08 липня 2025 рокуСправа № 380/9340/24 пров. № А/857/33990/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасуванян рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року (суддя Сидор Н.Т., м.Львів) -
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ) та Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі - ГУПФ-1), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ-1 від 02.02.2024 №913080192609 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 29.01.2024 відповідно до Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII, Рішення відповідно);
зобов'язати ГУПФ перевести позивача з пенсії за віком відповідно на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII з дня звернення із заявою від 29.01.2024 та здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.01.2024 №110002/01 (далі - Довідка №01) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше, як 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державного службовця від 24.01.2024 №11002/02, виданих Виконавчим комітетом Львівської міської ради (далі - Довідка №02, Виконавчий комітет, Міська рада відповідно).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення. Зобов'язано ГУПФ-1 призначити ОСОБА_1 , з 29.01.2024 пенсію за віком відповідно до статті Закону №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Закону №889-VIII. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його кожен у відповідній частині оскаржили сторони, які із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить відповідачі: скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити; позивач: рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та позов задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг відповідачі зазначають, що заявник не надав доказів належності його посад до відповідної категорії державних службовців, які визначенні статтею 25 Закону №3723-ХІІ. До стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії Закону № 889-VIII зараховано період роботи позивача з 23.04.1984 по 03.07.2001 (період роботи в Виконавчому комітеті). Стаж на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців складає 17 років 2 місяці 11 днів.
Позивач в апеляційній скарзі вказує, що має право на перерахунок пенсії згідно з Довідок №01, 02, так як вони є джерелом інформації про його доходи, що впливають на правильність обчислення пенсії, тому в розглядуваному випадку наявні підстави для врахування таких довідок при призначенні та обчисленні пенсії.
Сторони відзивів на апеляційні скарги не подали.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційні скарги подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач на день звернення досягнув 60-річного віку та має страховий стаж понад 30 років, а також на день набрання чинності №889-VIII мав понад 20 років стажу на посадах державної служби (що вже встановлено судом), то він має право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ у відповідності до пункту 12 «Прикінцевих положень» Закону №889-VIII.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
В частині відмовлених позовних вимог, цей суд вказав, що спірним питанням у розглядуваних правовідносинах є право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, а не визначення грошового розміру пенсії, тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача врахувати Довідки №01, 02 задоволенню не підлягають у зв'язку з їх передчасністю.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 29.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ із заявою про перехід пенсії за віком відповідно до Закону №889-VIII.
ГУПФ-1 02.02.2024 прийняло Рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу. У Рішенні зазначено, що до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, зараховується період роботи позивача з 23.04.1984 по 03.07.2001 (період роботи в Львівському міському виконавчому комітеті). Всього стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, складає 17 років 2 місяці 11 днів.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон №3723-XII (чинний до 01.05.2016).
Статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
10.12.2015 було прийнято новий Закон № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016. Отже положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).
Частиною першою статті 90 Закону №889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону 1058-IV.
Пунктом 10 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, для набуття права на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ заявник повинен відповідати одній з вказаних вимог:
- на момент набрання чинності Законом №889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України не менш як 10 років та перебування на посаді, яка належить до державної служби;
- на момент набрання чинності Законом №889-VIII наявність стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України не менш як 20 років незалежно від перебування на посаді, яка належить до державної служби.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі №822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі №466/6057/17, від 16.12.2021 у справі №538/804/17, від 22.06.2021 у справі №308/67/17, від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17 та від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.
Відповідно до пункту 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Як видно з оскаржуваного Рішення, позивачу зараховано період роботи з 23.04.1984 по 03.07.2001 (в Виконавчому комітеті). Всього стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, складає 17 років 2 місяці 11 днів.
Водночас, з записів трудової книжки позивача встановлено, що 04.07.2001 (складена присяга посадової особи місцевого самоврядування, збережено 9 ранг в межах п'ятої категорії посад місцевого самоврядування) і до 24.06.2020 працював в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом №889-VII), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Згідно із пунктом 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Наведеними положенням спростовуються твердження відповідачів щодо того, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування не зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855.
Після набрання чинності Законом №889-VII діяв «Порядок обчислення стажу державної служби», затверджений постановою Кабінету Міністрів України 25.03.2016 №229, яким передбачено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відтак, з врахуванням стажу, зарахованого ГУПФ-1 до стажу державної служби до 03.07.2001, а також періоду перебування позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001, станом на день набрання Закону №889-VIII, позивач мав понад 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
За таких обставин позивач станом на момент набрання чинності Законом №889-VIII працював на посадах, віднесених законом до посад державної служби та мав більше 20 років роботи в митних органах, який підпадає під категорію посад державних службовців, визначену статтею 25 Закону №3723-ХІІ, що і дає право на отримання пенсії згідно з Законом №3723-ХІІ, пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII.
Таким чином, доводи апеляційних скарг відповідачів не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії на підставі долучених до заяви Довідок №№01, 02, то апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби;
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
17.01.2017 Правлінням Пенсійного фонду України затверджено постанову №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі Постанова №1-3), якою затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а саме:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Апеляційний суд зазначає, що вказані Довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії, тому в розглядуваному випадку наявні підстави для врахування таких довідок при призначенні та обчисленні пенсії позивача.
З матеріалів справи видно, що Довідки №№01, 02 складені за формою, затвердженою Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати, а саме: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватись з урахуванням даних, зазначених в Довідках №№01, 02, які видані ГУ ДПС, відомості яких відповідають вимогам п.4 Порядку №622.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивач має більше 20 років роботи на посадах державної служби, що і дає право на отримання пенсії згідно з Законом №3723-ХІІ, віднесених до категорій посад державних службовців та станом на 29.01.2024 не перебуває на державній службі, тому у нього наявне право на перерахунок пенсії з урахуванням Довідок №№01, 02, а тому оскаржувані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду та прийняття постанови про задоволення позову.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити.
Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти постанову якою позов в цій частині задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області при призначенні ОСОБА_1 з 29.01.2024 пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII, врахувати при обчисленні розміру пенсії довідки видані Виконавчим комітетом Львівської міської ради від 24.01.2024 №№11002/01, 110002/02.
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич