09 липня 2025 р. Справа № 520/22758/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/22758/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ»
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» (далі - позивач, ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України) в якому просив суд:
визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11060694/40464528 від 16.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 16.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060697/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 22.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060698/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 24.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060699/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 67 від 25.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060695/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 78 від 30.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11143279/40464528 від 30.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 09.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060700/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 03.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11091761/40464528 від 22.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 07.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 11103217/40464528 від 23.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 07.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11143278/40464528 від 30.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 09.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11047143/40464528 від 14.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 32 від 16.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060693/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060692/40464528 від 16.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 18.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11047145/40464528 від 14.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 24.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11047144/40464528 від 14.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 71 від 26.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060696/40464528 від 16.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 80 від 30.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11091762/40464528 від 22.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 07.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11153655/40464528 від 03.06.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 27 від 14.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №11126483/40464528 від 28.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 08.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11047142/40464528 від 14.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 58 від 23.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаенерго Постач» (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 40464528) податкові накладні № 34 від 16.04.2024 р.; № 56 від 22.04.2024 р.; № 62 від 24.04.2024 р; № 67 від 25.04.2024 р; № 78 від 30.04.2024 р; № 20 від 09.05.2024 р; № 4 від 03.05.2024 р; № 10 від 07.05.2024 р; № 11 від 07.05.2024 р; № 21 від 09.05.2024 р.; № 32 від 16.04.2024 р.; № 1 від 01.05.2024 р.; № 53 від 18.04.2024 р.; № 63 від 24.04.2024 р.; № 71 від 26.04.2024 р.; № 80 від 30.04.2024 р.; № 9 від 07.05.2024 р.; № 27 від 14.05.2024 р.; № 12 від 08.05.2024 р.; №58 від 23.04.2024 р. датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 12.08.2024 р. було роз'єднано позовні вимоги в адміністративній справі №520/22330/24 за позовом ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» до ГУ ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та спонукання до реєстрації податкових накладних.
Вимоги про 1) визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11060700/40464528 від 16.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаенерго Постач» податкову накладну №4 від 03.05.2024 р. було виділено в окреме провадження, за наслідками виконання вимог п. 15.2 Розділу VII КАС України справі було присвоєно номер №520/22758/24.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 р. по справі № 520/22758/24- задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.05.2024р. №11060700/40464528.
Зобов'язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" податкової накладної №4 від 03.05.2024р. датою фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 40879107; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (ідентифікаційний код - 40464528, місцезнаходження - вул. Чорноглазівська, буд. 21/23, м. Харків, 61002) 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять вісім гривень 40 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 р. по справі № 520/22758/24 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (далі-Постачальник) укладено відповідний договір про постачання електричної енергії споживачу №20/01 від 20.01.2023 року з Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "ДОЛИНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНО-ОВОЧЕВИЙ КОМБІНАТ" (далі-Споживач) (т. 1 а.с. 58-64).
Згідно з п. 1.2. Договору умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі НКРЕКП), та є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до п. 2.2. Договору за цим Договором Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (поставленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.4. Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Відповідно до положень п. 5.6. Договору-1 оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем на умовах, визначених комерційною пропозицією, що є додатком 2 до цього Договору.
Розділом 3 додатку № 2 до Договору «Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника у банку Філія-Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання Акту приймання-передачі електричної енергії та відповідного рахунку за розрахунковий місяць. Датою здійснення оплати є дата зарахування суми коштів на спецрахунок Постачальника.
На виконання умов договору заявником було поставлено Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "ДОЛИНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНО-ОВОЧЕВИЙ КОМБІНАТ": - за лютий 2024 року - 161796 кВт*год за ціною 6,15 грн (без ПДВ) на загальну суму 1194054,48 грн, в т. ч. ПДВ 199009,08 грн, на підтвердження чого було складено та підписано сторонами Акт приймання-передачі електроенергії № 175 від 29.02.2024 р. (т. 1 а.с. 57).
Заявником було виставлено Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "ДОЛИНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНО-ОВОЧЕВИЙ КОМБІНАТ" рахунок на оплату № 175 від 29.02.2024 р. на загальну суму 1 194 054,48 грн, в т. ч. ПДВ 199009,08 грн. (т. 1 а.с. 72).
На підставі платіжної інструкції №504 від 03.05.2024 контрагентом було сплачено на користь заявника - 300 000,00 грн згідно Акту № 922 від 31.12.2023р. (т. 1 а.с. 69).
Підставою складення та реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024р. на суму - 300.000,00грн. (у т.ч. ПДВ - 50.000,00грн.) є правило першої події (отримання оплати). (т. 1 а.с.42-43).
Заявником 11.09.2024р. подано до суду додаткові пояснення, у яких зазначено, що платіжна інструкція № 504 від 03.05.2024 року містила помилкове призначення платежу, яке в подальшому було виправлено на правильне: «Кінцева оплата за електроенергію згідно акту № 83 від 31.01.2024 р. та часткова оплата за електроенергію згідно акту № 175 від 29.02.2024 р., у т. ч. ПДВ 20% 50 000,00 грн», згідно листа Приватного Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Долинський теплично-овочевий комбінат» (код ЄДРПОУ 03046468) вих. № 29/05/24 від 29 травня 2024 року. Відповідно до положень пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Позивачем як постачальником електричної енергії було обрано касовий метод визначення дати виникнення податкових зобов'язань. Враховуючи отримання коштів від покупця - Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Долинський теплично-овочевий комбінат» за електричну енергію 03.05.2024 року, що підтверджується платіжними інструкціями та банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 позивач склав податкову накладну № 56 на дату виникнення податкового зобов'язання 03.05.2024 року.
Видами діяльності позивача згідно КВЕД-2010 є: 35.13 Розподілення електроенергії (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 35.12 Передача електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією. Заявник здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344. Розрахунки з Постачальником - ТОВ «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» - відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за відповідний період. Купівля електроенергії заявником підтверджується копією Договору №2712-2023/1 купівлі продажу електричної енергії від 27.12.2023 року; копією Акту № 70 купівлі-продажу електричної енергії у січні 2024 року від 31.01.2024; копією Акту № 181 купівлі-продажу електричної енергії у лютому 2024 від 29.02.2024; копією Акту № 266 купівлі-продажу електричної енергії у березні 2024 року від 31.03.2024; копією Додаткової угоди № 1 від 27.12.2023 до Договору №2712-2023/1 купівлі продажу електричної енергії від 27.12.2023 року; копією Додаткової угоди № 2 від 29.01.2024 до Договору №2712-2023/1 купівлі продажу електричної енергії від 27.12.2023 року; копією платіжної інструкції №2469 від 01.02.2024.
Спірна податкова накладна була направлена засобами телекомунікаційного зв'язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр), прийнята до Реєстру, але із одночасним зупиненням реєстрації 03.05.2024р., оскільки податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Контролюючим органом заявникові було запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (т. 1 а.с. 44).
З метою продовження процедури реєстрації спірних податкових накладних заявником до контролюючого органу було надіслано додаткові матеріали, зокрема, пояснення стосовно спірної податкової накладної, що підтверджується повідомленням №12 від 03.05.2024р. (т. 1 а.с. 46).
У відповідь Головним управлінням було складено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 09.05.2024р. №11026781/40464528 (т. 1 а.с. 74-76).
З метою продовження процедури реєстрації спірних податкових накладних заявником до контролюючого органу було надіслано додаткові матеріали, зокрема, пояснення стосовно спірної податкової накладної, що підтверджується повідомленням №12 від 10.05.2024р. (т. 1 а.с. 77).
ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДПС, Комісія Головного управління) було прийнято рішення від 16.05.2024р. №11060700/40464528, яким відмовлено у реєстрації Спірної податкової накладної №4 від 03.05.2024р. в Реєстрі (т. 1 а.с. 99).
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для вчинення відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024р. контролюючим органом в особі Комісії Головного управління обрані мотиви - ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.
Заявником було надіслано до Державної податкової служби України скаргу від 28.05.2024р. на рішення комісії регіонального рівня, в якій обґрунтовано правомірність складення податкової накладної №4 від 03.05.2024р. (т. 1 а.с. 101).
Рішенням комісії Державної податкової служби України від 11.06.2024р. №35443/40464528/2 скаргу заявника залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної було залишено без змін. Підставою для залишення рішення без змін зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» ( 2т. а.с. 42-43).
Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (п. 15 Порядку №1246)
Водночас, пунктом 201.16. ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020 року діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризикованості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризикованості платника податку та/або ризикованості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 року № 520 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 передбачено, що Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 7 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Пунктом 10 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.
При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (постачальник) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "ДОЛИНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНО-ОВОЧЕВИЙ КОМБІНАТ" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №20/01 від 20.01.2023 року.
Згідно до п. 2.1. вказаного Договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (поставленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
У зв'язку з постачанням електричної енергії згідно до Акту № 922 від 31.12.2023 року Приватним Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Долинський теплично-овочевий комбінат» 03.05.2024 року було здійснено оплату на рахунок позивача у сумі 300 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №504 від 03.05.2024 року та на підставі вказаного було складено податкову накладну №4 від 03.05.2024 року, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
03.05.2024 року контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної №4 від 03.05.2024 року складеної ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" на користь Приватного Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Долинський теплично-овочевий комбінат».
Згідно з квитанції від 03.05.2024 р. вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено показник "D" = .9892%, "Р" = 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.
При цьому, з досліджених колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних встановлено, що відповідач, наводячи показники «D» та «P», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які платнику необхідно подати до контролюючого органу в цьому випадку, що дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.
Разом з тим, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації.
Згідно до матеріалів справи, позивачем на виконання вимог квитанції щодо зупинення податкової накладної №4 від 03.05.2024 подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, що підтверджується копією повідомлення №12 від 03.05.2024 року.
09.05.2024 року на адресу позивача надійшло повідомлення про необхідність подання додаткових документів та пояснень необхідних для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, реєстрація якої зупинена, що підтверджується копією повідомлення №11026781/40464528 від 09.05.2024 року.
В повідомленні зазначено про необхідність надання: - первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; - первинних документів щодо придбання товарів .
В графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» - будь-яка інформація відсутня.
У зв'язку з вказаним, позивачем було надіслані додаткові пояснення разом з документами, що підтверджується копією повідомлення №12 від 10.05.2024 року.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься, зокрема: Договір про постачання електричної енергії споживачу №20/01 від 20.01.2023 року; акт приймання-передачі електроенергії № 175 від 29.02.2024 р.; рахунок на оплату № 175 від 29.02.2024 р.; платіжна інструкція №504 від 03.05.2024.
Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 16.05.2024р. №11060700/40464528 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024 року в ЄРПН у зв'язку з неподанням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при втриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 16.05.2024р. №11060700/40464528 не містить аналіз поданих позивачем документів на підтвердження факту здійснення оплати за постачання електроенергії та жодних обґрунтувань чому наданих документів позивачем не достатньо для прийняття податкової накладної №№4 від 03.05.2024 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція №504 від 03.05.2024 року згідно до якої було здійснено часткова оплата 03.05.2024 у сумі 300 000,00 грн за постачання електричної енергії споживачу згідно до договору №20/01 від 20.01.2023 року.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано ніяких доказів щодо підтвердження здійснення оплати, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивачем була надана платіжна інструкція №504 від 03.05.2024 в якій міститься, зокрема, печатка надавача послуг - АТД Ощадний Банк України, а також дата та час виконання послуг.
Крім того, колегія суддів також зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 37 Постанови НБУ від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунку в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі Інструкція), платіжна інструкція повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.
При цьому, платіжна інструкція №504 від 03.05.2024 містить такі обов'язкові реквізити: дату складання і номер, найменування платника, код платника та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг платника, суму цифрами та словами, призначення платежу, найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові отримувача, код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.
Разом з тим, відповідачем не спростовано того факту, що спірна господарська операція не оплачена у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Таким чином, датою виникнення у позивача податкового зобов'язання вважається день настання відповідної події, а саме 03.05.2024 р., факт здійснення оплати згідно платіжної інструкції №504 від 03.05.2024.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Отже, 03.05.2024 року позивачем виконано встановлені вищезазначеною нормою обов'язки - складено податкову накладну №4 та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Колегія суддів зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен урахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Тобто, рішення податкового органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постанові від 17.05.2023 року в справі №140/14282/20.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, то у ГУ ДПС у Харківській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №4 від 03.05.2024 р..
Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення комісії про відмову у її реєстрації, а отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024 року є незаконними.
Вказані обставини свідчать про протиправність рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2024 №11060700/40464528 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 03.05.2024 датою фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам “Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №4 від 03.05.2024, є недостатність наданих позивачем копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" податкової накладної №4 від 03.05.2024р. датою фактичного подання на реєстрацію.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо клопотання ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" про відшкодування витрат, понесених позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Приписи ч. 9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З аналізу вищевказаної норми слідує, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати наведені вище критерії, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
З метою підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №29/07/24 від 29.07.2024р., додаткову угоду від 29.07.2024р. до договору №29/07/24 від 29.07.2024р., договір про залучення адвоката від 29.07.2024р., акт про надані послуги (правничу допомогу) №7/1 від 06.02.2024р.
Зі змісту акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) встановлено, що адвокатом були надані наступні послуги: підготовка та подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі № 520/22758/24.
Загальна вартість послуг з надання правничої допомоги за цим актом складає 3028,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій (адвокат Гнідченко Г.Г.), що брав участь у даній справі як представник позивача в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання нею послуг в межах їх повторного вивчення.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.11.2020 року у справі № 520/7431/19.
Колегія суддів зазначає, що правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання відзиву не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: “…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відтак, колегія суддів вважає, що заявлений у клопотанні представника позивача розмір відшкодування витрат позивача на правову допомогу в суді апеляційної інстанцій у розмірі 3028,00 грн. є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Враховуючи вказане, з огляду на встановлені обставини, з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає за необхідне зменшити заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції до суми 1500 гривень., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі № 520/22758/24 - залишити без змін.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 40464528) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1500 грн..
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій