08 липня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6060/24
Суддя І інстанції - Пасічник Ю.П.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в нарахуванні з 01.04.2024 року в повному розмірі доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року за№713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2 000,00 грн.;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2024 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000.00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум;
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 09.11.2024.
21.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року по адміністративній справі №340/6060/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року по адміністративній справі №340/6060/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з урахуванням ніше виплачених сум з 01.04.2024 року.
Зазначена заява обґрунтована тим, що рішення суду відповідачем було виконано, здійснено перерахунок пенсії до розміру 31613,36 грн. та здійснювалась її виплата, але починаючи з 01.01.2025 розмір пенсії знову було обмежено до 26955,41 грн., що на переконання позивача є свідченням неналежного виконання рішення суду від 09.10.2024.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року по адміністративній справі №340/6060/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 року по адміністративній справі №340/6060/24.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №340/6060/24. Вказує на те, що ігноруючи зобов'язання, покладені судовим рішенням по справі №340/6060/24 відповідачем, починаючи з 01.01.2025 року, розмір пенсії позивача знову обмежується, що свідчить про невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у справі №340/6060/24.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно дост.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Згідно з положеннями статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Так, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема, ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах 14 травня 2020 року у справі №800/320/17, від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Судовим рішенням у даній справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2024 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000.00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2024 року без застосування обмеження її максимальним (граничним) розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, з наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії з 01 грудня 2024 року вбачається що ОСОБА_1 на виконання рішення суду нарахована щомісячна доплата відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року у розмірі 2000 грн., а загальний розмірі пенсії до виплати становив 31613,36 грн.
Зазначені обставини свідчать про належне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року.
Разом з тим, подальша, з 01 січня 2025 року, зміна розміру пенсії позивача пов'язана із реалізацією відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
В свою чергу, правомірність застосування відповідачем до частини пенсії позивача, яка перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" не було предметом спору при розгляді справи №340/6060/24.
Відповідно, застосування відповідачем таких коефіцієнтів до пенсії позивача з 01 січня 2025 року не свідчить про невиконання ним рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року №340/6060/24.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №340/6060/24.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 08 липня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова