про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/386/25
адміністративне провадження № К/990/27543/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та визнання протиправними та скасування рішень,
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУ ПФУ в Херсонській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі - ГУ ПФУ в Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області, щодо не здійснення судді у відставці перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2022, згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/145/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24;
зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2022, згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/145/2024 виданої Херсонськім апеляційним судом 23.12.2024 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/9275/24 від 22.11.2024 розмірі 64% від суддівської винагороди - яка складає 218328,00 грн;
визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області, щодо не здійснення судді у відставці перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2023 згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/146/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24;
зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2023, згідно довідки про суддівську винагороду №12-23/146/2024, виданої Херсонськім апеляційним судом 23.12.2024 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 22.11.2024 № 420/9275/24 розмірі 64% від суддівської винагороди - яка складає 236192,00 грн;
визнати протиправними та скасувати:
рішення ГУ ПФУ в Миколаївської області від 26.12.2024 (від 27.12.2024 лист №25998/03- 16) про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2023, згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/146/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24;
рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.12.2024 про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2022 згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/145/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24;
рішення ГУ ПФУ в Львівській області від 27.12.2024 № 965220193285 про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2022, згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/145/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21.03.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 31.12.2024 №965220193285 про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2022 згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/145/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24. Визнав протиправним та скасував рішення ГУПФУ в Львівській області від 27.12.2024 № 965220193285 про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2022 згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/145/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24. Зобов'язав ГУ ПФУ у Львівській області, здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2022, згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/145/2024, виданої Херсонськім апеляційним судом 23.12.2024 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 22.11.2024 № 420/9275/24. Визнав протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївської області від 26.12.2024 №965220193285 про відмову у проведення перерахунку з 01.01.2023 згідно довідки про суддівську винагороду від 23.12.2024 №12-23/146/2024, виданої Херсонським апеляційним судом на підстави рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 у справі 420/9572/24. Зобов'язав ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2023, згідно довідки про суддівську винагороду № 12-23/146/2024, виданої Херсонськім апеляційним судом 23.12.2024 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 22.11.2024 № 420/9275/24. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.06.2025 апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, апеляційні скарги ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ у Львівській області задовольнив. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову до ГУ ПФУ в Херсонській області, ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ПФУ в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання вчинення дій та постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, у відповідній частині не передаючи справу на новий розгляд.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У контексті наведеного Суд зауважує, що вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір у даній справі виник через відмову контролюючих органів у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки суду про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Позивач у касаційній скарзі не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до цієї справи, а також не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з - поміж інших справ цієї категорії спорів.
Скаржник у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, не зазначає, які саме норми були порушені або не правильно застосовані судом апеляційної інстанції, а лише зазначає про незгоду із постановою суду апеляційної інстанції.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції враховано висновок Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, де зазначено, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №280/1233/22 та 21.03.2024 у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду. Оскільки відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці прямо залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, тому колегія суддів вважає, що наведені висновки Великої Палати Верховного Суду є ревалентними до даної справи за позовом.
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків Верховного Суду.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 в частині відмови та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 у справі №420/386/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя В.М. Кравчук