зазначалось вище, сторонами кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є банк або інша фінансова установа (кредитодавець) та позичальник.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»№ 2664-III (в редакції закону станом на 30.11.2021 року) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-III).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою.
У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій (ч. 2 ст. 7 Закону № 2664-ІІІ).
Відповідно до п. 8 Розділу І Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), затвердженого Постанова Правління Національного банку України 30.03.2021 року № 27 (в редакції станом на 30.11.2021 року), надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначено статтею 1054 Цивільного кодексу України.
Національний банк відповідно до цього Положення видає заявникам ліцензії на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (підп. 3 п. 4 Розділу І Положення № 27).
Відповідно до п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-IX (в редакції закону станом на 10.01.2023 року) фінансова установа - юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953-IX).
Ліцензія - право юридичної особи здійснювати діяльність з надання певних видів фінансових послуг, підтверджене записом у Реєстрі (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 1953-IX).
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 13 1. Закону № 1953-IX надавати фінансові послуги мають право фінансові установи та інші особи, які отримали відповідну ліцензію (ліцензії), крім випадків, передбачених частинами третьою - п'ятою цієї статті та спеціальними законами. Ліцензія включає право здійснювати діяльність з надання однієї чи декількох фінансових послуг, зазначених у такій ліцензії, можливість надання яких передбачено законом для надавача фінансових послуг певного виду. Спеціальним законом може бути визначена необхідність отримання окремої ліцензії, яка включає право здійснювати діяльність з надання певної фінансової послуги. Виключно фінансові установи на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором, крім випадків, встановлених спеціальними законами, здійснюють такі види діяльності з надання фінансових послуг - діяльність фінансової компанії відповідно до розділу VI цього Закону.
Згідно з підп. 69 п. 5 Розділу Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 24 грудня 2021 року № 153, надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою, якщо така послуга надана на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначені статтею 1054 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 10.01.2023 року).
Системний аналіз зазначених вище норм свідчить про те, що протягом періоду з переходу до ТОВ «Вердикт Капітал», та в подальшому ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року і до дня звернення до суду з цим позовом, законодавством України встановлено, стороною (кредитором) кредитного договору може бути виключно банк або фінансова установа, яка має ліцензію на надання фінансових послуг з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Разом з тим позивачем не надано доказів того, що ТОВ «Вердикт Капітал» є фінансовою установою та має відповідну ліцензію на надання фінансових послуг. Відсутність в матеріалах справи доказів отримання ліцензії на надання фінансових послуг виключає набуття останніми прав кредитодавець у зобов'язанні згідно з Кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року у тому обсязі, який існував у ТОВ «МІЛОАН», зокрема в частині права нараховувати проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів того, що ТОВ «Вердикт Капітал» є фінансовою установою та має ліцензію на надання фінансових послуг, суд дійшов висновку, що останні не є стороною кредитного договору №5086107 від 12.04.2021 року, а відтак позбавлені права нараховувати проценти за користування кредитом.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3-4 ст. 12 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено належними та допустими доказами наявність у попереднього кредитора (ТОВ «Вердикт Капітал») права нараховувати проценти за кредитним договором №5086107 від 12.04.2021 року, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом за період з 16.12.2021 року до 09.01.2023 року у сумі 43 750 грн.
У зв'язку з частковим задоволення позовних вимог на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 863,22 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн., надавши при цьому договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року (а.с.80-81), заявку на надання юридичної допомоги № 371 від 01 березня 2025 року (а.с.83), витяг з акту №6 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2025 року (а.с.7).
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000 грн.
Однак, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 701,58 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 5086107 від 12 квітня 2021 року станом на 09.09.2021 року у сумі 24 221,64 грн., з яких: тіло кредиту - 12 500 грн., відсотки за користування кредитом - 11 721,64 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 701,58 грн. та судовий збір - 863,22 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць