про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2025 року
м. Київ
справа №400/9552/24
адміністративне провадження № К/990/28060/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (суддя Гордієнко Т. О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року (колегія у складів суддів Кравченка К.В., Джабурія О.В., Вербицької Н.В.)
у справі № 400/9552/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просила:
1) визнати, що ОСОБА_1 , як представник дискримінуємої групи - громадян України, євреїв та не євреїв, асоційованих з ними, виїхавши на ПМП в Ізраїль, знаходиться в ситуації прямої дискримінації, по відношенню до інших пенсіонерів, щодо виключення її з кола осіб яким відповідач зобов'язаний проводити індексацію, масові перерахунки та встановлювати доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а дії відповідача що призвели до цієї дискримінації, та бездіяльність відповідача щодо недотримання принципу недискримінації у своїй діяльності - протиправними;
2) зобов'язати відповідача:
- негайно припинити дискримінацію - включити позивачку до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, масові перерахунки та доплати та надбавки до пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- нарахувати та виплатити позивачці майнову шкоду в сумі 613 801,50 грн та моральну шкоду в сумі 100 000 грн;
- здійснити перерахунок пенсії позивачки з 07.10.2009 відповідно до ст.ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42, п.п. 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент виконання судового рішення, та здійснити виплату різниці з вирахуванням виплаченої майнової та моральної шкоди та сплачених сум відповідачем, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 31.01.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 позов задовольнив частково. А саме:
- зобов'язав ГУ ПФ України в Миколаївській області провести розрахунок та перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 відповідно до вимог ст.ст. 27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 і № 251 від 01.04.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
01.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 змінити.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є й також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі предметом спору є встановлення наявності у відповідача обов'язку щодо проведення розрахунку та перерахунку пенсії з 07.10.2009, відповідно до вимог ст.ст. 27, 28, ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 і від 01.04.2020 № 251.
Миколаївський окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.11.2024 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У поданій касаційній скарзі містяться покликання на те, що суд першої інстанції відніс справу № 400/9552/24 до категорії справ незначної складності помилково.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України).
З огляду на предмет спору, зміст позовних вимог, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, а тому не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих вище статей Кодексу.
Таким чином, Суд не вбачає у цьому випадку як таких обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 400/9552/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко