09 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/24351/23
адміністративне провадження № К/990/28166/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків шляхом надання доказів надсилання листом з описом вкладення поштового відправлення іншим учасникам справи (позивачу) копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками, або доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» на електронну адресу учасника справи, який зареєстрований в електронному суді.
Так, відповідно до матеріалів апеляційного провадження, копія ухвали апеляційного суду від 23 листопада 2023 року доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 23 листопада 2023 року о 15:45, відомості про доставлення копії ухвали до електронного кабінету апелянта, отриманні судом 23 листопада 2023 року. Отже документ вважається доставленим апелянту 23 листопада 2023 року, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 4 грудня 2023 року включно.
Станом на 11 грудня 2023 року відсутні відомості щодо виконання вимог ухвали апеляційного суду від 23 листопада 2023 року та станом на 4 грудня 2023 року від апелянта не надходило клопотань (заяв) щодо продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області повернуто особі, що її подала.
30 травня 2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року разом із клопотанням про поновлення строку оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2025 року Головному управлінню ДПС в Одеській області відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у цій справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що повний текст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року складено у той же день, а апеляційна скарга подана 30 травня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини другої статті 299 КАС України.
1 липня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2025 року, у якій скаржник просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу до П'ятого апеляційного адміністративного суду для розгляду по суті спору.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Таким чином, за умови подання суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Питання ж необхідності продовження процесуального строку, у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної чи касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалене 20 жовтня 2023 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 30 травня 2025 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх