про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2025 року
м. Київ
справа №300/9131/24
адміністративне провадження № К/990/28160/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року (колегія у складі суддів Коваля Р. Й., Гуляка В. В., Ільчишин Н. В.)
у справі № 300/9131/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФ України в Івано-Франківській області, відповідач) та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті щомісячного довічного утримання судді у відставці, відповідно до довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області від 31.10.2024 № 294;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці, відповідно до довідки виданої ТУ ДСАУ в Івано-Франківській області від 31.10.2024 № 294;
- скасувати рішення ГУ ПФ України в Хмельницькій області № 926080202050 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки від 31.10.2024 № 294;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Хмельницькій області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 16.02.2024 (з дня звільнення у відставку) відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 31.10.2024 № 294 станом на 15.02.2024 (на день звільнення), виданої ТУ ДСАУ в Івано-Франківській області;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 16.02.2024 (з дня звільнення у відставку) відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 31.10.2024 № 294 станом на 15.02.2024 (на день звільнення), виданої ТУ ДСАУ в Івано-Франківській області та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання, починаючи з 16.02.2024 з урахуванням вже виплачених сум.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2025 позов задовольнив частково. А саме:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФ України в Хмельницькій області від 22.11.2024 № 926080202050 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області від 31.10.2024 за № 294 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язав ГУ ПФ України в Хмельницькій здійснити ОСОБА_1 з 16.02.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області від 31.10.2024 за № 294 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Надалі Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.05.2025, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача, скасував зазначене рішення суду першої інстанції від 07.02.2025, а натомість прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
01.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 та залишити в силі рішення Івано-Франківський окружний адміністративний суд від 07.02.2025.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови особі в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.01.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте у поданій касаційній скарзі відсутні як такі посилання на існування обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Таким чином, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025, прийнята у даній справі, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі № 300/9131/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко