07 липня 2025 року м. Дніпросправа № 280/3620/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 р. (суддя Сіпака А.В.), по справі за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», третя особа Фонд державного майна України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває податковій заставі
20.05.2020 р. ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, де просили надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 4 916 349,78 грн за рахунок майна ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.06.2020 р. залучений до участі в справі в якості третьої особи Фонд Державного майна України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2021 р. адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 р. рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2021 р. скасоване та прийнята нова постанова про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 19.07.2022 р. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.01.2021 р. та Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2022 р. залучене до участі в справі в якості третьої особи Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 р., ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення, порушив норми матеріального права, а саме, застосовано до спірних правовідносин норми Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», в той час як погашення податкового боргу шляхом продажу майна контролюючим органом не підпадає під дію мораторію, передбаченого Законом України № 2864-111.
Дослідивши матеріали справи та докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги в зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки ГУ ДПС у Запорізькій області ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» на день звернення позивача до суду мало податковий борг в розмірі 4 916 349,78 грн, що складається з:
Земельного податку з юридичних осіб - 3 741 317,39 грн;
Податок на прибуток 170 грн;
Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 859 3264 грн;
Рентна плата за користування надрами в розмірі 8 548,10 грн;
Екологічного податку - 7,91 грн;
Військового збору - 25 447,94 грн;
Податку на доходи фізичних осіб - 281 463,50 грн.
З метою погашення податкового боргу боржнику направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу № 2548-17 форми «Ю» від 04.08.2016 . на суму 42 911,77 грн. та з метою стягнення податкового боргу позивач неодноразово звертався до суду з відповідними позовами.
Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2017 р. стягнуто з ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 25 657,22 грн., з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 181 945,88 грн., плату за користування надрами в розмірі 2 616,81 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.06.2019 р. стягнуто з ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» суму податкового боргу розмірі 570 181,51 грн.
06.11.2019 р. посадовою особою ГУ ДПС у Запорізькій області прийняте рішення про опис майна в податкову заставу № 12825, а 07.11.2019 р. та 23.12.2019 р. податковим керуючим складені акти опису майна № 146-56-08 та №156-56-08 про опис майна в податкову заставу платника ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», що зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно 08.11.2019 р., 11.11.2019 р. та 28.12.2019 р. за № 340867078, №34086686 та № 34930122.
Наявність податкового боргу не заперечується відповідачем та третіми особами.
Крім того, судом встановлено, що інкасовими дорученнями (розпорядженнями) підтверджена відсутність коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах чи неможливість стягнення коштів через наявність постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банків чи неможливість виконання вимоги через те, що рахунок відкритий для акумулювання страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також встановлено, що наказами фонду державного майна України: №1211 від 03.12.2019 р. прийняте рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш»; №1557 від 27.12.2019 р. прийняте до сфери управління Фонду єдиний майновий комплекс ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш»; №5 від 06.01.2021 р. затверджений перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 р.; №1 від 04.01.2022 р. з метою продовження приватизації у 2022 р. об'єкт включений до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 р.
Як вбачається зі спірного рішення суду першої інстанції, враховуючи вимоги Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» зазначив, що оскільки майно відповідача, описане в податкову заставу віднесене до об'єктів приватизації, так як ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» підлягає приватизації як єдиний майновий комплекс підприємства, а не його окремі частини, що в сою чергу свідчить про приватизацію всього майна підприємства і належить до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства.
Так, статтею 1 Закону Україи «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлений «мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна».
Відповідно статті 2 Закону «під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів, акцій (часток) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:
звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, встановлено, що дія цього Закону застосовувалась до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, а з 2011 р. питання погашення податкового боргу регулюються ПК України.
Крім того, відповідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) N 11-рп/2003 від 10.06.2003 р. П.3.1 встановлено, що «Під примусовою реалізацією майна підприємств у Законі розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), які належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, у разі, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:
- звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою;
- продажу майна в процесі провадження справ про банкрутство, визначеного відповідними статтями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства».
Таким чином справа про погашення податкового боргу шляхом продажу майна не підпадає під дію мораторію, передбаченого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».
Крім того, як слідує з матеріалів справи відповідно до акту опису майна від 07.11.2019 р. № 146-56-08 контролюючим органом описано майно відповідача в податкову заставу, а саме, дитячий оздоровчий центр «Алий парус» та База відпочинку «Азов», які не можуть бути нерухомим майном, що забезпечують ведення виробничої діяльності, що вимагає Закон України «Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна», тому на зазначені об'єкти не розповсюджується мораторій на примусову реалізацію.
Позивач, звертаючись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, посилається також на висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах пункту 7 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна від 29.12.2010 №1954 (далі - Положення).
Відповідно пункту 1 даного Положення, цей акт визначає принципи та процедуру віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, які не підлягають приватизації.
Згідно з пунктом 7 Положення, на підставі матеріалів інвентаризації підприємство в п'ятиденний строк після затвердження результатів інвентаризації складає пооб'єктні переліки майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, за відповідними формами, наведеними в додатках 1 та 2 до цього Положення. Під час формування переліків керуються вимогами пункту 4 цього Положення та частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". Зазначені переліки майна підприємство подає на затвердження до органу, уповноваженого управляти таким державним майном.
Відповідно пункту 4 Положення, до майна, яке включається до складу цілісного майнового комплексу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, належать:
- спеціалізовані необоротні активи (основні засоби, незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, інші необоротні активи) і запаси, які безпосередньо використовуються в єдиному технологічному процесі виробництва продукції (надання послуг, виконання робіт), який визначає загальнодержавне значення підприємства, в обсязі, передбаченому технологічною документацією;
- активи, що тимчасово не використовуються у виробничому процесі, законсервовані об'єкти - за наявності на підприємстві проекту плану розвитку підприємства (інвестиційної програми) з обґрунтуванням економічної доцільності їх подальшого ефективного використання в основній діяльності підприємства;
- активи, які не задіяні в технологічному процесі, але віднесені до об'єктів загальнодержавного значення.
Розглядаючи спір у даній справі суд апеляційної інстанції зазначає, що порядок формування державним підприємством цілісного майнового комплексу визначено Положенням про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 № 1954, але в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення вказаної процедури ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» щодо нерухомого майна.
Верховний Суд в постанові від 08.06.2021 р. по справі № 922/4133/19 зазначив, що при застосуванні Положення слід мати на увазі, що з урахуванням установлених фактичних обставин конкретної справи у випадку не проведення процедури віднесення майна до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, доказами формування цілісного майнового комплексу можуть бути інші документи (накази, розпорядження, звіти про оцінку тощо), які були ухвалені/видані до виникнення спірних правовідносин.
Як слідує з матеріалів справи в порушення вимог Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу ДП протягом 30 календарних днів після дати вручення підприємству податкової вимоги переліки майна ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш» складено не було, станом на час подання апеляційної скарги у позивача була відсутня інформація щодо пооб'єктних переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, що не підлягає приватизації та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.
Крім того, статтею 95 ПК України передбачено, що « 95.1. Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
95.2. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
95.3. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
95.9. У разі якщо продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, майно якого перебуває у державній або комунальній власності, чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. При цьому інші способи приватизації, крім грошової, не дозволяються.
Державний орган приватизації зобов'язаний організувати продаж цілісного майнового комплексу протягом 60 календарних днів з дня надходження подання контролюючого органу».
Таким чином, судом встановлено, що отримання згоди органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого на продаж майна здійснюється в процесі реалізації позивачем рішення суду про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог та надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 4 916 349,78 грн за рахунок майна ДП «Мелітопольський завод «Гідромаш», що перебуває в податковій заставі.
Керуючись ст.ст. 315,317,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2022 р. - скасувати та прийняти нову постанову.
Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 4 916 349,78 грн за рахунок майна Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш», що перебуває в податковій заставі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту постанови.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова