09 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/370/25 пров. № А/857/14857/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
з участю секретаря Березюка Д.О.,
представника відповідача Яртись І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЛЮБОМЛЬСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ЛЮБОМЛЬСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та незаконними дій,-
суддя в 1-й інстанції Дмитрук В.В.,
час ухвалення рішення 10.03.2025 року,
місце ухвалення рішення м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення 10.03.2025 року,
ПАТ «ЛЮБОМЛЬСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та незаконними дій.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позову та прийняти постанову про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з 01.01.2021 - 01.07.2024 на адресу Товариства від органу ДПС не надходило податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із врахуванням обставин викладених у письмових поясненнях від Товариства за кожен період, а у 2024 році згідно акту ДПС України ГУ ДПС у Волинській області від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 було надіслано повідомлення від 10.07.2024 (яке Товариство не отримало), про що зазначено в акті на сторінці 1 - повідомлення повернуте 29.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Вважає, що відповідно до п.п. 266.7.2. ст. 266 ПК України вказане повідомлення органом ДПС надіслано із запізненням Товариству - 10.07.2024 та пропущенням строку перебігу давності. Крім того, при розгляді заперечення на акт від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 представником органу ДПС у Волинській області 25.09.2024 та Вищим контролюючим органом ДПС України при розгляді скарги вих. №20 від 17.10.2024 не досліджено та не взято до уваги той факт, що такі об'єкти як: прохідна будка Д - 1, площею 9,6 кв.м., дата державної реєстрації - 04.04.2007; заправочна К - 1 площею 43,6 кв.м., дата державної реєстрації - 04.04.2007; подані ВДВС м. Любомль за участю ДП «СЕТАМ», як системою електронних торгів арештованим майном; 15.04.2021 - заправочна; 03.07.2023 - прохідна будка; на виконання наказу Господарського суду Волинської області №6/30-1 від 26.11.2008 у справі №6/30-40 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ВАТ «Любомльське РТП» про стягнення суми не отриманого доходу в сумі 117 384,00 грн, зазначене майно реалізоване відділом ДВС м. Любомль, без погодження з власником майна, самовільно на власний розсуд і вибір, а продане майно перебуває в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПрАТ «Любомльське РТП» відповідно витягу з ЄДРРП від 09.09.2024, який додається та надавався контролюючим органам.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до п. 75.1, п.п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу від 10.07.2024 №2486-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Любомльське РТП», проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПрАТ «Любомльське РТП» (код ЄДРПОУ 3569284) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 роки.
Повідомленням від 10.07.2024 №807 на право проведення перевірки направлено поштовим зв'язком рекомендованим листом 11.07.2024 для ознайомлення посадових осіб ПрАТ «Любомльське РТП».
Копія наказу контролюючого органу направлено поштовим зв'язком рекомендованим листом 11.07.2024 для ознайомлення посадових осіб ПрАТ «Любомльське РТП».
Повідомлення повернуте 29.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення п.п. 265.1.1 ст. 265, п.п. 266.1.2, п.п. 266.1.1, п. 266.2.1, п.п. 266.3.3, п.п.266.6, п.п. 266.7.1 ст. 266 ПК України занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 1 049 480,38 грн, в т.ч. за 2021 рік в сумі 275 823,00 грн, за 2022 рік в сумі 300 225,25 грн, за 2023 рік в сумі 309 462,95 грн, за 1 півріччя 2024 року в сумі 163 969,18 грн.
На підставі встановлених порушень складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Любомльське РТП» (код ЄДРПОУ 3569284)» від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 (далі - Акт перевірки від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284).
ПрАТ «Любомльське РТП» звернулася до Головного управління ДПС у Волинській області з запереченням від 10.09.2024 №19 (вх. №36051/6 від 13.09.2024) на акт перевірки від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284.
ГУ ДПС у Волинській області на юридичну адресу ПрАТ «Любомльське РТП» надіслано лист №3825/12/03-20-07-06-12 від 17.09.2024, яким повідомлено про розгляд заперечення в приміщенні ГУ ДПС у Волинській області, за адресою: м. Луцьк, Київський м-н буд. 4, 25.09.2024 о 10 год 45 хв.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про спростування висновку акту від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 134 134,00 грн, про що було повідомлено ПрАТ «Любомльське РТП» листом ГУ ДПС у Волинській області від 25.09.2024 №14853/6/03-20-07-06-06.
Перевіркою встановлено, що ПрАТ «Любомльське РТП» допущено заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 915346,38 грн, у тому числі за 2021 рік на суму 240447,0 грн, за 2022 рік на суму 261901,25, за 2023 рік на суму 269959,75 грн, за 1 півріччя 2024 року на суму 143038,38 грн, чим порушено вимоги п.п. 265.1.1, ст.265, п.п. 266.1.1 п.п. 266.1.2, п.п. 266.2.1, п. 266.3.3, п. 266.6, п.п. 266.7.1 ст. 266 Кодексу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки та з урахуванням розгляду заперечення на акт від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284, ГУ ДПС у Волинській області прийняте ППР 26.09.2024 №00263540706 та донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 915346,38 грн та штрафну санкцію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 91534,63 грн.
На вищевказане податкове повідомлення-рішення ПрАТ «Любомльське РТП» було подано до ДПС України скаргу від 17.10.2024 №20 (вх. ДПС №41205/6 від 25.10.2024 ) з проханням визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.
Рішенням ДПС України від 08.11.2024 №33457/6/99-00-06-03-02-06 продовжено строк розгляду скарги до 23.12.2024.
Під час розгляду скарги встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області, при винесенні ППР від 26.09.2024 №00263540706, згідно з яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та застосовано штраф не враховано вимоги п. 52 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 XX ПК України, а тому застосування штрафу у сумі 34 605,23 грн підлягає скасуванню.
За результатами розгляду скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень ДПС було прийнято рішення від 23.12.2024 № 38434/6/99-00-06-03-02-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2024 №00263540706 у частині застосування штрафу у сумі 34605,23 грн, в іншій частині ППР ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2024 №00263540706 залишає без змін, а скаргу - частково задовольняє.
На підставі рішення ДПС України про результати розгляду скарги ГУ ДПС у Волинській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №00351020706 від 26.12.2024 та донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 915346,38 грн та штрафну санкцію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 56929,4 грн.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 №00351020706 форми «Р», звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Звертаючись до суду із позовом про визнання протиправними дій по винесенню податкового повідомлення - рішення від 26.12.2024 №00351020706 форми «Р», позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.12.2024 №00351020706 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 роки, тобто поза межами терміну у 1095 діб, чим порушено норми підпункту 266.10.3, пункту 266.10 статті 266 ПК України.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7.2 статті 266 ПК України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
У той же час, згідно з абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
У постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 зазначено, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановляє: Відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавіpусом SАRS-СоV-2.
Відповідно, в період з 18.03.2020 (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 строк звернення до суду з цим позовом було зупинено в зв'язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 втратили юридичну силу в зв'язку із закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося п. 102.1. ст. 102 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Отже, з 17.03.2022 до 01.08.2023 зупинення перебігу строку для звернення з цим позовом передбачалося в зв'язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, а пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 останнім днем зупинення строку, в зв'язку з чим з 02.08.2023 перебіг строку відновився.
Узагальнено вищевикладене свідчить, що зупинення строку діяло з 18.03.2020 по 01.08.2023.
У даній справі податкові зобов'язання виникли та нараховані щодо періоду, сумарна тривалість якого після такого зупинення є меншою, ніж 1095 днів.
З приводу покликань позивача, що документів на перевірку контролюючим органом Товариству не надавалося та не було відомо про проведення перевірки.
Суд враховує, що відповідно до п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Разом з тим, копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення направлялися ГУ ДПС у Волинській області засобами поштового зв'язку рекомендованими листами на юридичну адресу ПрАТ «Любомльське РТП», однак були повернуті на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта про надіслання поштового відправлення.
При цьому, позивач належним чином не обґрунтував яким чином не отримання ним відповідних документів мало вплив на суть зазначеного податковим органом допущеного порушення позивачем та відповідного донарахування податкових зобов'язань. Не кожне можливе допущене порушення процедурного питання може мати безумовні наслідки протиправності прийнятого рішення.
У постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №160/17914/21 суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Крім того, постановою Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №812/821/17 суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Враховуючи зазначене, податковим органом було належно повідомлено ПрАТ «Любомльське РТП» про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до вимог статті 42 Податкового кодексу України, що виключає порушення процедури проведення перевірки.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ГУ ДПС у Волинській області правомірно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Любомльське РТП», відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЛЮБОМЛЬСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ЛЮБОМЛЬСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі № 140/370/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 09 липня 2025 року.