08 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 308/9440/24 пров. № А/857/9550/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої С.Я.,
представника позивача Рутковського С.В.,
представника відповідача Гончарук В.В.,
розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, головного державного інспектора відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Берник Зоряна Петровича про скасування постанови,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Деметрадзе Т.Р.,
час ухвалення рішення - 10:15:33,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, головного державного інспектора відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Берник З.П., в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024, прийнятою головним державним інспектором відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Берник З.П., на нього, як директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за незабезпечення виконання вимог припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18.03.2024. Зазначає, що не погоджується з цією постановою про адміністративне правопорушення та вважає її незаконною. Зауважує, що на подане відповідачем направлення про проведення перевірки щодо виконання підприємством припису від 18.03.2024, відповідачу 09.05.2024 надано пояснення та повідомлено, що 17 квітня 2024 року підприємством подано адміністративний позов до Закарпатського окружного адміністративного суду, оскільки КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради не погоджується з таким, про що було вказано керівником на самому приписі. Наголошує, що підприємство виконало всі належні процедури щодо оскарження припису від 18.03.2024, в належний спосіб та у відповідні строки, і скористалось своїм правом оскаржити припис від 18.03.2024, а тому підстави проведення перевірки щодо виконання підприємством припису від 18.03.2024 на даний час відсутні, принаймні передчасні до винесення судом остаточного з набуттям ним законної сили рішення по справі. Крім того, вважає, що у постанові не зазначена об'єктивна сторона правопорушення, тому у його діях відсутній склад правопорушення.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024, а провадження по справі закрито.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що станом на момент складення Акту № ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039 від 10.05.2024 про невиконання припису, у державного інспектора були відсутні відомості про результати розгляду справи № 260/2517/24 за позовною заявою про оскарження такого припису, та про рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, за приписами ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою судді від 14.05.2024 по справі № 260/2517/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису. Тобто, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 169 КАС України, позовна заява про оскарження припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18.03.2024 вважається поданою в день її подання до адміністративного суду, тобто 17.04.2024. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що КНП «Закарпатський протипухлинний центр» виконало всі процедури щодо оскарження припису від 18.03.2024 в належний спосіб та у відповідні строки, скористалось своїм правом оскаржити припис від 18.03.2024, тому підстави для проведення перевірки щодо виконання КНП припису були відсутні та така перевірка була передчасною до ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи № 260/2517/24, з набуттям ним законної сили. За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що постанова №ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає до скасування, а провадження по адміністративній справі закриттю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Західне міжрегіональнеуправління державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що проведеною 18 березня 2024 року перевіркою було прийнято припис №ЗХ/ЗК/6319/039/П, яким зобов'язано директора КНП «ЗПЦ» ЗОР Русина А.В. у строк до 18 квітня 2024 року усунути виявлені порушення законодавства про працю, а саме: «При звільненні ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера, згідно наказу №05/К від 10 січня 2024 року, остаточний розрахунок з нею не проведено в день звільнення; При звільненні ОСОБА_2 , їй не нараховано та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (01.02.2024 року); У роботодавця було право видати наказ про відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок не пізніше одного місяця, а саме 31 серпня 2023 року. В той же час, такий наказ №345 виданий 28.12.2023 року». Разом з тим, з'ясовано, що станом на 10 травня 2024 року, зазначені вище вимоги припису не виконано. Наголошує, що станом на вказану дату, Закарпатським окружним адміністративним судом не відкрито провадження у справі №260/2517/24, а відтак в Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області були відсутні правові підстави для не проведення заходу контролю в частині виконання вимог припису №ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18 березня 2024 року. Таким чином, за результатами позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки КНП «ЗПЦ» ЗОР головним державним інспектором Берник З.П. складено Акт № ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039 від 10.05.2024, після чого протокол про адміністративне правопорушення. Вказує, що на підставі протоколу було прийнято оскаржувану постанову, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка є законною та обґрунтованою, а тому у задоволенні позову просить відмовити. Звертає увагу на те, що ні позивачем, ні судом першої інстанції не наведено яку саме норму закону (пункт, підпункт, статтю) порушено відповідачем, які саме нормативні акти зобов'язують відповідача не притягувати позивача до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликалась на доводи, в ній викладені.
Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Закарпатської обласної ради № 732 від 15.02.2022, 18 січня 2022 року Закарпатською обласною радою укладено контракт з директором КНП «ЗПЦ» ЗОР Русином Андрієм Васильовичем. Відповідно до наказу КНП «ЗПЦ» ЗОР №06-0 від 11.10.2019, ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора КНП «ЗРЦ» ЗОР з 11 жовтня 2019 року.
За результатами проведеної 18 березня 2024 року перевірки було прийнято припис № ЗХ/ЗК/6319/039/П, яким зобов'язано директора КНП «ЗПЦ» ЗОР Русина А.В. у строк до 18 квітня 2024 року усунути виявлені порушення законодавства про працю, а саме: «При звільненні ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера, згідно наказу №05/К від 10 січня 2024 року, остаточний розрахунок з нею не проведено в день звільнення; При звільненні ОСОБА_2 , їй не нараховано та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (01.02.2024 року); У роботодавця було право видати наказ про відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок не пізніше одного місяця, а саме 31 серпня 2023 року. В той же час, такий наказ № 345 виданий 28.12.2023 року».
Як слідує з постанови № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024, прийнятої головним державним інспектором відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Берник З.П., ОСОБА_1 , як директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Вказано, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради не забезпечив виконання вимог припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18.03.2025 (а.с.26).
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 188-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з пунктом 7 Положення № 96) Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 1 п. 3 Положення про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 169 від 23.09.2022 (далі - Положення №169), основними завданнями Міжрегіонального управління є: реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пп. 5, 48 п. 4 Положення № 169 Міжрегіональне управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. Міжрегіональне управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання вимог посадових осіб Міжрегіонального управління.
Міжрегіональне управління здійснює діяльність у сфері контролю за додержанням законодавства про працю відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877), Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2023 року № 5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» (із змінами) (далі - Постанова № 5782) за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики відповідних сферах.
Відповідно до наказу Міністерства економіки від 16 червня 2023 року № 5782дозволено Державній службі України з питань праці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, гігієни праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами четвертим, п'ятим, восьмим та дев'ятим частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до частини 6 ст. 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно зі ст. 247 КУпАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Згідно з статтею 230-1 КУпАП, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів або недопущенням посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом (стаття 188-6).
Відповідно до ст. 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із матеріалів справи слідує, що за результатами проведеної 18 березня 2024 року перевірки головним державним інспектором Держпраці було прийнято припис № ЗХ/ЗК/6319/039/П, яким зобов'язано директора КНП «ЗПЦ» ЗОР Русина А.В. у строк до 18 квітня 2024 року усунути виявлені порушення законодавства про працю, а саме: «При звільненні ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера, згідно наказу №05/К від 10 січня 2024 року, остаточний розрахунок з нею не проведено в день звільнення; При звільненні ОСОБА_2 , їй не нараховано та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (01.02.2024 року); У роботодавця було право видати наказ про відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок не пізніше одного місяця, а саме 31 серпня 2023 року. В той же час, такий наказ № 345 виданий 28.12.2023 року».
Міжрегіональним управлінням видано наказ від 07.05.2024 № 187/ЗХ-ЗК про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виконання вимог припису від 18.03.2024 № ЗХ/ЗК/6319/039/П у Комунальному некомерційному підприємстві «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради.
На підставі наказу видано направлення на проведення позапланового заходу від 07.05.2024 № ЗХ/1/7167-24.
За результатами позапланової заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки КНП «ЗПЦ» ЗОР головним державним інспектором Берник З.П. складено Акт №ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039 від 10.05.2024.
Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Берником З.П. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , директора КНП «ЗПЦ2 ЗОР, від 10 травня 2024 року № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ.
Як слідує з постанови № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024, прийнятої головним державним інспектором відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності у Закарпатській області Берник З.П., Русина А.В., як директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Вказано, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради не забезпечив виконання вимог припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18.03.2025 (а.с.26).
17.04.2024 КНП «Закарпатський протипухлинний центр» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П, та вказану позовну заяву ухвалою судді від 22.04.2024 по справі № 260/2517/24, було залишено без руху.
Колегія суддів зауважує, що станом на момент складення Акту № ЗХ/ЗК/6319/039-ЗХ/ЗК/13121/П039 від 10.05.2024 про невиконання припису, у державного інспектора були відсутні відомості про результати розгляду справи № 260/2517/24 за позовною заявою про оскарження такого припису, та про рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що КНП «Закарпатський протипухлинний центр» виконало всі належні процедури щодо оскарження припису від 18.03.2024 в належний спосіб та у відповідні строки, скористалось своїм правом оскаржити даний припис від 18.03.2024, а тому підстави для проведення перевірки щодо виконання КНП припису були відсутні та така перевірка була передчасною до ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи №260/2517/24, з набуттям ним законної сили.
Однак колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції покликався, зокрема, на норму ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За приписами ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Суд першої інстанції вірно вказав, що урахуванням вимог ч. 3 ст. 169 КАС України, позовна заява про оскарження припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18.03.2024 вважається поданою в день її подання до адміністративного суду, тобто 17.04.2024.
Проте, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що перевірка щодо виконання вимог припису була передчасною до ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи № 260/2517/24 з набуттям ним законної сили.
На переконання колегії суддів, відкриття провадження у судовій справі про оскарження припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю не є підставою для непроведення заходу контролю в частині виконання вимог припису, а, відтак, не унеможливлює прийняття постанови про адміністративне правопорушення за його невиконання
Частина 3 ст. 169 КАС України структурно міститься у Главі 2 КАС України «Відкриття провадження у справі» та врегульовує виключно питання прийняття до розгляду позовної заяви.
Колегія суддів зауважує, що оскарження до суду припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю автоматично не зупиняє його дію та обов'язковість виконання. Зупинити дію припису можливо за умови звернення до адміністративного суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису на час розгляду судового спору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, заходи забезпечення позову у справі № 260/2517/23 не застосовувалися.
Таким чином, позивачем не виконано законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, станом на 10 травня 2024 року не виконано вимоги припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П від 18 березня 2024 року.
Зважаючи на вищенаведене, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ від 10.05.2024 було прийнято оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Позивачем не надано належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ст. 188-6 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 260/2517/24, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 260/2517/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування припису № ЗХ/ЗК/6319/039/П відмовлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЗК/13121/039/ПТ/ПС від 17.05.2024.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці задовольнити повністю.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2025 року у справі № 308/9440/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін