Справа № 600/2462/24-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький Василь Костянтинович
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
09 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
позивач, ТОВ “Стар Дар Плюс», звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (відповідача), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області від 19.01.2024 № 00000/358/Ж10/24-13-07-01.
Чернівецький окружний адміністративний суд відповідно до рішення від 21.03.2025 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що суд вважає правомірними висновки відповідача, зроблені за результатом проведеної перевірки, про порушення позивачем п.п. 14.1.36, 14.1.231, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. п. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПК України у відносинах із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , а також завищення у фінансовій звітності інших операційних витрат, та, відповідно, про правомірність донарахувань податку на прибуток щодо взаємовідносин із указаними контрагентами.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою звернення до суду першої інстанції було прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 19.01.2024, зокрема: форми «Р»№00000/358/ж10/24-13-07-01 з податку на прибуток підприємств на суму 473828,75 грн, в т.ч. за основним платежем - 402059, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 71769,75 грн.
Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став Акт від 11.12.2023 № 7768/Ж5/24-13-07-01/ НОМЕР_1 .
Крім того, як слідує зі змісту Акта перевірки, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, перевіркою встановлено заниження фінансового результату до оподаткування по податку на прибуток підприємств на суму 348085,00 грн (надання послуг із ведення бухгалтерського обліку) внаслідок включення до звіту про фінансові результати за три квартали 2023 року вказаної суми по господарських операціях з ФОП ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ) нібито без наявності підтверджуючих первинних документів, що засвідчують факт придбання товарів, робіт, послуг та подальше їх використання у господарській діяльності.
Аналогічні по суті порушення мали місце у взаємовідносинах скаржника із ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3 ) - на суму 1 019 640, 00 грн (надання юридичних послуг), із ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_4 ) - на суму 483674, 00 грн (надання інформаційно-консультаційних послуг), із ФОП ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_5 ) - на суму 482585, 00 грн (надання юридичних послуг).
Межами оскарження податкового повідомлення-рішення позивачем при поданні позовної заяви та заяві про уточнення підстав позову встановлювались неправомірність донарахувань лише частини податку на прибуток, а саме:
1)по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з придбання інформаційно-консультаційних послуг на загальну суму 483674, 00 грн;
2)по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з придбання послуг з ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 348085,0 грн;
3)по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з придбання юридичних послуг на загальну суму 1019640,00 грн;
4)по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) з придбання юридичних послуг на загальну суму 482585,00 грн;
5)по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з поставки дизель-генераторної установки з комплектуючими на суму 113120.0 грн;
6)стосовно розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та даними фінансової звітності та податковоїдекларації з податку на прибуток всього 257206.0 грн.
Отже, позивачем фактично оскаржується податкове повідомлення-рішення від 19.01.2024 № 00000/358/Ж10/24-13-07-01 в частині донарахувань податку на прибуток щодо взаємовідносин із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , а також відображення операційних витрат у фінансовій звітності.
Вважає, що акт перевірки в описовій частині не містить жодного формулювання конкретних порушень ПК України, а надані позивачем до суду першої інстанції первинні документи проігноровано з формальних підстав із зазначених відповідачем по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що ТОВ «Старт Дар Плюс» не підтверджено документально, яким чином отримані послуги стосуються його господарської діяльності та не надано доказів, які б підтверджували реальність здійснення та факт використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, виходячи із критерію реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин, фінансового стану замовника та фахового рівня виконавця.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ “Стар Дар Плюс» (вул. Чернівецька, буд. 35, с. Остриця, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 42932261) зареєстроване як юридична особа 05.04.2019 та взяте на облік в контролюючому органі як платник податків 05.04.2019. Основним видом діяльності товариства відповідно КВЕД є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відповідно до плану - графіка на 2023 рік проведення документальних планових перевірок, на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 25.09.2023 № 1148-п, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Старт Дар Плюс», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 05.04.2019 по 30.09.2023, за наслідками якої складено акт від 11.12.2023 №7768/Ж5/24-13-07-01/42932261 (Т. 1 а.с. 67-92).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Старт Дар Плюс», в т. ч.:
- пп. 14.1.36, 14.1.231, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. п. 44.1, 44.2, 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 402059 грн, в тому числі за 2020 рік в сумі 3452 грн, за 2022 рік в сумі 111528 грн та за три квартали 2023 року в сумі 287079 грн;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого: занижено податок на додану вартість всього у сумі 819 грн в тому числі: за лютий 2023 року на 672,0 грн, за березень 2023 року на 60,0 грн, за квітень 2023 року на 42,0 грн, за травень 2023 року на 13,0 грн, за червень 2023 року на 32,0 грн;
- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядка 21 Декларації з ПДВ за вересень 2023 року всього на суму 827,0 грн;
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі: по рядку 4 колонки Б Декларацій «Нараховано податкових зобов'язань відповідно до п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст.199, п 201.1 статті 201 Кодексу за операціями що оподатковуються за основною ставкою» знижено податкових зобов'язань всього у сумі 2812 грн, в тому числі: за січень 2022 року на 36,0 грн., за лютий 2022 року на 60,0 грн., за березень 2022 року на 34,0 грн., за квітень 2022 року на 38,0 грн., за травень 2022 року на 33,0 грн., за червень 2022 року на 61,0 грн., за липень 2022 року на 34,0 грн., за серпень 2022 року на 284,0 грн., за вересень 2022 року на 99,0 грн., за жовтень 2022 року 60,0 грн., за листопад 2022 року на 22,0 грн., за грудень 2022 року на 988,0 грн., за січень 2023 року на 47,0 грн., за лютий 2023 року на 42,0 грн., за березень 2023 року на 60,0 грн., за квітень 2023 року на 42,0 грн., за травень 2023 року на 13,0 грн., за червень 2023 року на 32,0 грн., за липень 2023 року на 73,0 грн., за серпень 2023 року на 21,0 грн., вересень 2023 року на 733,0 грн.
- пп. 213.1.9 п. 213.1 ст.213, пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено акцизний податок всього в сумі 12197 грн.;
- пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, в частині неподання розпорядником акцизного складу (уніфікований номер 1015143) довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального в кількості 22 шт.;
- п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 та п. 119.1 ст. 119 Податкового кодексу України, а саме: подані ТОВ "Старт Дар Плюс" податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за ІІІ квартал 2019 року, IV квартал 2019 року та ІІІ квартал 2021 року, заповнені з помилками.
У відзиві ГУ ДПС у Чернівецькій області зазначало та не заперечувалося позивачем, що на підставі висновків акту перевірки, 19.01.2024 контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» № 00000/356/Ж10/24-13-07-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1023,75 грн;
- форми «В4» № 00000/357/Ж10/24-13-07-01, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на суму 827,00 грн;
- форми «Р» № 00000/358/Ж10/24-13-07-01, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 473828,75 грн (Т. 2 а.с. 189-191);
- форми «Р» № 368/24-13-09-04/42932261, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на суму 15246,25 грн;
- форми «ПС» № 369/24-13-09-04/42932261, яким до позивача застосовано штрафну санкцію з акцизного податку на суму 22000 грн;
- форми «ПС» № 00000370/Ж10/24-13-24-07, яким до позивача застосовано штрафну санкцію з ПДФО на суму 1020 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлено 22.01.2024 відповідачем на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які отримано останнім 01.02.2024 (Т. 2 а.с. 187, 188).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до ДПС України із скаргою.
За наслідками розгляду скарги, 18.04.2024 ДПС України винесло рішення, яким податкові повідомлення-рішення від 19.01.2024 № 00000/356/Ж10/24-13-07-01, № 00000/357/Ж10/24-13-07-01, № 00000/358/Ж10/24-13-07-01, № 368/24-13-09-04/42932261, № 369/24-13-09-04/42932261, № 00000370/Ж10/24-13-24-07 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 58 на звороті - 66).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19.01.2024 № 00000/358/Ж10/24-13-07-01 протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.
У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є нереальними (фіктивними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або врахування відповідних витрат при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18), від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 вересня 2023 року (справа № 120/6732/22).
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно взаємовідносин Позивача з ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів враховує наступне.
27.06.2022 між ФОП ОСОБА_1 , («виконавець») та ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС» («замовник») укладено договір про надання інформаційно- консультаційних послуг № 27/06/22-1, на умовах якого виконавець зобов'язувався надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги, перелік яких визначено в Додатку №1 до Договору, а замовник зобов'язувався оплатити надані йому послуги в строки, в порядку та на умовах, визначених в Договорі.
Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування, кількість та вартість послуг, що можуть надаватись за цим договором, визначено у Переліку послуг, що є Додатком №1 до Договору. Послуги, що надаватимуться Замовнику, погоджуються шляхом надання виконавцем рахунку та його оплати замовником. Оплата замовником відповідного рахунку вважається підтвердженням згоди на надання послуг та підтвердження погодження всіх істотних умов, пов'язаних з наданням послуг.
Пунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.2.1. 3.2.2. Договору обумовлено, що виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги відповідно до переліку, визначеному у Додатку № 1 до цього Договору відповідно до умов Договору та вимог законодавства, а також забезпечувати якість наданих послуг згідно з вимогами, яким такі послуги (роботи) повинні відповідати, а замовник зобов'язувався надати виконавцю завдання (заявку) на надання послуг в порядку, передбаченому Договором, а також надавати виконавцю необхідні документи та інформацію для якісного надання послуг.
Дослідженням Додатку № 1 до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 27/06/22-1 від 27.06.2022 встановлено, що виконавець зобов'язувався надати замовнику (позивачу) наступні інформаційно-консультаційні послуги:
вивчення процесу управління компанією замовника - кількість сесій 1, тривалість консультаційної сесії 5 год., строк надання до 3 робочих днів, вартість послуги 5000 грн;
надання усних або письмових рекомендації та консультацій по вдосконаленню процесу управління компанією Замовника. Контроль за результатами впровадження замовником рекомендацій та консультацій по вдосконаленню процесу управління компанією замовника - кількість сесій 1, тривалість консультаційної сесії 5 год., строк надання до 3 робочих днів, вартість послуги 10000,00 грн;
надання усних або письмових консультацій та порад по питанню ефективного управління персоналом замовника та підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства - кількість сесій 1, тривалість консультаційної сесії 5 год., строк надання до 3 робочих днів, вартість послуги 10000,00 грн;
надання усних письмових консультацій щодо обліку палива і паливно-мастильних матеріалів на підприємстві та способів придбання палива матеріалів і паливно- мастильних матеріалів - кількість сесій 1, тривалість консультаційної сесії 5 год., строк надання до 3 робочих днів, вартість послуги 15000,00 грн;
надання усних або письмових консультацій щодо організації та обліку заправки автомобіля паливом - кількість сесій 1, тривалість консультаційної сесії 5 год., строк надання до 3 робочих днів, вартість послуги 15000,00 грн.
На підтвердження здійснення операції за договором про надання інформаційно- консультаційних послуг № 27/06/22-1 від 27.06.2022 з ФОП ОСОБА_1 позивачем до суду надано наступні докази: договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 27/06/22-1 від 27.06.2022; додаток № 1 до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 27/06/22-1 від 27.06.2022; акт надання послуг №2 від 05.07.2022; акт надання послуг №29 від 25.11.2022; акт надання послуг № 44 від 15.09.2022; акт надання послуг № 13 від 22.08.2022; акт надання послуг № 24 від 19.10.2022; акт надання послуг №22 від 10.10.2022; акт надання послуг № 30 від 28.11.2022; акт надання послуг № 35 від 12.12.2022; акт надання послуг №39 від 21.12.2022; акт надання послуг № 2 від 04.01.2023; акт надання послуг № 7 від 19.01.2023; акт надання послуг № 1 від 04.01.2023; акт надання послуг № 61 від 28.02.2023; акт надання послуг № 66 від 30.05.2023; акт № 24 приймання-передачі наданих послуг (розширений) від 19.10.2022; акт №22 приймання-передачі наданих послуг (розширений) від 10.10.2022; акт №44 приймання-передачі наданих послуг (розширений) від 15.09.2022; акт №13 (розширений) від 30.05.2023; акт №67 приймання-передачі наданих послуг (розширений) від 21.07.2023; платіжні інструкції № 87, № 43, № 204, № 101, № 428, №339, № 289, № 257, № 887, № 930, № 806, № 1139, № 1116, № 1070, № 1099; картки рахунку 631 за період з 05.04.2019 по 30.09.2023; оборотно-сальдова відомості по рахунку 631 за період з 05.04.2019 по 30.09.2023.
Надані документи у повному обсязі підтверджують реальність виконання договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 27/06/22-1 від 27.06.2022, укладеного між ФОП ОСОБА_1 («виконавець») та ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС» («замовник»).
Договір та додаток № 1 до нього містять чіткий перелік послуг, що надавались виконавцем, їх кількість, тривалість консультаційних сесій, строки надання та вартість. Умови договору передбачають погодження обсягу послуг шляхом виставлення рахунків виконавцем та їх подальшої оплати замовником, що є підтвердженням згоди останнього на отримання відповідних консультаційних послуг.
Факт виконання договору підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, які були підписані сторонами у період з 05.07.2022 по 30.05.2023. Зокрема, акти № 2, № 29, № 44, № 13, № 24, № 22, № 30, № 35, № 39, № 7, № 1, № 61, № 66, № 67 та інші засвідчують надання та прийняття інформаційно-консультаційних послуг, визначених у договорі та додатку № 1. Окремі акти приймання-передачі наданих послуг (розширені) деталізують характер та обсяг виконаних консультаційних сесій.
Крім того, здійснення фінансових розрахунків за договором підтверджується відповідними платіжними інструкціями (№ 87, № 43, № 204, № 101, № 428, № 339, № 289, № 257, № 887, № 930, № 806, № 1139, № 1116, № 1070, № 1099), що свідчать про перерахування замовником коштів на користь виконавця відповідно до умов договору.
Додатково, картки рахунку 631 за період з 05.04.2019 по 30.09.2023 та оборотно- сальдові відомості по цьому ж рахунку за аналогічний період підтверджують належний бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з виконанням договору.
Таким чином, надані документи повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції між сторонами, належне виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором та відповідну оплату з боку замовника.
Факт того, що ОСОБА_1 є засновником товариства, володіє часткою у статутному капіталі в розмірі 30 % (що становить 888 тис. грн) не заперечувався позивачем та є загальновідомим. Наявність у фізичної особи частки у статутному капіталі юридичної особи не є протиправною поведінкою, оскільки це не суперечить чинному законодавству та не порушує жодних його приписів.
Поряд з цим, законодавство України не містить обмежень щодо можливості надання фізичною особою - підприємцем (ФОП) послуг юридичній особі, засновником якої вона є, за умови, що така співпраця є дійсною та підтверджується відповідними договорами, актами виконаних робіт та іншими бухгалтерськими та фінансовими документами.
Посилання суду першої інстанції, що «... Не обґрунтовано та не підтверджено позивачем під час розгляду справи по суті, яким чином, де та коли ФОП ОСОБА_1 надавалися інформаційно-консультативні послуги в м. Чернівці (згідно розширених актів приймання-передачі наданих послуг №° 24 від 19.10.2022, № 22 від 10.10.2022, № 44 від 15.09.2022, № 13 від 22.08.2022, №°2 від 05.07.2022, №°29 від 25.11.2022,2 №30 від 28.11.2022, № 35 від 12.12.2022, № 39 від 21.12.2022, № 2 від 1 від 04.01.2023, № 7 від 19.01.2023, № 61 від 28.02.2023, № 66 від № 67 від 21.07.2023 та актів наданих послуг № 2 від 05.07.2022, № 29 від № 44 від 15.09.2022, № 13 від 22.08.2022, № 24 від 19.10.2022, № 22 від № 30 від 28.11.2022, № 35 від 12.12.2022, № 39 від 21.12.2022, № 2 від № 7 від 19.01.2023, № 1 від 04.01.2023, № 61 від 28.02.2023, № 66 від 30.05.2023), враховуючи місце знаходження позивача ( АДРЕСА_1 ) та місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 (с. Волока, Чернівецькийрайон, Чернівецька область)...»
Колегія суддів зазначає, що інформаційно-консультативні послуги можуть надаватися дистанційно, з використанням електронних засобів зв'язку, таких як електронна пошта, відеоконференції, месенджери та телефонний зв'язок. Відповідно до норм цивільного та господарського законодавства, для надання таких послуг не є обов'язковим фізичне перебування виконавця та замовника в одному місці.
При цьому, виконання договору підтверджується актами приймання-передачі, розширеними актами приймання-передачі послуг, які містять деталізацію виконаних завдань, що узгоджуються сторонами. Факт підписання актів сторонами свідчить про належне виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань.
Враховуючи те, що законодавство України не вимагає фізичної присутності виконавця в місці реєстрації замовника для надання консультаційних послуг, посилання суду на географічне розташування сторін є юридично некоректним та таким, що суперечить принципам свободи договору та господарської діяльності.
Таким чином, вважаємо, що висновки суду про нібито непідтверджене надання інформаційно-консультативних послуг є необґрунтованими, а надання таких послуг дистанційно відповідає сучасним умовам ведення бізнесу та чинному законодавству України.
З метою належного виконання умов договорів ФОП ОСОБА_1 здійснював певний перелік робіт, до якого, зокрема, входили вивчення процесу управління компанією Замовника, надання усних або письмових рекомендації та консультацій по вдосконаленню процесу управління компанією Замовника.
Також було здійснено контроль за результатами впровадження Замовником рекомендацій та консультацій по вдосконаленню процесу управління компанією Замовника, було надано консультації та поради по питанню ефективного управління персоналом Замовника та підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Здійснювалось надання консультацій щодо організації та обліку заправки автомобіля паливом, надання усних або письмових консультацій щодо обліку палива і паливно-мастильних матеріалів на підприємстві та способів придбання палива і паливно-мастильних матеріалів.
