07 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25790/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 в адміністративній справі №160/25790/24 (суддя Луніна О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.04.2024 №914190179361 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника від 16.04.2024 №6454;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника від 16.04.2024 №6454 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 адміністративний позов задоволено .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просили прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається відповідно до ст. 36 Закону №1058. Відповідно п.2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 М» 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 до заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника подається довідка про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника. Позивачем ОСОБА_1 не надано документів, які підтверджують факт перебування на утриманні померлого годувальника, у зв'язку з чим винесено рішення про відмову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки №1202-5002189222 від 29.09.2022 року та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м.Бахмут) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.09.2022 року №1202-5002189222, зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.09.2022 року №1202-5002191248, зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ): АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Місце реєстрації позивача за вказаною вище адресою підтверджується також відміткою про місце реєстрації (стор.11) в паспорті, виданим Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 03.10.1997 року.
Також, в паспорті позивача міститься відмітка (стор.10) про реєстрацію шлюбу 07.08.1979 року Краснолиманським відділом РАГС Донецької області з гр. ОСОБА_2 .
Шлюб з гр. ОСОБА_2 було припинено згідно з відміткою в паспорті позивача (стор.10) відділом РАГС виконкому Артемівської міської ради народних депутатів.
Також, з матеріалів справи вбачається та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 22.03.2024 року перебування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з 22.03.2024 року в шлюбі відповідно до актового запису №215.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 09.04.2024 року серія НОМЕР_4 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на момент смерті чоловіка ОСОБА_2 , проживала спільно за фактичною адресою: АДРЕСА_2 , вели спільне господарство, спільний бюджет та перебувала на утриманні чоловіка.
Крім того, позивач та гр. ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою проживання: АДРЕСА_1 , та фактично проживали разом з 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, 16.04.2024 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою № 6454 про переведення з пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до принципу екстериторіальності дана заява передана на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято Рішення від 22.04.2024 №914190179361 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яке обґрунтовано відсутністю довідки про перебування на утриманні померлого годувальника (факт сумісного проживання).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із преамбулоюЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV) цейЗакон, розроблений відповідно доКонституції Українита Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цимЗаконом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 вказаного Законупередбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першоюстатті 9 Закону №1058-IVпризначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону №1058-IVособі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто,закономвстановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.
Згідно з частиною першоюстатті 36 Закону №1058-IVпенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другійстатті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цимЗаконом, якщо інше не передбаченоЗаконом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Частиною другоюстатті 36 Закону №1058-IVзазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьоїстатті 36 Закону №1058-IVчлени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(даліПорядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені впідпунктах 2,3пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченомустаттею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другоїстатті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника);
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Зазначений перелік документів є вичерпним та визначальною умовою для встановлення права на пенсію по втраті годувальника є факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогамистатті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що члени сім'ї померлого годувальника, які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Визначальною обставиною для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є доведення факту перебування на його утриманні.
Так, матеріалами справи підтверджено, що факт перебування на утриманні померлого чоловіка, відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1, підтверджується копіями паспорту позивача, довідками ВПО позивача та померлого, в яких міститься відмітка про реєстрацію місця проживання за однією адресою.
За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова