П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/10004/24
Перша інстанція: суддя Мельник О.М.,
повний текст судового рішення
складено 14.03.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.04.2024 року №100039 та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10039 від 23.04.2024 року. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку та його включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п.8 Критеріїв. Зміст спірного рішення №10039 від 23.04.2024 року містить відмітку, що його було прийнято «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 12.04.2024р. №1», але не зазначено, які саме відсутні первинні документи по суті операцій чи інформації про ймовірне встановлення дефектності даних документів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №400/10004/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» у повному обсязі. В апеляційній скарзі наголошено, що процедура перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено. У свою чергу, рішенню Комісії не передували дії ТОВ «Технологічні МЕБЛІ» щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Отже, рішення №10039 від 23.04.2024 року прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю. Відповідно до п.6 Порядку №1165, виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
01 травня 2025 року за вх.№23202/25 до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДПС у Миколаївській області, де зазначено, що ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» має залишитись у переліку ризикових платників, оскільки вся наявна інформація у контролюючих органах, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності, є належною, допустимою, достовірною та достатньою відповідно до ст. 73, 74, 75, 76 КАС України.
Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» з 19.02.2020 року зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків. Позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 435195114035) та платником податку на прибуток.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (код КВЕД 46.47). Підприємство здійснює свою фінансово-господарську діяльність на підставі модельного статуту.
Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №56369 від 30.12.2021 року ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 підставою для визнання вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В обґрунтування даного рішення регіональний орган ДПС зазначив, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначених в податкових накладних.
Позивач звернувся до контролюючого органу із запитами на отримання публічної інформації від 15.04.2022 року та від 31.05.2022 року, в яких просив: надати документальне підтвердження відповідності ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» (код ЄДРПОУ 43519511) критеріям ризиковості платників податків та надати інформацію (копію та ін.) оформлену згідно з вимогами законодавства України (акт, довідка, висновок, рішення, протокол та ін.). повідомити, яка саме інформація визначає ризиковість здійснення ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» господарської операції із конкретизацією самої податкової накладної/розрахунку коригування. У разі, якщо ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» (код ЄДРПОУ 43519511) внесене до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестало відповідати або не відповідає критеріям ризиковості, що визначені у пункті 8 Критеріїв ризиковості платника податку, просило негайно ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» (код ЄДРПОУ 43519511) виключити з переліку ризикових платників податків.
В подальшому згідно з рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №19384 від 16.06.2022 року, ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від II грудня 2019 року №1165 підставою для визнання вказано н. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
В обґрунтування оскарженого рішення регіональний орган ДПС зазначив, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в податкових накладних ризикових контрагентів ТОВ «МЕАЛЮКС ЮА» (код ЄДРПОУ 42409590) та ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 43928078). Відсутні підтверджуючі документи по суті ризикових операцій.
15.02.2023 року позивач підготував пояснення та пакет первинних документів, що підтверджують фінансово - господарську діяльність ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» з ТОВ «МЕАЛЮКС ЮА» та ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ» та направило їх до контролюючого органу для розгляду, а саме: Повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2 від 15.02.2021 року, до якого було додано копії договору суборенди №19/1 від 19.02.2020 року, з ФОП ОСОБА_1 з актом; договору оренди нерухомого майна №20/1 від 22.01.2020 року з ФОП ОСОБА_2 з актом; договору надання послуг №95- 10/21 від 18.10.2021 року з ТОВ «ГЛОБАЛБУД ІНВЕСТ»; договору надання послуг №105- 10/21 від 21.10.2021 року з ТОВ «БОНАВА»; договору надання послуг №101-10/21 від 24.10.2021 року з ТОВ «ДЕКОРОСО»; договору надання послуг №73 від 18.10.2021 року з ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ»; договору поставки №2021/401 від 07.10.2021 року з ТОВ «БОНАВА»; договору поставки №56 від 04.10.2021 року з ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ»; договору поставки №1805/20/1 від 18.05.2020 року з ТОВ «МЕАЛЮКС ЮА»; вантажно - митних декларацій, видаткових накладних, рахунків на оплату, актів надання послуг, податкових накладних, штатних розписів за 2021 та 2022 роки.
Повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №2 від 15.02.2023 року було отримано контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 15.02.2023 року.
За результатами розгляду пояснень та первинних документів, Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №4817 від 24.02.2023 року ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» було знову визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування рішення Комісією регіонального рівня вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). Також, вказано про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме первинні документи щодо зберігання та відсутня інформація щодо залишків ТМЦ, та місць зберігання.
12.04.2024 року ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» підготувало пояснення та пакет первинних документів, що підтверджують фінансово - господарську діяльність ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» з ТОВ «ГЛОБАЛБУД - ІНВЕСТ», ТОВ «БОНАВА», ТОВ «ДЕКОРОСО», ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ». ТОВ «МЕАЛЮКС ЮА» та направило їх до контролюючого органу для розгляду, а саме Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 12.04.2024 року до якого було додано копії: листа підприємства від 11.04.2024 року; договору суборенди №19/1 від 19.02.2020 року, з ФОП ОСОБА_1 з актом; договору оренди нерухомого майна №20/1 від 22.01.2020 року з ФОП ОСОБА_2 з актом; договору надання послуг №95-10/21 від 18.10.2021 року з ТОВ «ГЛОБАЛБУД - ІНВЕСТ»; договору надання послуг №105-10/21 від 21.10.2021 року з ТОВ «БОНАВА»; договору надання послуг №101-10/21 від 24.10.2021 року з ТОВ «ДЕКОРОСО»; договору надання послуг №73 від 18.10.2021 року з ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ»; договору поставки №2021/401 від 07.10.2021 року з ТОВ «БОНАВА»; договору поставки №56 від 04.10.2021 року з ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ»; договору поставки №1805/20/1 від 18.05.2020 року з ТОВ «МЕАЛЮКС ЮА»; вантажно митних декларацій; видаткових накладних; рахунків на оплату; актів надання послуг; податкових накладних; штатних розписів за 2021 та 2022, 2023, 2024 роки; оборотно - сальдова відомість по залишкам по складу станом на 11.04.2024 року.
За результатами розгляду пояснень та первинних документів, Рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10039 від 23.04.2024 року ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» було знову визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування рішення №10039 від 23.04.2024 року Комісією регіонального рівня вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).
Вказано про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме в наданому платником повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикових операцій.
Вважаючи оскаржуване рішення контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10039 від 23.04.2024 року протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (ділі ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з вимогами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165.
Згідно з вимогами п.3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Водночас, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що в обґрунтування рішення №10039 від 23.04.2024 року Комісією регіонального рівня вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).
Відповідно до коду « 03» - оскільки момент винесення рішення позивач не надавав жодної інформації щодо об'єктів оподаткування за формою 20-ОПП, з чого зроблено висновок про відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/ розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно - матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливо-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Відповідно до коду « 07» - за даними додатку 4ДФ позивач за 2024 рік не подавав до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
ГУ ДПС у Миколаївській області у відзиві на апеляційну скаргу в обґрунтування вищевказаного рішення №10039 зазначило, що у зв'язку з наявною у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в податкових накладних ризикових контрагентів ТОВ «МЕАЛЮКС ЮА» (код ЄДРПОУ 42409590) та ТОВ «РАТІОН СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 43928078) та відповідністю підтверджуючих документів по суті ризикових операцій, Комісією ГУ ДПС у Волинській області 16.06.2022 року прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За результатами проведеного аналізу наданої звітності позивачем з податку на додану вартість встановлено, що в 2021 році позивачем задекларовано загальний обсяг постачання 88731,3 тис. грн.
Згідно з даними інформаційних систем ДПСУ за період з 30.12.2021 року по 08.04.2024 року інформація щодо наявності у підприємства об'єктів оподаткування відсутня, звітність форми 20-ОПП за вказаний період не надана.
Відповідно до наданої звітності форми 4 ДФ в 2021 році на підприємстві в І та ІІ кварталах працювало 4 особи, в ІІІ кварталі - 3 особи, в IV кварталі - 1 особа, в І кварталі 2022 року - 1 особа. За період з ІІ кварталу 2022 року по ІІІ квартал 2024 року звітність форми 4 ДФ платником не надана.
За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності позивача, встановлено, що по підприємству наявне накопичення залишків нереалізованих товарів за недостатності місць їх зберігання відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, реалізація товарів відсутня.
Відповідно до баз даних ДПСУ інформація щодо наявності власних/ орендованих транспортних засобів відсутня.
В свою чергу, аналізуючи обставини справи, колегія суддів зазначає, що рішення контролюючого органу №10039 від 23.04.2024 року про віднесення платника податків до ризикових було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на наявність у відповідача податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що виключає правомірність такого рішення.
Більш того, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування. Відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено, в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.
З аналізу сталої позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, вбачається, що хоча затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 чи 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов'язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Колегія суддів також звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №640/11321/20 від 05 січня 2021 року, №140/17441/20 від 19 листопада 2021 року, №640/6130/20 від 23 червня 2022 року.
Таким чином, у рішенні №10039 від 23.04.2024 року не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.
Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи наявні достатні та належні докази стосовно проведення господарських операцій позивачем із контрагентами, а відповідачами не надано доказів на підтвердження своєї правової позиції стосовно законності прийнятого рішення №10039 від 23.04.2024 року та не спростовано у процесуальний спосіб факт проведення господарських операцій між позивачем та іншими суб'єктами господарської діяльності.
Колегія суддів наголошує, що контролюючий орган, в даному випадку, не наділений повноваженнями для здійснення повного аналізу господарських операцій позивача на предмет їх реальності.
Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України (постанова Верховного Суду по справі №500/2237/20 від 07.12.2022 року).
Посилання ГУ ДПС у Миколаївській області, що позивачем здійснюється накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, не підтверджені документально, а вказані висновки є лише припущенням контролюючого органу.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, в межах своєї господарської діяльності ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» використовує офісне приміщення площею 9,2 кв.м. за адресою:. м. Миколаїв, вул Спаська, буд.19 (відповідно до укладеного договору суборенди №19/1 від 19.02.2020 з ФОП ОСОБА_1 ) та складські приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 283,0 кв.м. (відповідно до укладеного договору оренди нерухомого майна №20/1 від 22.01.2020 року з ФОП ОСОБА_2 ).
Таким чином, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Крім того, колегія суддів наголошує, що відсутність конкретизації щодо податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаних рішень, але і свідчить про недотримання суб'єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов'язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлений законодавством.
Водночас, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, колегія суддів оцінює критично.
Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
При цьому, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Підсумовуючи, колегія суддів наголошує, що здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.
Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, а також через призму згаданих правових висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що комісія ГУ ДПС у Миколаївській області, ухваливши оскаржуване рішення №10039 від 23.04.2024 року діяла неправомірно, а тому таке рішення є протиправним, необґрунтованим та належить до скасування.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ТОВ «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» задовольнити, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року - скасувати.
Ухвалити у справі №400/10004/24 нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.04.2024 року №100039 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №10039 від 23.04.2024 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕБЛІ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька