Справа № 273/1717/24
Головуючий у 1-й інстанції: Бєлкіна Д.С.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
09 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного ВП ГУНП в Житомирській області Левчука Ярослава Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Звягельського районного ВП ГУНП в Житомирській області Левчука Ярослава Васильовича у якому просив суд скасувати постанову серії ББА №252585 від 14.06.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 4 ст.126, ч. ч. 5,6 ст.121 КУпАП, стягнути з відповідачів понесені судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ББА №252585 від 14.06.2024 року, винесену щодо ОСОБА_1 скасовано, справу про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судових витрат на відшкодування судового збору сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції №8 від 31.07.2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 3000,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з підстав, викладених у скарзі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги та з врахуванням вимог ст. 308 КАС України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірно висновку щодо відшкодування позивачу понесених ним на професійну правничу допомогу витрат. При цьому, суд частково не погоджується з розміром та співмірністю цих витрат.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в резолютивній частині виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив про неспівмірність витрат. Зокрема, вказав на те, що справу віднесено до справ незначної складності, понесені позивачем витрати є неспівмірними зі складністю справи, а показники часу, витраченого адвокатом на надання юридичних послуг є завищеними, а тому не підлягають задоволенню.
На підтвердження надання позивачу адвокатом правничої допомоги до справи долучено: копію договору №05-08/2024 про надання правової (правничої) допомоги від 05.08.2024 року, копію додаткової угоди №1 до договору, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.09.2025 року, копію звіту про виконану роботу.
Дослідивши надані адвокатом докази понесення позивачем витрат на правову допомогу, а також доводи відповідача щодо не співмірності таких витрат, суд виходить з наступного.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вартості гонорару адвоката позивача в розмірі 3000 грн.
У цій справі, колегія суддів при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам співмірності в розмірі 3000 грн.
Колегія суддів зазначає, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 160/2211/19.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви у даній справі вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесено до обсягу складних справ.
Колегія суддів також зважує на те, що відповідач у апеляційній скарзі заперечує розмір відшкодованої позивачу правової допомоги, посилаючись на її неспівмірність зі складністю даної справи.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються за рахунок відповідача до 1000 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2025 року в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу змінити, зменшивши розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу до 1000 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2025 року змінити зменшивши суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області до 1000 гривень.
В іншій частині рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.