09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 580/4415/24
адміністративне провадження № К/990/28702/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року
у справі №580/4415/24
за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області
до Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна та зустрічного позову Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»
до Головного управління ДПС у Черкаській області,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс», Секретаріат фінансової реструктуризації,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
2 травня 2024 року Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» з вимогою надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 343 969, 26 гривень.
11 липня 2024 року Акціонерне товариство «Дашуківські бентоніти» подано зустрічний адміністративний позов, в якому заявлено такі вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо несписання податкових зобов'язань та штрафних санкцій, а також щодо невжиття заходів зі звільнення майна, переліченого в акті опису № 1/23-00-17-06-015 від 02 серпня 2017 року, з податкової застави;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області списати зобов'язання Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» у розмірі 3 280 486, 81 гривень;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області звільнити з податкової застави майно, зазначене в акті опису майна № 1/23-00-17-06-015 від 02 серпня 2017 року та виключити відповідні відомості з державних реєстрів.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, відмовлено у задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Черкаській області про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 2 343 969, 26 гривень за рахунок майна Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти». Зустрічний позов Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Черкаській області щодо списання податкового боргу Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на суму 2 343 969, 26 гривень та щодо звільнення майна Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» з податкової застави, переліченого у акті опису майна від 02 серпня 2017 року № 1/23-00-17-06-015, в частині на суму 2 343 969, 26 гривень. Зобов'язано Головне управління ДПС у Черкаській області списати податковий борг Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» в сумі 2 343 969, 26 гривень та звільнено з податкової застави майно Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти», перелічене в акті опису майна від 02 серпня 2017 року № 1/23-00-17-06-015, в частині на суму 2 343 969, 26 гривень. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.
04 липня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/4415/24.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми пункту 4 статті 25 Закону України «Про фінансову реструктуризацію», пункту 3 статті 23 Закону України «Про фінансову реструктуризацію», пункту 37 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Крім того, скаржник посилається на порушення норм процесуального права.
Суд звертає увагу на те, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом;
2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним;
3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права;
4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України касаційною скаргою не доведені.
Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.
В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.
Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі №580/4415/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна та зустрічного позову Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти»: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь інвест плюс», Секретаріат фінансової реструктуризації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова