П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25285/24
Категорія 106000000Головуючий у суді І інстанції: Попов В.Ф. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що у спірному періоді її грошове забезпечення неправильно обраховувалось, що призвело до його виплати у меншому розмірі. Окрім того, неправильний обрахунок грошового забезпечення призвів до призначення пенсії у меншому розмірі, оскільки довідка про розміри грошового забезпечення містить складові, які є меншими від належних. На думку позивачки, її грошове забезпечення у період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року має бути обраховано виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р. встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок грошової компенсації за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік із урахуванням грошового забезпечення, розрахованого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які обчислені з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року та у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про грошове забезпечення із урахуванням змін грошового забезпечення, розрахованого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які обчислені з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік із урахуванням грошового забезпечення, розрахованого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які обчислені з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням виплачених сум та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та Інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виготовити на ім'я ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених станом на день звільнення, за відповідною або аналогічною посадою, із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, що враховується для обчислення розміру пенсії відповідно до вимог ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, яку направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку пенсії. У задоволенні іншої часини позову відмовлено. Провадження в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вирішені у судовому порядку закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідні зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 внесені не були, у зв'язку із чим на сьогоднішній день пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 визначає, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018". Враховуючи зазначене, Військова частина НОМЕР_1 діє відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку із чим підстави вважати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною відсутні. Крім того, пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, у зв'язку із чим розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, за період з 30.01.2020 року по 23.02.2022 року є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених законом на 01 січня 2018 року.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період, зокрема з 29.01.2020 року до 23.02.2022 року проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2022 року №42, старшого солдата ОСОБА_1 , телеграфіста відділення документованого зв'язку телекомунікаційних систем роти зв'язку батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління, звільнену з військової служби в запас з 23.02.2022 року, було виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Так, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2022 року №42 позивачці при звільненні виплачено:
- грошову компенсацію за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Грошова премія та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки не виплачувались згідно з наведеним вище наказом та картки особового рахунку (а.с. 12, 17).
Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Одеській області (а.с. 20) позивачка перебуває на обліку у цьому управлінні та отримує пенсію за вислугу років з 24.02.2022 року на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачка через представника звернулась до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення та видачу оновленої довідки для перерахунку пенсії із зазначенням складових у належним розмірах.
Листами від 29.04.2024 року відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення та видачі довідки для перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що у спірному періоді її грошове забезпечення неправильно обраховувалось, що призвело до його виплати у меншому розмірі, у зв'язку із чим звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вирішені у судовому порядку. Грошова премія та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки не виплачувались згідно з наказом та карткою особового рахунку, про що зазначено вище за текстом, тому вимоги про перерахунок цих виплат є безпідставними та задоволенню не підлягають. Виходячи із того, що грошова компенсація за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік виплачувалися виходячи із розміру грошового забезпечення, яке підлягає перерахунку відповідно до зазначених вище судових рішень, ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки фактично є похідними.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі № 420/15679/23, яке набрало законної сили 24.05.2024 року, суд вирішив: «Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Розподіл судових витрат не проводити.».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 року по справі № 420/18316/23, яке набрало законної сили 05.03.2024 року, суд вирішив: «Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Розподіл судових витрат не проводити.».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 року по справі № 420/18318/23, яке набрало законної сили 19.12.2023 року, суд вирішив: «Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2022 року по 23.02.2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Розподіл судових витрат не проводити.».
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що позовні вимоги в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 лютого 2022 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, із урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вирішені у судовому порядку.
Щодо позовних вимог про перерахунок грошової компенсації за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошової премії та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, суд зазначає таке.
Позивачка вважає, що виплачені при звільненні, зокрема грошова компенсація за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік підлягають перерахунку із урахуванням грошового забезпечення, розрахованого з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які обчислені з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, що відповідає первинній редакції пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що грошове забезпечення позивачки за період з 30.01.2020 року до 23.02.2022 року підлягає перерахунку з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Наведений вище факт встановлений судовими рішеннями в адміністративних справах № 420/15679/23, 420/18316/23, 420/18318/23, які набрали законної сили та відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.
Виходячи із того, що грошова компенсація за 4 доби невикористаної чергової відпустки за 2022 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік виплачувалися виходячи із розміру грошового забезпечення, яке підлягає перерахунку відповідно до зазначених вище судових рішень, ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки фактично є похідними.
Разом з тим, грошова премія та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки не виплачувались згідно з наказом та карткою особового рахунку, тому вимоги про перерахунок цих виплат є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (у редакції постанови КМУ від 21.08.2019 року № 799) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб» (п.3).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5).
Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, яким встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що військовослужбовець, звільнений з військової служби має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Таким чином, разом із виплатою нарахованих сум грошового забезпечення на виконання цього рішення позивачці підлягає виплаті компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Щодо вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 видати на ім'я ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої її було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої її було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку, суд дійшов до таких висновків.
Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ (у редакції станом на дату призначення позивачці пенсії), серед іншого, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
З огляду на приписи статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсія позивачки підлягає обчисленню з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи, що розмір грошового забезпечення позивачки на підставі судових рішень № 420/15679/23, 420/18316/23, 420/18318/23 змінився, зокрема на дату її звільнення, позивачка має право на отримання довідки для перерахунку пенсії із урахуванням змін у грошовому забезпеченні станом на дату її звільнення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі № 420/25285/24, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький