09 липня 2025 року
м. Київ
справа №200/7413/24
адміністративне провадження № К/990/29026/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №200/7413/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.10.2024 № 051330003734 про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 05.10.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV від 09.07.2003, зарахувавши періоди його роботи:
- з 14.10.2015 по 18.10.2015 - до страхового та пільгового стажу за Списком №1, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994;
- з 19.10.2015 по 31.10.2015 - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- з 20.05.2016 по 31.05.2016 - до пільгового стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
- з 26.08.1998 по 31.12.1998; з 01.01.2009 по 07.09.2010; з 08.09.2010 по 12.09.2010; з 13.09.2010 по 30.06.2014; з 01.10.2014 по 30.09.2015; з 01.04.2016 по 30.04.2016; з 13.05.2016 по 19.05.2016; з 17.01.2017 по 31.01.2017 - до пільгового стажу за Списком № 1, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994;
- з 14.07.1999 по 31.12.2008, з 01.07.2014 по 30.09.2014, з 01.10.2015 по 13.10.2015, з 01.05.2016 по 12.05.2016; з 22.01.2016 по 31.01.2016 - до пільгового стажу, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;
- період проходження військової служби у Збройних Силах України в особливий період з 01.08.2022 по 05.10.2024 - до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
08.07.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ у Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №200/7413/24
Предметом оскарження у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії від 14.10.2024 року № 051330003734.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України та пункту 2 частини першої статті 263, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа має виняткове значення для заявника.
Однак обґрунтування касаційної скарги не дають підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник таких обґрунтувань не наводить. Посилання на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України в цій частині мають загальний характер, зводяться до цитування вказаної норми та викладу фактичних обставин справи.
З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить вагомих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме щодо цієї конкретної справи.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №200/7413/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Суддя М. І. Гриців
Суддя С. Г. Стеценко