08 липня 2025 року
Київ
справа №816/4779/15
адміністративне провадження №К/990/22831/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 816/4779/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Газвидобування» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми бюджетного відшкодування,
28.05.2025 до суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Східне МУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 28.05.2025.
Верховний Суд ухвалою від 13.06.2025 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, а саме: надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Верховний Суд звернув увагу скаржника, що його доводи про те, що питання строку звернення до суду з позовом у цій справі було залишено поза увагою судів суперечить дійсним обставинам. Питання дотримання строку звернення до суду з позовом у цій справі Верховний Суд вирішив в постанові від 25.03.2021, яка не підлягає оскарженню, і в такій постанові викладено позицію про дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого КАС України. Відповідно, саме собою посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 суд визнав таким, що не можна визнати достатнім для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, суд зазначив, що посилаючись у касаційній скарзі на порушення судами норм процесуального права в частині встановлення обставин у справі та дослідження зібраних доказів, скаржник конкретно не зазначав, які саме докази залишилися у справі не дослідженими, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими.
На виконання вимог цієї ухвали суду Східне МУ ДПС 20.06.2025 через підсистему «Електронний суд» надіслало клопотання, до якого долучено уточнену касаційну скаргу. Так, в уточненій касаційній скарзі скаржник змінив підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 1 на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Східне МУ ДПС зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 25.03.2021 у цій справі. Свою позицію мотивує тим, що у цій постанові Верховний Суд зазначив, що загальний шестимісячний строк звернення до суду із вказаним позовом обчислюється з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №2а-5855/10/1670, тобто з 14.07.2015, а тому такий не пропущено. Однак, на переконання скаржника, така позиція є помилковою, адже датою, з якої позивач дізнався або повинен був дізнатися є 03.05.2011, відповідно, строк звернення до суду є значно пропущеним і відсутні підстави для його поновлення.
Проаналізувавши зміст уточненої касаційної скарги, суд вважає, що вона не усуває виявлених недоліків. Так, суд роз'яснював скаржникові, що у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, він має зазначити у касаційній скарзі таке: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.
Однак, уточнена касаційна скарга обґрунтована незгодою із визначеною Верховним Судом у цій справі датою початку обчислення шестимісячного строку звернення до суду, що суперечить правовому змісту пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судових рішень, оскільки не стосується висновку щодо застосування конкретної норми права.
Колегія суддів звертає увагу, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов'язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.
Крім того, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, як і не зазначає, які саме докази залишилися у справі не дослідженими, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими.
Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до усунення виявлених недоліків, ігнорування скаржником мотивів і роз'яснень, наданих судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі № 816/4779/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Газвидобування» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення суми бюджетного відшкодування - повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко