Єдиний унікальний номер 185/592/25
Номер провадження 2/211/2154/25
Категорія 40
09 липня 2025 р. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
за головуванням судді Гонтар А.Л.,
з участю секретаря судового засідання Землякової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності.
позивач звернувся в Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 січня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» було укладено кредитний договір №00-10878232, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. 22.01.2024 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено Договір факторингу № 22-01/2024. 16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними в реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-10878232 від 16 січня 2024 р. у сумі 21388,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На підставі ухвали Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 12 травня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, причину неявки не повідомив, відзивів, заяв та клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з огляду на особливості, встановлені для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутностіне подав, крім того, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, висновує про задоволення позову за таких обставин.
Судом встановлено, що 16 січня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Качай Гроші» було укладено Договір кредитної лінії №00-10878232. За умовами договору ТОВ «Качай Гроші» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності і платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається строком на 240 днів зі сплатою 966,22 % річних, тип процентної ставкифіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,80% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка становить 0,011% від суми кредиту за кожен день користування кредитом перші 30 днів. Комісія за надання кредиту 0,00 грн. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на карту позичальника. Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 60592, ідентифікатор введено 18.11.2023 об 11:02:00.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 1, ч. 2ст. 1047 ЦК України).
Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульованоЗаконами України «Про електронну комерцію'та «;Про електронний цифровий підпис».
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію'на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Устатті 3 ЗаконуУкраїни «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
У статті 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З огляду на наведене, кредитний договір між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем укладений сторонами правочину в електронній формі шляхом підписання його умов кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогамЦК УкраїнитаЗакону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка за кредитним договором, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором у погоджені сторонами строки не виконав, суму кредиту та відсотки за користування ним не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21388,50 грн., яка складається із заборгованості по кредиту 5250,00 грн., заборгованості по відсоткам 16138,50 грн.
22.01.2014 між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено Договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай Гроші» передає ТОВ «Макс Кредит» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Макс Кредит» приймає належні ТОВ «Качай Гроші» Права Вимоги до Боржників, вказаними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.
16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 16.08.2024 до Договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-10289203 від 18.11.2023 у сумі 29640,00 грн.
Згідно із ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Як передбачено у ч. 1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст.514, ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Отже, судом встановлено, що у відповідності дост. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10878232 від 16 січня 2024 року у сумі 21388, 50 грн.
Зважаючи на фактичні обставини справи та на те, що відповідач не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором №00-10878232 від 16 січня 2024 року, право вимоги за яким, на підставі Договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС», суд висновує про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 21388,50 грн.
Згідно із частиою 1 статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн., сплачений ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд беручи до уваги положеня ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.
Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3статі 133 ЦПКналежать витрати на професійну правову допомогу, які за змістомстатті 137 ЦПКнесуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами зазначеними у статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування треба виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
У частині 3статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
У ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024; Додатковою угодою №13 до договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024; актом прийому-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 з підписами сторін; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Тараненка А.І.; довіреністю, виданою на ім'я Тараненка А.І.
Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов'язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості
Керуючись ст. ст.525,526,530,610,625,1050,1054 ЦК України, ст. ст.10,12,13,141,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд,-
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №00-10878232 від 16 січня 2024 у розмірі 21388 (двадцять одна тисяча триста вісімдесят вісім ) грн. 50 коп., судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 09 липня 2025року.
Суддя А.Л.Гонтар