№ 207/2054/24
№ 1-в/207/58/25
28 квітня 2025 року м. Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
інспектора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське подання начальника Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працює, дітей на утриманні не має, не одружений, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
Вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 246 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
12 червня 2024 року ОСОБА_5 був поставлений на облік до Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
18 квітня 2025 року Південний районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання до місць позбавлення волі, посилаючись на те, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду, вчиняє адміністративні правопорушення, які потягли за собою адміністративні стягнення, та не з'являється на реєстрацію до органу пробації, що є свідченням небажання стати на шлях виправлення.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, співробітниками Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області також не доставлений.
Представник органу пробації ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 подання не підтримав, пояснив, що на час розгляду подання Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання до місць позбавлення волі ОСОБА_5 іспитовий строк закінчився, під час іспитового строку нових злочинів не вчинив.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання (ч. 2 ст. 78 КК України).
Відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, регламентована у ст. 166 КВК України.
Зокрема частиною 4 ст. 166 КВК України передбачено, що письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання (ч. 6 ст.166 КВК України).
Ця норма закону щодо підстав для направлення подання відповідає вимогам ч. 2 ст. 166 КВК України, тобто підставою для направлення подання до суду і, відповідно підставою для скасування судом перебігу іспитового строку, є невиконання засудженим обов'язків, після чого до нього має бути застосовано письмове попередження, і якщо засуджений й надалі продовжує не виконувати обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, подання може бути направлено до суду. Направлення ж подання до суду одночасно з письмовим попередженням є порушенням вимог ст. 166 КВК України.
При скасуванні звільнення від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням необхідно встановити умисел засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Проте матеріалами провадження не доведено факт умисного ухилення ОСОБА_5 від відбування покарання, умисного порушення ним умов призначеного випробування.
Сам факт скоєння адміністративних правопорушень ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування призначеного судом покарання.
Відповідно до ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, саме на уповноважений орган з питань пробації покладено обов'язок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, як вбачається з доданих до подання матеріалів, засуджений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у період іспитового строку не притягувався. Окрім цього представником органу пробації не надано суду належним чином завірених постанов, які б дійсно підтверджували факт притягнення засудженого до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органом з питань пробації на даний час не доведено свідомого, цілеспрямованого нехтування засудженим ОСОБА_5 покладеними на нього судом обов'язків, а також обставин, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Суд, вислухавши прокурора, інспектора, вивчивши матеріали подання, вважає, що представником органу пробації недостатньо надано доказів для того, щоб скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання, сам засуджений ОСОБА_5 в судове засідання співробітниками Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області не доставлений. Відомості про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у суді відсутні, матеріали, додані до подання їх також не містять. Окрім цього на момент розгляду поданням в суді іспитовий строк у ОСОБА_5 вже закінчився.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що подання про скасування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні подання начальника Південного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_5 , відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1