08 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10042/25
Суддя І інстанції - Златін С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
05.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію наказу військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 року за № 66 про зарахування ОСОБА_1 до військової частини для проходження військової служби за кодом посади 101533М; заборонити будь-яким посадовим особам видавати накази розпорядження та будь-які інші розпорядчі документи про залучення ОСОБА_1 до участі у бойових діях.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 05.05.2025 року, яка після подання позовної заяви відмовлено.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову до набрання законної сили по адміністративній справі №160/10042/25.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову. Вказує на те, що на сьогоднішній день він закінчує навчання в учбовому центрі та буде направлений та залучений до бойових дій. Якщо зараз суд не застосує заходи забезпечення позову по адміністративній справі №160/10042/25, ОСОБА_1 не зможе відновити своє порушене право у випадку задоволення позовних вимог. При цьому не вжиття заходів забезпечення позову судом, може призвести до того, що позивач може загинути або отримати поранення, внаслідок того, що він не може в повній мірі виконувати свої посадові обов'язки за посадою, внаслідок поганого стану здоров'я.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наведених позивачем у заяві обставин не вбачається підстав для забезпечення позову, з огляду на таке.
Так, позивачем не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову, на яких наполягав позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливих у майбутньому порушень прав та інтересів позивача, що не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.. Разом з тим, позивачем не було надано доказів того, що після закінчення навчання в учбовому центрі позивача буде направлено та залучено до бойових дій.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на положення п.10 ч.3 ст.151 КАС України, які прямо забороняють забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці.
Зважаючи на статус позивача, а саме те, що позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", то, у даному випадку, забезпечення позову шляхом заборони будь-яким посадовим особам видавати накази розпорядження та будь-які інші розпорядчі документи про залучення ОСОБА_1 до участі у бойових діях не допускається.
Крім того, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі №640/15534/22.
Відповідно, оцінка законності та обґрунтованості наказу військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 року за № 66 про зарахування ОСОБА_1 до військової частини для проходження військової служби за кодом посади 101533М може бути надана на підставі з'ясування фактичних обставин справи, під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду такого процесуального питання як забезпечення позову.
Отже, оскільки позивачем не було доведено наявності підстав для забезпечення позову, які передбачені ст.150 КАС України, то суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволення апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун