08 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 559/4977/24 пров. № А/857/11203/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої С.Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сталенного Ю.М.,
представника відповідача Бикова О.В.,
розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Гордійчук І.О.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
31 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив: скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3678878 від 17.12.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення,
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.12.2024 серії ЕНА № 3678878 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 17 грудня 2024 року, на автомобільніи? дорозі Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянинів» 189 км ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», що є відповідальною за утримання ділянки автомобільної дороги, порушив правила норми та стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги Н-25, а саме не вжив заходів для попередження, запобігання утворенню ожеледиці, не здійснив профілактичної попередньої обробки проїзної частини дороги протиожеледними матеріалами, чим порушив ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух», п. 11 «Єдиних правил ремонту утримання а/д, вулиць, з/п, правил користування ними та охорони», п. 4 Розділу 7 «Єдиних правил зимового утримання доріг», чим порушив п. 1.5 ПДР України, та скоі?в адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова прийнята за відсутності доказів вчинення ним вказаного у ній правопорушення, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності. Зауважує, що працює у ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» на посаді майстра шляхового з 01.09.2022, відповідно до наказу № 125/пр вiд 31.08.2022 згідно його посадових обов'язків не є відповідальною особою, на яку покладено обов'язок щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Вказує, що інспектор при складанні постанови не достатньо обґрунтував його вину, зважаючи на неточності, розбіжності при складанні адмінматеріалів та не додано жодного доказу того, що адміністративне правопорушення відбулось через працівника ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР». Також зазначає, що у наявних матеріалах справи в акті обстеження ділянки вулично-дорожньої мережі вiд 15.12.2024 вказано у пункті 3, що експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руку відповідає вимогам та відповідні дорожні знаки, а саме: « 1.13. Слизька дорога»; « 7.12. Ожеледиця»; « 7.2.1. Зона дії 5 км» були встановлені на даній ділянці автомобільної дороги. Зауважує, що вжив заходів щодо виїзду посипальної спецтехнiки для обробки протиожеледними матеріалами даної ділянки автомобільної дороги М-19, не порушуючи вимог ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руку». Посипка протиожеледними матеріалами на автомобільній дорозі Н-25 Городище-Рівне Старокостянтинів км 189 підтверджується записами у журналі ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» виїзду посипальної та очисної техніки, де 14.12.2024 та 15.12.2024 було здійснено посипку протиожеледними матеріалами.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», а саме майстром шляховим, відповідальним за зимове утримання автодороги Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів» 189 км. Оскаржувана постанова містить посилання на акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.12.2024, на якому й ґрунтується постанова, фото, пояснення інспектора поліцейського, наказ від 13.03.2023. Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та встановлені на їх основі обставини, суд першої інстанції вважав, що у інспектора патрульної поліції були достатні підстави, а саме фактичні дані, які свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, крім того, судом не встановлено порушення вимог КУпАП при розгляді адміністративної справи. Враховуючи наведене, суд першої інстанції не вбачав підстав для скасування постанови серії ЕНА № 3678878 від 17.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що вжив заходів щодо виїзду посипальної спецтехніки для обробки протиожеледними матеріалами ділянки автомобільної дороги Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів на 189 км 14 грудня 2024 року та 15 грудня 2024 року. У постанові серії ЕНА №3678878 час скоєння правопорушення вказано 15 грудня 2024 року о 09 год. 50 хв, проте, відповідно до запису в журналі виїзду посипальної та очисної техніки №2 ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» профілактична обробка протиожеледними матеріалами FORD CARGO 4142D (д.н.з. НОМЕР_1 ) відбулася 14 грудня 2024 року з 06 год. 00 хв. по 09 год. 00 хв. та повторна обробка протиожеледними матеріалами цієї ділянки дороги відбулася 15 грудня 2024 року з 12 год.00 хв. по 07 год. 00 хв 16 грудня 2024 року. Відповідно до вимог пункту 6.2. ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» строк ліквідації зимової слизькості з моменту виявлення для автомобільної дороги першого рівня Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів становить не більше трьох годин. Таким чином, вказує, що обробка протиожеледними матеріалами ділянки дороги проводилась 15.12.2024 з 12 год.00 хв. до 07 год. 00 хв. 16.12.2024, не порушуючи тригодинний строк з моменту виявлення згідно ДСТУ 3587:2022. Згідно GPS-tracking руху посипальної техніки 1119 FORD 30 (д.н.з. НОМЕР_2 ) посипка протиожеледними матеріалами ділянки автомобільної дороги Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянинів» 189 км була 15.12.2024 з 12 год. 40 хв до 14 год. 49 хв., де 15 грудня 2024 року було здійснено посипку протиожеледними матеріалами. Вказує, що акт обстеження вулично-шляхової мережі від 15.12.2024 не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. У вказаному акті, у фабулі не вказано П.І.Б. представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць) Довганя В.М., який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки, а прописано П.І.Б. майстра ОСОБА_2 , пункт 3 акту відповідає вимогам щодо дорожніх знаків. Тобто, майстра шляхового ТОВ «ТЕХНО-БУД- ЦЕНТР» Довганя В.М. працівники патрульної поліції для обстеження вказаної ділянки автомобільної дороги не викликали.
В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, в своїх поясненнях покликались на доводи, в ній викладені.
Представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.12.2024 серії ЕНА № 3678878 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 17 грудня 2024 року, на автомобільніи? дорозі Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянинів» 189 км ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», що є відповідальною за утримання ділянки автомобільної дороги, порушив правила норми та стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утримані а/д Н-25, а саме не вжив заходів для попередження, запобігання утворенню ожеледиці, не здійснив профілактичної попередньої обробки проїзної частини дороги протиожеледними матеріалами, чим порушив ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух», п. 11 «Єдиних правил ремонту утримання А/Д, вулиць, з/п, правил користування ними та охорони», п. 4 Розділу 7 «Єдиних правил зимового утримання доріг», чим порушив п. 1.5 ПДР України, чим скоі?в адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП (а.с.56).
Згідно з актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.12.2024 під час обстеження встановлено: забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини має: наявність ожеледиці, ковзання: ожеледиця, ковзання. Інші недоліки в утриманні та експлуатації ділянки: пошкоджено 6 метрів дорожнього огородження. За результатами обстеження ділянку визнано: придатною (а.с.57).
Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, обстеження проводилося на автомобільній дорозі Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянинів» 189 км поліцейським СРПП ВПР № 3 Рівненського РУП у присутності свідка ОСОБА_2 та було розпочато 15.12.2024 о 09 год.50 хв. і закінчено о 10 год. 15 хв. цього ж дня. Встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на ТОВ «ТЕХНОБУДЦЕНТР»
Згідно Договору від 13.03.2024 № 17-2024 служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (Замовник) уповноважила та надала право на виконання робіт генеральною підрядною організацією ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» (Виконавець) по експлуатаційному утриманню мережі автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень в межах смуг відведення автомобільних доріг в Рівненській області згідно Переліку доріг, а саме на здійснення заходів щодо ремонту та експлуатаційного утримання у безпечному для дорожнього руху сторін доріг.
Відповідно до Наказу ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» № 13/03-од від 13.03.2024 відповідальність за експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в межах Рівненської області протяжністю 164,7 км покладається на майстра шляхового ОСОБА_1 (а.с.59-60).
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено..
Положеннями ч.1 ст. 140 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спірною постановою від 17.12.2024 зафіксовано порушення ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п. 11 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України №198 від 30.03.1994; п. 4 розділу 7 Г.1-218-118:2005 Єдиних правил зимового утримання доріг, п. 1.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух»).
Згідно з п. 11 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та хорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об'єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14.02.2012 №54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до схеми організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху, з наданням чинності з 01.12.2022, встановлені ДСТУ 3587:2022.
Відповідно до п. 6.2. ДСТУ 3587:2022, строки проведення робіт із ліквідації зимової слизькості з моменту її виявлення та снігоочищення після закінчення снігопаду та/або хуртовини не повинні перевищувати вимог зазначених у таблицях 5 та 6.
Пункт А.1 додатку А до вказаного ДСТУ визначає до якого рівня вимог відноситься автомобільна дорога.
Зокрема, строк ліквідації зимової слизькості з моменту виявлення залежить від рівня автомобільної дороги.
Норма п.6.2. ДСТУ 3587:2022 передбачає наявність строку ліквідації зимової слизькості з моменту виявлення. Однак, ні оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 17.12.2025, ні інші матеріали адміністративного правопорушення не містять інформації про момент виявлення такої зимової слизькості.
Відповідно до вимог пункту 6.2. ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» ліквідації зимової слизькості з моменту виявлення для автомобільної дороги першого рівня Н-25 Городище - Рівне- Старокостянтинів становить не більше трьох годин.
Відповідно до запису в журналі виїзду посипальної та очисної техніки №2 ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» профілактична обробка протиожеледними матеріалами FORD CARGO 4142D (д.н.з. НОМЕР_1 ) відбулася 14 грудня 2024 року з 06 год. 00 хв. по 09 год.00 хв. та повторна обробка протиожеледними матеріалами даної ділянки дороги відбулася 15 грудня 2024 року з 12 год.00 хв. по 07 год. 00 хв 16.12.2024 (а.с.13).
Таким чином, обробка протиожеледними матеріалами ділянки дороги проводилась 15.12.2024 з 12 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. 16.12.2024, не порушуючи тригодинний строк з моменту виявлення згідно ДСТУ 3587:2022.
Згідно GPS-tracking руху посипальної техніки 1119 FORD 30 (д.н.з. НОМЕР_2 ) посипка протиожеледними матеріалами ділянки автомобільної дороги Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянинів» 189 км була 15.12.2024 з 12 год. 40 хв до 14 год. 49 хв., де 15 грудня 2024 року було здійснено посипку протиожеледними матеріалами.
Відповідно до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.12.2024 під час обстеження встановлено: забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини має: наявність ожеледиці, ковзання: ожеледиця, ковзання. Інші недоліки в утриманні та експлуатації ділянки: пошкоджено 6 метрів дорожнього огородження. За результатами обстеження ділянку визнано: придатною (а.с.57).
Колегія суддів зауважує, що актом обстеження зафіксовано, що останні заходи щодо прибирання проїжджої частини здійснювалися 15.12.2024 о 10:10 год за допомогою комбінованої дорожньої машини за допомогою піщано-соляної суміші (а.с.57).
Відповідні обставини відповідачем не спростовані.
Також за змістом долученого до матеріалів справи акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.12.2024, з'ясовано, що за результатами обстеження ділянку визнано: такою що не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що ДСТУ 3587-97 втратив чинність з 01.01.2022, натомість на момент виникнення спірних правовідносин чинним був ДСТУ 3587-2022.
Колегія суддів враховує копії фотознімків, долучених до матеріалів справи, однак з них незрозуміло який відрізок дороги на ньому зафіксовано та у який саме час та дату вони зроблені. Більше того, фотофіксація не дає можливості з'ясувати чи була ожеледиця на відповідному відрізку дороги.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт фіксації наявності на певній ділянці дороги зимової слизькості (ожеледиці) не доводить вину позивача у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки, що є порушенням ДСТУ 3587:2022, зважаючи на те, що у самому акті зафіксовано вжиття заходів щодо прибирання проїжджої частини 15.12.2024 о 10:10 год за допомогою комбінованої дорожньої машини за допомогою піщано-соляної суміші, тобто під час проведення обстеження.
Виходячи з вказаних вище норм, при виявленні гранично допустимих строків проведення робіт із ліквідації зимової слизькості дорожнього покриття з моменту виявлення, законодавець визначив спочатку можливість усунення недоліків, зокрема, згідно вимог ДСТУ 3587:2022, строк ліквідації руйнувань з моменту виявлення залежить від рівня вимог до автомобільної дороги.
Суд першої інстанції та відповідач не встановив, чи було відомо позивачу в силу його службових обов'язків про зазначене у постанові щодо ожеледиці проїзної частини дороги до моменту його виявлення 15.12.2024 та чи порушив він, після виявлення пошкоджень, терміни усунення цих недоліків, визначені ДСТУ 3587:2022.
Колегія суддів зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 524/4668/17.
Відповідач стверджує, що позивач не ліквідував зимову слизкість проїзної частини дороги у терміни відповідно до ДСТУ 3587:2022, однак конкретних термінів невиконання вищезазначених вимог ДСТУ не наведено, не зважаючи на проведення відповідного обстеження під час вжиття заходів щодо прибирання проїжджої частини під час самого обстеження о 10:10 год за допомогою комбінованої дорожньої машини за допомогою піщано-соляної суміші, та з використанням протиожеледних матеріалів о 12:00 год, тобто менш, ніж за три години після завершення обстеження.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що посилаючись на відповідний акт обстеження, посадовими особами відповідача не дотримано вимог щодо його оформлення. Так, відповідний акт містить графу - посада, ПІП представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки, однак у такій жодних відомостей не зазначено, що свідчить про те, що уповноважений представник мав би бути присутнім при обстеженні відповідної ділянки, однак не був. Жодних доводів на спростування таких доводів сторони позивача відповідачем не надано
У вказаному акті не вказано П.І.Б. представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць) Довганя Володимира Михайловича, який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки, а прописано П.І.Б. майстра ОСОБА_2 .
Отже, акт обстеження вулично-шляхової мережі від 17.12.2024 не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395. Також відповідний акт містить загальне покликання на ДСТУ3587:97 без конкретизації відповідного пункту, яке втратило чинність на момент проведення обстеження.
Крім того, колегія суддів наголошує, що згідно розділу 2 посадової інструкції до службових обов'язків ОСОБА_1 не входить обов'язок щодо прийняття рішень по ремонту та утриманню автомобільних доріг. Відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги» такий обов'язок покладено на орган державного управління автомобільними дорогами загального користування, яким у даному випадку є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3678878 від 17 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 140 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи слідує, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн (платіжна інструкція № 9068 від 26.12.2024) та при зверненні до апеляційної інстанції - 1816,80 грн (платіжна інструкція №3 від 18.03.2025).
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, судовий збір, який позивач мав сплатити при зверненні до суду першої інстанції становив 605,60 грн, а при зверненні до суду апеляційної інстанції 908,40 грн.
З огляду на викладене, поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає судовий збір при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій в сумі 1514,00 грн.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 березня 2025 року у справі № 559/4977/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3678878 від 17 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 140 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (вул. С. Бандери, 14а, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги в розмірі 1514,00 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін