09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 400/11526/24
адміністративне провадження № К/990/26528/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Верховного Суду 19.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 12.11.2024 №2333314290703, яким ТОВ Агрофірма «Ільницьких» визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 455733,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 113933,25 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 частково задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 50000,00 грн, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» витрати на правничу допомогу у сумі 3028,00 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» задоволено частково. Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №400/11526/24 змінено в частині визначення суми, яка підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Викладено резолютивну частину додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 в такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» (вул. Степова, 1, с. Токарівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55131, ідентифікаційний код 32093798) витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч)».
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» про ухвалення додаткового рішення у справі №400/11526/24 про стягнення з апелянта судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн задоволено частково. Ухвалено додаткову постанову у справі №400/11526/24. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ільницьких» (вул. Степова, 1, с. Токарівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55131, ідентифікаційний код 32093798) витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі) грн.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Скаржником заявлено наступні вимоги касаційної скарги:
1. Розглянути справу за участі представника ГУ ДПС у Миколаївській області;
2. Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі №400/11526/24;
3. Скасувати додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №400/11526/24;
4. Скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025;
5. Скасувати додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025;
6. Ухвалити постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Верховний Суд зауважує, що за змістом касаційної скарги скаржник зазначає про свою незгоду та необхідність скасування додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 та додаткової постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24.
Разом з цим, контролюючим органом не враховано, що додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами розгляду справи в суді першої інстанції переглянуто в апеляційному порядку та змінено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025.
Про оскарження даної постанови податковим органом в касаційній скарзі не зазначено.
При цьому додатковою постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 вирішено питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, скаржником невірно встановлено причинно-наслідковий зв'язок та неправильно зазначено судові рішення, що оскаржуються.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Натомість скаржником не вказано та не обґрунтовано підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною 4 статті 328 КАС України, не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального прав судами попередніх інстанцій.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду в частині щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, додаткову постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у справі №400/11526/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва