08 липня 2025 рокуСправа № 260/11262/23 пров. № А/857/22143/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року (суддя Микуляк П.П., м.Ужгород) -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФ), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій за 2023 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII) у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу разову грошову виплату до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій за 2023 рік відповідно до статті 12 Закону №3551-XII у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі вказує, що він є учасником бойових дій та має право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак серпні 2023 року відповідачем було виплачено позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік, як учаснику бойових дій у розмірі - 1000 грн. З виплатою щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у зазначеному розмірі позивач не погоджується. На переконання позивача, такі дії відповідача є протиправними і такими, що порушують його право на соціальний захист, оскільки така допомога мала бути виплачена йому в розмірі, визначеному статтею 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 367-ХІV), тобто не менше п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для виплати позивачу у 2023 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України з врахуванням норм Закону в редакції Закону №367-ХІV з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відсутні.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_2 набув статус учасника бойових дій, що підтверджено копією посвідчення учасника бойових дій, серії НОМЕР_1 від 29.05.2023.
Відповідно до статті 12 Закону №3551-XII щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
05.08.2023 позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 1000 грн, яку виплатило ГУПФ.
Не погоджуючись із розміром вказаної виплати, позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому вказаної допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак, листом від 05.12.2023 №9360-9187/К-02/8-0700/23 відповідач відмовив позивачу у виплаті виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, посилаючись на Порядок, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 (далі - Постанова №754) та відсутність підстав на виплату разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-XII.
Згідно зі статтею 2 Закону № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Статтею 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Частиною 5 Закону №3551-XII зазначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, передбачені ст.12 Закону №3551-XII.
Відповідно до статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас вимоги позивача стосуються виплати йому одноразової грошової допомоги за 2023 рік, стосовно чого суд наголошує на наступному.
15.04.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» (далі - Закон №2983-IX), яким статтю 12 Закону №3551-XII викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У пояснювальній записці до Закону №2983-IX зазначено, що з метою засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, пропонується у законах №3551-XII та «Про жертви нацистських переслідувань» замінити дату та вид виплати разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.
Вказані виплати (до 5 травня та до Дня Незалежності України) є різними видами виплат, про що прямо зазначено у пояснювальній записці до Закону №2983-IX.
Вказані положення Закону № 2983-IX неконституційними не визнавалися, з огляду на що, підлягають застосуванню на всій території України.
На виконання вищенаведених норм, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №754.
Постановою №754 відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України (далі - БК), частини п'ятої статті 12-15, частини першої статті 6 Закону №3551-XII, частини третьої статей 61-64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами №3551-XII і «Про жертви нацистських переслідувань».
Постановою №754 затверджуються порядки використання коштів для соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань і виплати до Дня Незалежності України (далі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку передбачено здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами №3551-XII та «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого Постановою № 754, грошова допомога виплачується до 24.08.2023 в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
Як було встановлено судом, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням, а тому має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.
У 2023 році позивач не був позбавлений права на щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік та отримав її у розмірі 1000 грн, що відповідає сумі встановленій в додатку до Порядку, затвердженому Постановою №754.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що у нього є право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік за аналогією допомоги до 5-го травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з тих підстав що це різний вид допомоги, внаслідок чого, помилково ототожнює допомогу до Дня Незалежності із допомогою до 5-го травня.
Оскільки позивач отримав грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 1000 грн, що відповідає сумі, встановленій в додатку до Порядку, затвердженому Постановою №754, підстави для виплати йому у 2023 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відсутні.
У зв'язку з вищенаведеним, суд першої інстанції вірного висновку, що підстави для виплати позивачу у 2023 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України з врахуванням норм Закону №367-ХІV з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відсутні.
Вказані висновки апеляційного суду, щодо даного питання, узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові 14 травня 2025 року у справі №440/14216/23.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич