П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/40067/24
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
повний текст судового рішення
складено 15.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Джабурії О. В.,
суддів - Кравченка К. В., Вербицької Н. В.
перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, 23 червня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Крім того, апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що відповідач перейшов на функціонування в умовах воєнного часу, першочерговим завданням якого є оборона територіальної цілісності, відсічі збройної агресії та забезпечення належного виконання бойових завдань.
У зв'язку з тим, що причини пропуску строку визнані судом неповажними, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
Апелянту було надано строк - 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху було доставлено до електронного кабінету скаржника 26 червня 2025 року о 16:25 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
04 липня 2025 року, на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху, апелянтом до суду апеляційної інстанції подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції полягає у тому, що у квітні місяці, у зв'язку із завданим ураженням по території Військової частини НОМЕР_1 відбулося розосередження деяких служб військової частини, у тому числі і юридичної. За новим місцем перебування юридичної служби відбувалися постійні відключення світла, яке пов'язано у тому числі з відсутністю фінансування на сплату за спожиту електроенергію.
Також скаржник посилається на введення на території України воєнного стану та залучення Військової частини НОМЕР_2 виконання завдань з відсічі збройної агресії РФ та забезпечення територіальної цілісності України.
Ознайомившись зі змістом вказаного клопотання, а також матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені апелянтом, не є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Слід зазначити, що запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12 травня 2015 року №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Окрім того, суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Отже, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані як безумовними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.04.2025 Одеським окружним адміністративним судом було ухвалено судове рішення в порядку письмового провадження.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа - Документ в електронному вигляді «Рішення (задоволено / частково задоволено)» від 15.04.25 по справі № 420/40067/24 (суддя Бездрабко О.І.) було надіслано одержувачу - Військова частина НОМЕР_1 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 15.04.25 23:39 год.
Однак, апеляційну скаргу подано лише 23.06.2025, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України.
Отже, зважаючи на значний пропуск строку на апеляційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження не можна вважати обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
За правилами ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Також колегія суддів вважає необхідним повернути апелянту сплачений судовий збір у сумі 1453,44 грн., згідно платіжної інструкції №1150 від 29 травня 2025 року.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає можливим повернути Військовій частині НОМЕР_1 сплачений судовий збір у сумі 1453,44 грн.
Керуючись статтями 299, 325 КАС України, суд
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Судовий збір сплачений на рахунок № НОМЕР_3 в сумі 1453 (одна тисяча чотириста п'ятдесят три) грн. 44 коп., згідно платіжної інструкції №1150 від 29 травня 2025 року, повернути Військовій частині НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) з Державного бюджету України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька