Справа № 320/44435/24
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропонувати протягом десятиденного строку з дня вручення даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 25 червня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи.
08.07.2025 року, надійшла заяво від ГУ Пенсійного фонду України у Київській області про усунення недоліків, до якої додано клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши вищевказані доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
В частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що має право скористався своїм законним правом повторного звернення з апеляційною скаргою, тобто в розумні строки, а тому строк має бути поновлено.
Разом з тим, апелянтом не надано суду апеляційної інстанції належних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
У свою чергу, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У свою чергу, судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов'язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2022 року по справі № 640/16836/21.
Отже, посилання апелянта на поважність причин пропуску строку подачі апеляційної скарги, на які посилається скаржник, є неповажними, що виключає можливість поновлення вказаного строку.
Дослідивши обставини справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 року в частині пропуску строку на апеляційне оскарження та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
У свою чергу, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії".
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
Враховуючи зазначене вище, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду приходить до висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 09 липня 2025 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169,295, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
суддя Сорочко Є.О.
суддя Чаку Є.В.