Справа № 240/2626/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
09 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Валс» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомення-рішення,
позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0004710407 від 09.01.2024 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в сумі 19 747,20 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 позов задоволено повністю.
Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" про розподіл витрат на правову допомогу - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2 000 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою Управління проведено камеральну перевірку Товариства з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт № 17893/06-30-04-07 від 26.10.2023.
Згідно висновків акту перевірки під час її проведення встановлено порушення позивачем визначених законом граничних термінів реєстрації наступних податкових накладних:
- № 2 від 20 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 8 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 11 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 4 від 28 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 3 від 21 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 13 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 9 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 12 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 10 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30.12.2022 - кількість днів прострочки 217;
- № 8 від 31 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 2 від 12 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 3 від 18 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 1 від 11 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 10 від 31 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 4 від 27 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 9 від 31 січня 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 202;
- № 1 від 24 лютого 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 154;
- № 2 від 24 лютого 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 154;
- № 3 від 24 лютого 2022 року - зареєстрована 15.12.2022 - кількість днів прострочки 154.
Товариством подано до податкового органу заперечення на акт перевірки № 2023/12-11-1 від 11.12.2023, втім за результатами їх розгляду листом № 26861/6/06-30-04-03-19 від 28.12.2023 платника повідомлено про те, що висновки акту перевірки вирішено вважати правомірними, а заперечення залишено без задоволення.
На підставі висновків акту перевірки Управлінням 09.01.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004710407, відповідно до якого до Товариства на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф в сумі 19 747,20 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Отже наведені норми ПК України закріплювали обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як закріплено в пункті 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк же затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції.
Разом з тим, приписами підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України визначено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Згідно матеріалів справи, зокрема, заперечень Товариства № 2023/12-11-1 від 11.12.2023 на акт камеральної перевірки й листа Управління № 12717/6/06-30-04-03-19 від 16.11.2022, а також не заперечується самим податковим органом, ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС» 16.12.2021 подано заяву про застосування з 01.01.2022 спрощеної системи оподаткування зі ставкою єдиного податку в розмірі 3% від доходу із реєстрацією ПДВ.
Однак, як зазначає позивач, через допущену посадовою особою ГУ ДПС у Житомирській області помилку з 31.12.2021 реєстрація Товариства як платника ПДВ була анульована та його з 01.01.2022 зареєстровано як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% від доходу, що не передбачає сплати ПДВ.
Натомість ГУ ДПС у Житомирській області у листі-відповіді «Про розгляд заперечення» №12717/6/06-30-04-03-19 від 16.11.2022 зазначає, що анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ відбулось через технічний збій в роботі програмного забезпечення.
Тобто наведене вище підтверджує, що податковим органом не заперечується як така обставина анулювання з 01.01.2022 реєстрації Товариства як платника ПДВ поза волею останнього.
Згідно з поданою відповідачем роздруківкою з бази даних ДПС реєстрацію Товариства платником ПДВ відновлено 07.07.2022.
Водночас, доказів того, що податковим органом Товариство повідомлялось про відновлення його помилково анульованої реєстрації як платника ПДВ, як і доказів обізнаності платника з таким відновленням реєстрації матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органам обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 112.1 статті 112 ПК України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених Кодексом.
Згідно з пунктом 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, спірні податкові накладні надсилались Товариством на реєстрацію, однак ним отримувались квитанції №1, в яких зазначалось, що документ не може бути прийнятий, оскільки має місце порушення вимог пунктів 201.8 та 201.10 статті 201 ПК України, а саме: продавець у відповідні періоди не був платником ПДВ.
Отже, внаслідок безпідставного анулювання Головним управлінням ДПС у Житомирській області реєстрації Товариства як платника ПДВ останнього було позбавлено як такої можливості реєструвати податкові накладні, складені за результатами його господарської діяльності, тобто в діях Товариства відсутня вина та умисел, які відповідно до вищенаведених приписів чинного податкового законодавства є визначальними ознаками податкового правопорушення й підставою для притягнення до відповідальності.
Згідно розділу ІІ акту камеральної перевірки № 17893/06-30-04-07 від 26 жовтня 2023 року та додатку до спірного податкового повідомлення-рішення (розрахунку штрафних санкцій), податковим органом штрафні санкції розраховувались, виходячи з конкретних дат реєстрації податкових накладних: № 2 від 20 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 8 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 11 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 4 від 28 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 3 від 21 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 13 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 9 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 12 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 10 від 31 грудня 2021 року - зареєстрована 30 грудня 2022 року; № 8 від 31 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 2 від 12 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 3 від 18 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 1 від 11 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 10 від 31 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 4 від 27 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 9 від 31 січня 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 1 від 24 лютого 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 2 від 24 лютого 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року; № 3 від 24 лютого 2022 року - зареєстрована 15 грудня 2022 року.
Проте, судом першої інстанції правильно встановлено, що всі вищеперелічені податкові накладні на момент розгляду справи в суді першої інстанції залишалися незареєстрованими в ЄРПН, у зв'язку із чим платником податку подано позов до Житомирського окружного адміністративного суду.
Так, згідно відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа № 240/29997/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ВАЛС" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.07.2023 № 9221930/37448443, № 9221924/37448443, № 9221925/37448443, № 9221928/37448443, № 9221922/37448443, № 9221927/37448443, № 9221923/37448443, № 9221926/37448443, № 9221929/37448443, № 9221916/37448443, № 9221917/37448443, № 9221912/37448443, № 9221918/37448443, № 9221915/37448443, № 9221914/37448443, № 9221913/37448443, № 9221919/37448443, № 9221920/37448443, № 9221921/37448443 про відмову в реєстрації складених ТОВ «Виробниче підприємство «ВАЛС» податкових накладних № 2 від 20.12.2021, № 3 від 21.12.2021, № 4 від 28.12.2021, № 8 від 31.12.2021, № 9 від 31.12.2021, № 10 від 31.12.2021, № 11 від 31.12.2021, № 12 від 31.12.2021, № 13 від 31.12.2021, № 1 від 11.01.2022, № 2 від 12.01.2022, № 3 від 18.01.2022, № 4 від 27.01.2022, № 8 від 31.01.2022, № 9 від 31.01.2022, № 10 від 31.01.2022, № 1 від 24.02.2022, № 2 від 24.02.2022, № 3 від 24.02.2022.
Станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції рішення Житомирського окружного адміністративного суду у вказаній справі відсутнє.
Постановою від 12.07.2024 Житомирським окружним адміністративним судом вмизнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ «Виробниче підприємство «Валс» та зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Виробниче підприємство «Валс» податкові накладні № 2 від 20.12.2021, № 3 від 21.12.2021, № 4 від 28.12.2021, № 8 від 31.12.2021, № 9 від 31.12.2021, № 10 від 31.12.2021, № 11 від 31.12.2021, № 12 від 31.12.2021, № 13 від 31.12.2021, № 1 від 11.01.2022, № 2 від 12.01.2022, № 3 від 18.01.2022, № 4 від 27.01.2022, № 8 від 31.01.2022, № 9 від 31.01.2022, № 10 від 31.01.2022, № 1 від 24.02.2022, № 2 від 24.02.2022, № 3 від 24.02.2022 датами їх подання на реєстрацію.
Вказане рішення набрало законної сили 12.12.2024, тобто після прийняття оскаржуваного рішення суду.
Відтак, на момент розгляду справи в суді першої інстанції неможливо було встановити обґрунтованість розрахунку штрафних санкцій в частині визначення днів прострочення реєстрації.
Крім того враховуючи задоволення позову у справі № 240/29997/23, всі здійснені податковим органом в розділі ІІ акту камеральної перевірки № 17893/06-30-04-07 від 26.10.2023 та додатку до спірного податкового повідомлення-рішення розрахунки кількості днів прострочення втрачають право на існування, а тому оскаржуване у цій справі рішення є необґрунтованим та незаконним.
При цьому посилання скаржника на судові рішення у справах щодо неподання звітності з ПДВ суд відхиляє, оскільки такі не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин стосовно строків реєстрації податкових накладних.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС № 0004710407 від 09.01.2024 про застосування до ТОВ "Виробниче підприємство "ВАЛС" штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в розмірі 19 747,20 грн.
Стосовно оскарження відповідачем додаткового рішення суду, яким заяву представника ТОВ "Виробниче підприємство "ВАЛС" про розподіл витрат на правову допомогу задоволено частково та стягнуто на користь ТОВ "Виробниче підприємство "ВАЛС" витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 2 000 грн суд зазначає наступне.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами першою третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною четвертою ст.134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
Частиною 7 статті 134 КАС України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно матеріалів справи, між позивачем ("Клієнт") і адвокатом Якухном Олександром Михайловичем ("Адвокат") укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до якого сторони обумовили, що "Адвокат" приймає на себе зобов'язання надати необхідну правову допомогу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, за супроводження судової справи, в сумі розміром 3000 грн.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на відсутність доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Стосовно таких доводів суд зазначає, що згідно пунктів 3 та 4 додатку до договору від 16.01.2024 сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) здійснюється клієнтом протягом всього часу надання допомоги частками або одноразово, але у будь-якому разі не пізніше ніж через 5 робочих днів після ухвалення остаточного рішення у справі. Сторони погодили, що порядок виплати гонорару, зазначений в п. 3 цього додатку можу бути змінений сторонами протягом дії договору.
Відтак, оплата понесених позивачем витрат на правову допомогу може бути здійснена не пізніше ніж через 5 робочих днів після ухвалення остаточного рішення у справі.
При цьому судом першої інстанції правильно оцінено наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг та зменшено витрати на правничу допомогу які підлягають стягненню з відповідача до 2000,00 грн.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.