Також, було надано інші інформаційно-консультаційні послуги, а саме аналіз цін на продукцію, яка наявна на ринку для формування цінової політики Замовника. Консультування та підтримка компаній у сфері планування, організаційних заходів, забезпечення ефективності та контролю, інформації з питань управління.
За результатами виконаної роботи між сторонами було підписано відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт і послуг. Жодних зауважень з боку замовника послуг до виконавця не було.
Інформаційні послуги - це послуги, орієнтовані на задоволення інформаційних потреб користувачів шляхом надання певної інформації. Дії суб'єктів (власників) щодо забезпечення користувачів програмними продуктами. Це здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності по доведенню інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб. Інформаційною послугою - є діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб. (частина перша статті 23 Закону України «Про інформацію»).
Документами, які підтверджують витрати суб'єкта господарювання, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг). Юридична природа інформаційних і консультаційних послуг попри свою подібність мають ряд відмінностей і специфічних особливостей.
Результатом консультаційних послуг, на відміну від інформаційних, є надання замовнику потрібної йому інформації і надання до неї роз'яснень та рекомендацій щодо її використання в процесі формування управлінських рішень стосовно виходів з певних ситуацій, підвищення ефективності діяльності підприємства. Консультаційні послуги характеризуються, з однієї сторони, своєю незалежністю, тому що їх надають автономні консалтингові фірми, які обслуговують комерційні чи некомерційні організації, а також і фізичних осіб.
З іншої сторони, - це професійно надані послуги, тому що в консультаційній сфері задіяні аналітики з різних сфер економічної діяльності, які відрізняються своїм професіоналізмом. Інформаційні послуги включають в себе тільки дані статистичного, інформаційного, суспільно-відомого чи конфіденційного характеру, в той час як консультація складається з проаналізованої інформації і передачі власних знань консультанта.
Водночас, колегія суддів зазначає, що акти виконаних робіт, повинні містити опис про характер наданих послуг, місце їх надання, місце розміщення інформації та взаємозв'язку особи замовника із відповідною категорією товарів та що первинними документами, які підтверджують отримання інформаційних послуг є акт прийому передачі виконаних послуг.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4 , колегія суддів враховує наступне
Так, 01.05.2023 між ФОП ОСОБА_4 (виконавець) та ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС» (замовник) укладено договір про надання послуг № 01-05-2023, на умовах якого виконавець зобов'язувався на погоджених сторонами умовах виконати наступні види робіт/послуг: надання юридичних послуг (річне обслуговування): консультації та супровід діяльності замовника (модульна АЗС), що включає в себе наступні послуги: супровід з отримання замовником ліцензій (роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним), підготовка договорів за запитом, супровід з отримання замовником ОВД (оцінки впливу на довкілля), комунікація з державними органами, контрагентами та іншими установами за запитом замовника.
Відповідно до пункту 2.2. Договору зазначений перелік робіт та/або послуг орієнтовний і не є вичерпним.
Згідно пунктів 4.1, 4.2. Договору вартість робіт та/або послуг оплачується замовником у формі передоплати (авансовий платіж). Підставою для оплати робіт та/або послуг виконавця замовником є даний Договір або відповідний рахунок, що може виставлятись виконавцем. У випадку виставлення рахунків виконавцем замовнику, такі рахунки являються невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до пункту 5.1. Договору, вартість робіт та/або надання послуг виконавця, що вказані в рахунку є остаточно погодженою сторонами та не підлягає зміні в односторонньому порядку. Сторони погодили, що договірна вартість послуг становить 315300 грн.
Пунктами 6.1, 7.1 вказаного Договору також обумовлено, що виконавець зобов'язаний приступити до виконання конкретного виду робіт (надання послуг) винятково після узгодження сторонами всіх істотних умов таких робіт, а замовник зобов'язується надати виконавцеві матеріали та/або інформацію, необхідні для виконання робіт та/або надання послуг.
ФОП ОСОБА_4 надано Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» рахунок на оплату №18-05 від 18.05.2023 на суму 315300,00 грн, акт приймання-передачі послуг до Договору про надання послуг № 01-05-2023 від на суму 315300,00 грн та відповідний звіт.
На підтвердження здійснення операції за договором про надання інформаційно- консультаційних послуг № 01-05-2023 від 01.05.2023 з ФОП ОСОБА_4 позивачем до суду надано наступні докази: договір про надання послуг №01-05-2023 від 01.05.2023; рахунки на оплату №18-05 від 18.05.2023, № 39/12 від 30.12.2022, № 31-01 від 31.01.2023, № 28-02 від 28.02.2023, № 31-03 від 31.03.2023, № 30-04 від 30.04.2023, № 31-05 від 31.05.2023, № 30-06 від 30.06.2023, № 31-07 від 31.07.2023; акти приймання-передачі послуг № 01 від 23.05.2023, № 02/12 від 30.12.2022, №31/01 від № 28/2 від 28.02.2023, № 31/03 від 31.03.2023, №30/04 від 30.04.2023, № 31/05 від 31.05.2023, 30/06 від 30.06.2023, № 31/07 від 31.07.2023; звіт до договору про надання послуг № 01-05-2023 від 01.05.2023; платіжні інструкції № 360, 1383; картку рахунку 631 за період з 05.04.2019 по 30.09.2023; оборотно-сальдову відомості по рахунку 631 за період з 05.04.2019 по 30.09.2023.
Надані матеріали, зокрема договір № 01-05-2023 від 01.05.2023, фінансові документи (рахунки на оплату, платіжні інструкції), акти приймання-передачі послуг, звіт про виконання робіт, а також бухгалтерські відомості (картка рахунку 631 та оборотно- сальдова відомість), свідчать про фактичне здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС».
Зокрема, договір визначає основні умови співпраці, включаючи перелік юридичних послуг, що надавалися в межах контракту, а також порядок оплати, яка здійснювалася у формі авансових платежів на підставі виставлених рахунків. Відповідно до положень договору, підтвердженням фактичного надання послуг є акти приймання-передачі, які засвідчують факт виконання виконавцем своїх зобов'язань і прийняття послуг замовником.
Фінансові документи, зокрема рахунок на оплату № 18-05 від 18.05.2023 на суму 315 300 грн, а також відповідні платіжні інструкції, є доказами виконання сторонами своїх фінансових зобов'язань. Крім того, оборотно-сальдова відомість і картка рахунку 631 демонструють відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку.
Таким чином, узагальнення наданих доказів дає підстави для висновку про реальність господарської операції, що підтверджується взаємопов'язаними документами, відповідністю їхніх змістових характеристик нормам чинного законодавства, а також відображенням операції у фінансовій та бухгалтерській звітності сторін.
При цьому, юридичні послуги - це послуги із захисту прав та інтересів громадян, юридичних осіб, в тому числі держави, у державних органах і в суд, перед будь-якими фізичними і юридичними особами.
Поняття «юридичні послуги» і «юридична допомога» і «правова допомога» є тотожними. До юридичних послуг відносяться: надання консультацій і пояснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо чинного законодавства; оформлення позовних заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів громадян, установ, підприємств і організацій за їх дорученням у судах та інших державних органах у карних, цивільних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення; здійснення представництва громадян і захист їхніх прав і законних інтересів у центральних і місцевих органах виконавчої влади і в органах місцевого самоврядування; здійснення правового обслуговування установ, підприємств і організацій; здійснення правового обслуговування зовнішньоекономічної діяльності фізичних і юридичних осіб ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 надано ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС» рахунки на оплату №18-05 від 18.05.2023, № 39/12 від 30.12.2022, № 3101 від 31.01.2023, № 28-02 від 28.02.2023, № 31-03 від 31.03.2023, № 30-04 від № 31-05 від 31.05.2023, № 30-06 від 30.06.2023, № 31-07 від 31.07.2023; акти приймання-передачі послуг № 01 від 23.05.2023, № 02/12 від 30.12.2022, №31/01 від 31.01.2023, № 28/2 від 28.02.2023, № 31/03 від 31.03.2023, №30/04 від 30.04.2023, № 31/05 від 31.05.2023, 30/06 від 30.06.2023, № 31/07 від 31.07.2023; звіт до договору про надання послуг № 01-05-2023 від 01.05.2023.
З метою належного виконання умов Договору ФОП ОСОБА_4 здійснювала певний перелік робіт, до якого, зокрема, входили: перевірка контрагентів перед підписанням договорів з ними, аналізи договорів та підготовка зауважень до них (договори перевезення вантажів, договорів про митне оформлення товарів, договорів купівлі- продажу пального з постачальниками). Також аналіз та підготовка пакетів документів для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі, представництво інтересів замовника в податкових органах, аналіз компаній та повідомлення про ризики щодо співпраці з ними, підготовка довіреностей для уповноважених осіб замовника, розробка правил внутрішнього трудового розпорядку, підготовка внутрішніх наказів товариства, перевірка та вичитка документів пов'язаних з охороною праці на товаристві, здійснення перевірки земельних ділянок перед потенційним їх придбанням. Окрім того, було здійснено також підготовку пояснень щодо розблокування податкових накладних для наступного подання до ДПС, складання договорів про матеріальну відповідальність, угод про нерозголошення інформації, організація та проведення атестації робочих місць відповідно до займаних посад, розробка шаблону колективного договору, організація проведення інвентаризації на підприємстві.
Натомість, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач не вимагав у позивача звіти про надані юридичні послуги, документи про кількість укладених та розірваних договорів, з ким вони були укладені, інформацію про здійснений аналіз контрагентів і таке інше.
Пунктом 1 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318,
встановлено, що це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Відповідно до пункту 2 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, визначено, що норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Згідно з пунктом 18 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в редакції, чинній в період що перевірявся, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.
Відповідно до пункт 7 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, «Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно підпункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №88 (із змінами і доповненнями), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до підпункту 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №88 (із змінами і доповненнями), первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.
Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Згідно з підпунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №88 (із змінами і доповненнями), первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/ або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо».
При цьому, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» складені та відповідають вимогам чинного законодавства України.
Тобто, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що позивачем здійснено неправомірне відображення показників бухгалтерського обліку по взаємовідносинах із ОСОБА_4 .
Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що «...Не обґрунтовано та не підтверджено позивачем під час розгляду справи по суті, яким чином, де та коли ФОП ОСОБА_4 надавалися юридичних послуги в м. Чернівці (згідно актів приймання-передачі послуг № 01 від 23.05.2023, № 02/12 від 30.12.2022, №31/01 від № 28/2 від 28.02.2023, № 31/03 від 31.03.2023, №30/04 від 30.04.2023, № 31/05 від 31.05.2023, 30/06 від 30.06.2023, № 31/07від 31.07.2023), враховуючи місце знаходження позивача ( АДРЕСА_1 ) та місцезнаходження ФОП ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 )...» є безпідставним зважаючи на наявність актів приймання-передачі послуг, які є первинними бухгалтерськими документами. Відсутність інших підтверджень (наприклад, місця фактичного надання послуг) не може автоматично свідчити про їх невиконання.
Разом з тим, судова практика свідчить, що юридичні послуги можуть надаватися дистанційно, шляхом електронного листування, телефонних консультацій або виїздів до клієнта. Місцезнаходження сторін не є вирішальним фактором, особливо якщо договором не визначено обов'язкову прив'язку до конкретної локації.
Зокрема, стаття 627 ЦК України гарантує сторонам свободу у визначенні умов договору. Якщо сторони погодили обсяг та порядок надання послуг, суд не має права втручатися у їх господарську діяльність без належних доказів недобросовісності.
Отже, позивач довів те, що придбання юридичних послуг переслідувало ділову мету товариства, надані позивачем документи підтверджують отримання позивачем юридичних послуг від ФОП ОСОБА_4 , а тому позивач мав право формувати витрати на їх надання в цілях визначення податку на прибуток.
Надаючи оцінку вказаним обставинам та доказам, наявним в матеріалах справи, а також враховуючи те, що у штаті товариства відсутня посада юриста, надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_4 реально підтверджено відповідними доказами та наданими документами, а тому висновки податкового органу про придбання юридичних послуг, які не підтверджені належним чином оформленими документами є помилковими та не відповідають обставинам справи. Суд попередньої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку, вказавши, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Договір про надання послуг № 01-05-2023 є чинним, а зазначені в ньому роботи відповідають профілю діяльності ФОП ОСОБА_4 . Зокрема, здійснювалася взаємодія з Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, управлінням екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА, нотаріусами та ЦНАП, що підтверджується відповідними запитами, отриманими відповідями та іншими супровідними документами. Факт надання консультаційних послуг підтверджується письмовими висновками, рекомендаціями та робочими матеріалами, переданими замовнику в рамках виконаних робіт. Вимога суду щодо надання довіреності є безпідставною.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» та ФОП ОСОБА_4 підтверджуються документально, що відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 820/7521/15, від 28.04.2021 у справі № 160/1283/19, від 02.12.2019 у справі №826/13060/18.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 , колегія суддів враховує наступне.
01.05.2023 між ФОП ОСОБА_2 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» (замовник) укладено договір про надання бухгалтерських послуг №01/05-2023, на умовах якого виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню передбачених цим Договором бухгалтерських послуг за плату .
Відповідно до пункту 2.1. Договору виконавець із урахуванням положень Договору бере на себе зобов'язання щодо надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, а саме:
забезпечення дотримання у Замовника встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій Замовника:
організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності Замовника й контролю за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства;
забезпечення раціональної організації обліку й звітності Замовника:
організація обліку коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, що надходять до Замовника, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат виробництва й обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт (послуг), результатів господарсько-економічної діяльності підприємства, а також фінансових,
розрахункових та кредитних операції;
забезпечення контролю та законністю, своєчасністю в правильністю оформлення фінансових документів;
забезпечення правильного нарахування й перерахування податків і зборів (податкових платежів), вкладів на соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладів, заробітної плати робітників і службовців та інших виплаті платежів, погашення в установлені строки заборгованості Замовника за позиками;
здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних
бухгалтерських документів, розрахунків та платіжних зобов'язаних витрачання фонду заробітної плати проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і основних засобів; перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій у підрозділах Замовника;
забезпечення своєчасного складання бухгалтерської та податкової звітності на підставі даних первинних документів і бухгалтерських записів, подання їх в установленому порядку до відповідних органів;
здійснення контролю за зміною рахунків, на які перераховуються податки та збори (обов'язкові платежі) Замовником;
здійснення контролю за змінами чинного податкового, фінансового та іншого законодавства, що безпосередньо пов'язані із суттю послуг, які надаються Виконавцем за цим Договором;
відновлення при необхідності бухгалтерського обліку;
на високому професійному рівні вести бухгалтерський та податковий облік в бухгалтерських програмах 1С бухгалтерія версії 7.7. та 8.0.
Пунктами 2.2., 2.3. вказаного Договору обумовлено, що виконавець зобов'язується забезпечувати таку якість наданих послуг, що відповідає вимогам, які звичайно ставляться до аналогічних послуг та дотримуватися визначених замовником ділових принципів, стратегії і тактики ведення бізнесу, а замовник зобов'язується забезпечити виконавця усім необхідним для виконання умов даного договору.
Позивачем було надано наступні документи: договір про надання бухгалтерських послуг № 01/05-2023 від 01.05.2023, укладений з ФОП ОСОБА_2 ; платіжну інструкцію № 473 від 09.06.2023 в сумі 348085,00 грн, акт здачі приймання за договором про надання бухгалтерських послуг № 01/05-2023 від 01.05.2023 про надання бухгалтерських послуг від 31.05.2023 на суму 120000,00 грн, акт здачі приймання за договором про надання бухгалтерських послуг № 01/05-2023 від про надання бухгалтерських послуг від 30.06.2023 на суму 120000,00 грн та акт здачі приймання за договором про надання бухгалтерських послуг № 01/05- 2023 від 01.05.2023 про надання бухгалтерських послуг від 31.07.2023 на суму108085 грн.
При цьому, в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази надання юридичних послуг, зокрема акти приймання-передачі послуг, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до статті 9 цього Закону, такі документи є достатнім підтвердженням факту здійснення господарської операції.
Разом з тим, податковий орган, здійснюючи перевірку, повинен аналізувати всі надані документи в сукупності, а не обмежуватися лише формальними критеріями. Відмова у визнанні реальності операцій виключно через відсутність додаткових доказів, які не визначені законодавством, є суб'єктивною та суперечить презумпції правомірності господарської діяльності. Крім того, податковий орган не має права висувати необґрунтовані вимоги щодо документального підтвердження операцій, якщо вже надані первинні документи відповідають законодавчим вимогам. Дане твердження порушує принципи об'єктивності та неупередженості перевірки.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має законні підстави вважати, що він надав достатні докази реальності операцій, а висновок суду першої інстанції є суб'єктивним, необґрунтованим та таким, що не відповідає обставинам справи.
Надані документи, зокрема договір № 01/05-2023 від 01.05.2023, платіжна інструкція № 473 від 09.06.2023, а також акти здачі-приймання бухгалтерських послуг, підтверджують факт здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС».
Згідно з умовами договору, виконавець взяв на себе зобов'язання з ведення бухгалтерського обліку замовника, зокрема забезпечення правильного нарахування податків, складання фінансової звітності, контроль за оформленням первинних бухгалтерських документів, організацію бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємства та інші бухгалтерські послуги.
Оплата послуг здійснювалася на підставі актів здачі-приймання робіт, що відображають конкретні періоди надання бухгалтерських послуг: акт від 31.05.2023 на суму 120 000,00 грн; акт від 30.06.2023 на суму 120 000,00 грн; акт від 31.07.2023 на суму 108 085,00 грн.
Загальна сума сплачених коштів відповідно до платіжної інструкції № 473 від 09.06.2023 становить 348 085,00 грн, що підтверджує виконання фінансових зобов'язань замовником.
Таким чином, надані документи свідчать про реальність виконання договірних зобов'язань, відповідність бухгалтерських послуг встановленим вимогам, а також належне документальне оформлення господарської операції.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції тосовно взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає.
01.01.2023 між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» (замовник) укладено договір про надання послуг № 01/01/2023-ЮП, на умовах якого виконавець згідно з договором зобов'язується надати замовникові юридичні послуги, а замовник зобов'язується прийняти юридичні послуги та сплатити їх вартість виконавцеві.
Відповідно до пункту 2.1. Договору юридичні послуги за договором передбачає надання виконавцем замовнику наступних послуг:
у сфері цивільного, господарського, кримінального, корпоративного, фінансового права в тому числі податкового, адміністративного, банківського права у формі юридичних консультацій, роз'яснень, довідок, рекомендацій (письмових або усних);
представництво у встановленому порядку інтересів замовника в судах, податкових інспекціях, державних адміністраціях та інших органах, на підприємствах, в установах. організаціях та перед фізичними особами при розгляді питань пов'язаних з господарською діяльністю Замовника;
правова експертиза документів, перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх документів замовника, візування їх, надання допомоги замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів;
супровід у кримінальних провадженнях (досудове слідство, суд) (надання консультацій, роз'яснень, письмових пояснень, рекомендацій);
проведення моніторингу та перевірки наданих контрагентами замовника даних необхідних для укладання договорів на постачання нафтопродуктів;
складання листів, заяв, скарг; клопотань з а інших правових документів;
консультування працівників замовника з правових питань провадження господарської діяльності в галузі купівлі-продажу нафтопродуктів.
Згідно п. 3.1., 3.3. Договору виконавець зобов'язувався надати замовникові правову допомогу, передбачену умовами Договору, на основі чинного законодавства України та на підставі наданих замовником документів та інформації, а замовник зобов'язувався надавати виконавцеві всю інформацію, документи та пояснення, необхідні для надання правової допомоги за цим Договором, повідомляти виконавцеві про всі відомі замовнику події, обставини, документи, які можуть вплинути на якість та результативність надання правової допомоги за Договором, у т.ч. про дії, які планує вчинити замовник особисто або доручити їх вчинення третім особам.
Разом з тим, суд першої інстанції без належного аналізу зробив припущення про невиконання позивачем умов договору, хоча матеріали справи містять первинні документи, що підтверджують надання та прийняття послуг. Визначення якості юридичних послуг та їх ефективності не входить до компетенції суду в рамках податкового спору. Суд не може оцінювати, наскільки «реальними та якісними» були надані послуги, адже це не є предметом доказування у справі.
Формальна відсутність окремих документів не означає автоматичної нереальності операцій, якщо основні первинні документи (договори, акти, рахунки тощо) підтверджують факт надання послуг.
При цьому, надані документи, зокрема договір № 01/01/2023-ЮП від 01.01.2023 та відповідні акти приймання-передачі послуг (№ 1-8), свідчать про виконання ФОП ОСОБА_3 юридичних послуг для Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС».
Також, виконання договору підтверджується актами приймання-передачі послуг, що фіксують факт їх надання. Замовник, зі свого боку, мав зобов'язання надавати всю необхідну інформацію для якісного виконання договору.
Документальне оформлення операцій свідчить про реальність надання юридичних послуг, відповідність їх змісту умовам договору та правовим нормам.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно операції з придбання «Генератор КАМА» між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» (замовник) укладено договір поставки № 13-02/2023, на умовах якого постачальник зобов'язувався поставити замовнику дизель-генераторну установки з комплектуючими, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити його відповідно до умов цього договору, колегія суддів враховує наступне.
Згідно пункт 1.2. Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Обладнання, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації, яка наведена в Додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною (надалі - «Специфікація»).
Відповідно до пункт 2.1 Договору ціна обладнання та його загальна вартість становить 113120,00 грн.
Замовник сплачує вартість обладнання до 31.12.2024 з дати отримання рахунку від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в цьому Договорі, або іншим не забороненим чинним законодавством способом (пункт 3.1. Договору).
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що датою поставки обладнання за цим Договором є прийняття замовником обладнання за кількістю та якістю та передача постачальником замовнику в повному обсязі, що оформляється актом приймання- передачі.
Згідно з пунктом 6.1. та 6.3 Договору замовник зобов'язаний прийняти обладнання у порядку, визначеному цим Договором та оплатити обладнання своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього Договору, а постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку обладнання у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку обладнання, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 4 цього Договору; надати замовнику документи, зазначені в п. 5.5. цього Договору.
Між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» складено акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору поставки від 13.02.2023 №13-02/2023, за змістом якого ФОП ОСОБА_1 передав позивачу «Генератор КАМА КДК 10000ІС3», 1 шт, вартістю 113120,00 грн.
В акті приЗмання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) також зазначено, що на момент підписання цього акта, повна оплата за поставку товару в обов'язковому порядку сплачується замовником до 31.12.2024 з дати отримання рахунку від постачальника.
З огляду на матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки не є обґрунтованими та об'єктивними.
Так, суд першої інстанції зауважує, що позивачем не було надано жодних належних та достовірних доказів, на підставі яких можна було б встановити придбання основного засобу «Генератор КАМА КДК 10000SC3», що обліковується на рахунку 104 з лютого 2023 року вартістю 113120,00 грн, ПРОТЕ позивач надав суду належні та достовірні документи, які підтверджують факт придбання основного засобу, а саме: акт приймання-передачі основного засобу «Генератор КАМА КДК 10000SC3», що підтверджує факт отримання товару; договір поставки № 13-02/2023 від 13.02.2023, що містить умови та підтверджує факт угоди на придбання даного товару.
Однак, ці документи не були враховані судом при ухваленні рішення, що є порушенням норм процесуального права та неправильною оцінкою наданих доказів.
Також, суд першої інстанції не здійснив належного аналізу наданих позивачем документів (акта приймання-передачі та договору), які є прямим підтвердженням факту придбання генератора. Акт приймання-передачі та договір поставки є достатніми доказами для підтвердження правомірності обліку придбання основного засобу, так як безпосередньо свідчать про здійснення операції з придбання і передачі майна, а також підтверджують його фактичне отримання позивачем.
Зазначена, в рішенні суду, відсутність певних документів (специфікації, рахунку-фактури, видаткової накладної, супровідних документів постачальника) не може бути підставою для висновку про нереальність операції з придбання основного засобу. Враховуючи те, що позивач надав суду належні документи, а саме акт приймання-передачі основного засобу та договір поставки, що підтверджують факт укладення угоди та отримання товару, відсутність окремих документів не може ставити під сумнів саму реальність господарської операції.
Крім того, жоден доказ немає наперед встановленої сили, що означає, що жоден доказ не може автоматично визнаватися більш чи менш важливим. Кожен доказ має бути ретельно перевірений судом з урахуванням усіх обставин справи, і тільки в разі його належності, допустимості та достовірності може бути використаний для прийняття рішення. Усі докази оцінюються судом враховуючи реальні обставини справи. Специфікація та рахунок-фактура, хоча й є важливими документами для обліку, не є єдиним підтвердженням реальності операції і не можуть вважатися єдиними доказами.
Операція з придбання основного засобу була проведена в межах укладеного договору, що підтверджується актом приймання-передачі. Усі документи, необхідні для підтвердження факту операції, були надані, і їх наявність є достатнім доказом для підтвердження реальності придбання товару. Відсутність деяких документів не може змінювати суті справи, оскільки сама угода була здійснена і виконана в належному порядку.
Відтак, коелегія суддів вважає рішення суду незаконним та ухваленим із порушенням норм процесуального права, а відтак таким, що підлягає скасуванню.
З вищезазначеного видно, що надані для перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» документи цілком відповідають вимогам складання первинних бухгалтерських документів, відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 826/11026/15 зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять визнання витрат у податковому обліку платника і залежність від факту та часу досягнення платником кінцевого результату у вигляді одержаного доходу.
Слід також звернути увагу на те, що податковим органом помилково ототожнений господарський характер витрат платника на оплату рекламних послуг з економічною ефективністю таких витрат, оскільки витрати визначаються такими, що понесені у рамках господарської діяльності платника, якщо вони спрямовані на отримання платником позитивного економічного ефекту, є необхідними для забезпечення економічної діяльності платника з отримання прибутку. Економічна ж ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником.
Здійснення господарської компетенції знаходиться за межами контролю податкового органу. В рамках здійснення податкового контролю податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання товарів та послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання доцільності такої послуги, її ефективності, впливу змістового наповнення такої послуги на результат діяльності платника.
З метою належного виконання умов договорів виконавці за договорами здійснювали певний перелік робіт. За результатами виконаної роботи між сторонами було підписано відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт і послуг.
Жодних зауважень з боку замовника послуг до виконавця не було. Крім того, законодавством не встановлено вимог щодо повноти відображення у первинних документах відомостей про господарські операції.
Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі всіх наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що товариством не було підтверджено документально, яким чином отримані послуги стосуються його господарської діяльності та не надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення та факт використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.
Судом першої інстанції не було взято до уваги те, що надані позивачем документи цілком відповідають вимогам складання первинних бухгалтерських документів, відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та правомірно віднесені до витрат за відповідний період.
За змістом висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 20.06.2019 у справі №826/1453/14, від 10.05.2018 у справі № 820/1763/16, від 04.04.2018 у справі №810/4751/13-а, від 28.11.2018 у справі № 809/2161/14, від 15.04.2020 у справі № 826/13929/17, не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Верховний Суд неодноразово, зокрема в постанові від 17.03.2020 у справі № 812/9439/13-а, наголошував на тому, що: - придбання товарів та послуг передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника; всі витрати мають бути здійснені в межах господарської діяльності платника податку; - витрати на придбання товарів та послуг, понесені без мети їх використання в господарській діяльності, або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника, не дають йому права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. - лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення.
При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції, проте Зміст рішення суду як першої інстанції вказує, що судом не досліджено належним чином комплекс доказів, необхідний для доведення реальності послуг за відповідним контрактом та наявності ділової мети спірних операцій, з якими пов'язане нарахування витрат; обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів та надання оцінки всім важливим доводам сторін виконано не було.
Також, колегія суддів зазначає, що право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, які надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 20.11.2018у справі № 806/434/16, від 15.06.2022 у справі № 420/2808/20, від 19.10.2022 у справі № 160/8762/21.
Крім того, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС» під час проведення перевірки було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами-виконавцями робіт/послуг господарських операцій, та як наслідок, правомірність віднесення сум отриманих коштів до складу валового (оподатковуваного) доходу по взаємовідносинах із перерахованими контрагентами.
Відтак, висновки податкового органу в частині порушення платником законодавства про податок на прибуток підприємств, по своїй суті не відображають фактичних обставин справи, не ґрунтуються на первинних документах, складених сторонами правочинів для підтвердження господарських операцій між ними, а базуються на доказово і юридично не підтверджених суб'єктивних припущеннях ревізорів ГУ ДПС у Чернівецькій області про порушення законодавства про оподаткування прибутку підприємств та Закону № 996, допущених ТОВ «СТАРТ ДАР ПЛЮС» у своїй підприємницькій діяльності.
З огляду на вищезазначене, оскаржуване ППР № 00000/358/Ж10/24-13-07-01 є незаконним і підлягає скасуванню.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» задовольнити повністю.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ДАР ПЛЮС» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області від 19.01.2024 року № 00000/358/Ж10/24-13-07-01.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.