09 липня 2025 року справа №200/5094/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 р. у справі № 200/5094/24 (головуючий І інстанції Аканов О.О. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести розрахунок пенсії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - позивач, ГУПФУ), в якому просив: визнати протиправними дій щодо не врахування при призначенні пенсії за віком статті 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці» з 25.01.2024; зобов'язати провести розрахунок пенсії з 25.01.2024 відповідно до статті 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року задоволено позов, а саме суд:
Визнав протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо не врахування ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 25.01.2024 статті 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 25.01.2024 відповідно до статті 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці».
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, Краматорський район, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 968,96 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що судом не враховано те, що відсутні протиправні дії Відповідача щодо відмови Позивачу здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки відповідач діяв в межах діючого законодавства, виконуючи вимоги судових рішень
Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.08.2008 №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі № 200/6091/21 частково задоволено адміністративний позов позивача, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.03.2021 № 29 «Про відмову в перерахунку пенсії» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву Позивача від 02.03.2021 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням відомостей, наведених у довідках відокремленого підрозділу «Шахта «Прогрес» державного підприємства «Торезантрацит» про заробітну плату від 28.01.2021 № 04-01-207 за період з 01.08.1991 по 31.12.1996, від 28.01.2021 № 04-01-207 за період з 01.01.1997 по 31.12.2000; про підтвердження трудового стажу від 28.01.2020 № 06-01-206 за період з 24.05.1988 по 20.06.1989, від 28.01.2021 № 06-01-206 за період з 15 серпня 1991 року по теперішній час (станом на 28.01.2021), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 по справі № 200/3564/22 частково задоволено адміністративний позов позивача, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення Позивачу перерахунку пенсії на підставі його заяви від 02 березня 2021 року без врахування пільгового стажу; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву Позивачу про перерахунок пенсії від 02 березня 2021 року із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів: з 24.05.1988 по 03.07.1988, з 05.09.1988 по 26.11.1988, з 21.03.89 по 29.04.1989, з 15.06.1989 по 20.06.1989, з 24.06.1989 по 17.05.1991, з 15.08.1991 по 21.11.1991, з 22.11.1991 по 16.01.1992, з 17.01.1992 по 27.11.2000, з 28.11.2000 по 31.12.2014 (крім періодів з 01.02.1999 по 10.12.1999, з 20.12.1999 по 31.12.1999, з 03.01.2000 по 03.02.2000, з 01.04.2000 по 31.12.2004, з 02.03.2005 по 03.03.2005, з 09.05.2005 по 30.06.2014, 01.07.2014, з 27.07.2014 по 05.08.2014), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні щодо наявності підстав для зарахування спірних в цій справі періодів до стажу позивача. В задоволенні іншої частині позовних вимог, у тому числі щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2021 відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» з урахуванням стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем під землею відмовлено.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі № 200/4920/23 частково задоволено адміністративний позов Позивача, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не поновлення виплати пенсії позивачу з 01.08.2023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити Позивачу нарахування пенсії з 01.09.2023 та виплату пенсії з 01.08.2023 зі сплатою заборгованості по ній; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити позивачу нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з 01.11.2022. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вищезазначені рішення Донецького окружного адміністративного суду не містить зобов'язань щодо застосування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому відповідач вважає, що суд помилково не врахував того, що відсутні протиправні дії відповідача, оскільки вищенаведені рішення суду виконані у повному обсязі.
Аналізуючи вищенаведене, відповідач вважає, що суд виніс помилкове рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Також скаржник не погоджується з рішенням суду в частині стягнення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 09 грудня 2019 року № 1425-5000243295.
Позивач перебуває на обліку в Костянтинівсько-Дружківському ОУ ПФУ, де отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
02 березня 2021 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії по заробітній платі за 5 років та через зміну страхового стажу, набутого до 01 квітня 2004 року зареєстрованою за № 1001.
Разом з заявою, позивач надав паспорт, трудову книжку, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідки від 23 липня 2014 року № 575, від 30 листопада 2009 року № 950, від 30 листопада 2004 року № 768, від 24 грудня 1999 року № 1592, від 29 грудня 1994 року № 1474, від 28 січня 2021 року №№ 06-01-201, 06-01-206, 06-01-207, 04-01-207, 04-01-207, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, що відображено в розписці-повідомленні.
09 березня 2021 року голова комісії з припинення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ Полякова Н.І., за участю в. о. начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії № 1 ОСОБА_2 , головних спеціалістів з призначення пенсії ОСОБА_3 і Ліхошерстової К.М., розглянула заяву ОСОБА_1 від 02 березня 2021 року, зареєстровану за № 1001, про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону № 1058 та прийняла рішення № 29 “Про відмову в перерахунку пенсії».
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ від 09 березня 2021 року № 29 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати призначення з урахуванням довідок про заробітну плату та стаж, видані відокремленим підрозділом “Шахта “Прогрес» державного підприємства “Торезантрацит» (далі - ВП “Шахта Прогрес» ДП “Торезантрацит») 28 січня 2021 року № 04-01-207 за період з 01 серпня 1991 року по 31 грудня 1996 року, № 04-01-207 за період з 01 січня 1997 року по 31 грудня 2000 року, № 06-01-206 за період з 24 травня 1988 року по 20 червня 1989 року, № 06-01-206 за період з 15 серпня 1991 року по теперішній час.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі №200/6091/21 визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09 березня 2021 року № 29 “Про відмову в перерахунку пенсії»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 березня 2021 року, зареєстровану за № 1001, про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням відомостей, наведених у довідках відокремленого підрозділу “Шахта “Прогрес» державного підприємства “Торезантрацит» про заробітну плату від 28 січня 2021 року № 04-01-207 за період з 01 серпня 1991 року по 31 грудня 1996 року, від 28 січня 2021 року № 04-01-207 за період з 01 січня 1997 року по 31 грудня 2000 року; про підтвердження трудового стажу від 28 січня 2021 року № 06-01-206 за період з 24 травня 1988 року по 20 червня 1989 року, від 28 січня 2021 року № 06-01-206 за період з 15 серпня 1991 року по теперішній час (станом на 28 січня 2021 року), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У вказаному рішенні встановлено, що 2 березня 2021 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії по заробітній платі за 5 років та через зміну страхового стажу, набутого до 1 квітня 2004 року. 9 березня 2021 року голова комісії з припинення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ Полякова Н.І., за участю в. о. начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії № 1 ОСОБА_2 , головних спеціалістів з призначення пенсії ОСОБА_3 і Ліхошерстової К.М., розглянула заяву ОСОБА_1 від 2 березня 2021 року, зареєстровану за № 1001, про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону № 1058 та прийняла рішення № 29 “Про відмову в перерахунку пенсії».
Листом ГУ ПФУ від 08.02.2022 № 0500-1502-8/24546 адвокату позивача на адвокатський запит щодо перерахунку пенсії повідомлено про те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 200/6091/21 зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.03.2021 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 46 Закону України № 1058 з урахуванням відомостей, наведених у довідках відокремленого підрозділу “Шахта “Прогрес» Державного підприємства “Торезантрацит» про заробітну плату від 28.01.2021 № 04-01-207 за період з 01.08.1991 по 31.12.1996, від 28.01.2021 № 04-07-207 за період з 01.01.1991 по 31.12.2000 та про підтвердження трудового стажу від 28.01.2021 № 06-01-206 за період з 24.05.1988 по 20.06.1989, від 28.01.2021 № 06-01-206 за період з 15.08.1991 на теперішній час (станом на 28 січня 2021 року), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Зазначено, що, ураховуючи висновки суду, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2021. Після проведеного перерахунку загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 42 роки 6 місяців 25 днів в тому числі стаж за списком №1 -14 років 9 місяців 4 дні (стаж враховано по 30.06.2014 по сплаті єдиного соціального внеску), середньомісячний заробіток - 15401,42 грн розрахованої за період з 01.06.1993 но 31.05.1998 (період як більш вигідний) та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.07.2000 по 30.06.2014 (2,48856-індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Також зазначено, що підстав розраховувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до аб.3 ч.1 ст. 28 Закону № 1058 немає.
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просив:
- визнати протиправними дії щодо проведення перерахунку пенсії з 01.03.2021 без врахування пільгового стажу;
- зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2021 відповідно до Закону України “Про престижність шахтарської праці» з урахуванням стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем під землею за період: - з 01.09.1985 по 10.07.1989 навчання в Торезькому гірничому технікумі; - з 24.05.1988 по 03.07.1988 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на час проходження виробничої практики; - з 05.09.1988 по 26.11.1988 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею на час проходження виробничої практики; - з 21.03.1989 по 29.04.1989 працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею на час проходження виробничої практики; - з 15.06.1989 по 20.06.1989 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею; - з 24.06.1989 по 17.05.1991 служба в Радянській армії; - з 15.08.1991 по 21.11.1991 працював електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею; - з 21.11.1991 по 16.01.1992 працював підземним гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем під землею; - з 16.01.1992 по 27.11.2000 працював підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею; - з 27.11.2000 по 28.01.2021 переведений електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 по справі №200/3564/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі його заяви від 2 березня 2021 року без врахування пільгового стажу та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 2 березня 2021 року, із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів: з 24.05.1988 по 03.07.1988, з 05.09.1988 по 26.11.1988, з 21.03.89 по 29.04.1989, з 15.06.1989 по 20.06.1989, з 24.06.1989 по 17.05.1991, з 15.08.1991 по 21.11.1991, з 22.11.1991 по 16.01.1992, з 17.01.1992 по 27.11.2000, з 28.11.2000 по 31.12.2014 (крім періодів з 01.02.1999 по 10.12.1999, з 20.12.1999 по 31.12.1999, з 03.01.2000 по 03.02.2000, з 01.04.2000 по 31.12.2004, з 02.03.2005 по 03.03.2005, з 09.05.2005 по 30.06.2014, 01.07.2014, з 27.07.2014 по 05.08.2014), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні щодо наявності підстав для зарахування спірних в цій справі періодів до стажу позивача.
Ухвалою від 31 липня 2023 виправлено описку, допущену в абзаці першому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 200/3564/22, шляхом зазначення належної адреси позивача “ АДРЕСА_2 » замість неналежної “ АДРЕСА_3 ».
22.07.2024 листом відповідача №19252-16479/П-02/8-0500/24 за результатом заяви позивача від 25.06.2024 повідомлено про те, що в листопаді 2021 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі №200/6091/21 повторно розглянуто його заяву від 02.03.2021 про перерахунок пенсії.
Та вказали, що зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії відповідно до ст.8 Закону №345 в зазначеному рішенні та в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі №200/3564/22 відсутні, тому розмір пенсії визначено згідно зі ст.27 та ч.2 п.1 ст.28 Закону №1058, що з 01.03.2024 складає 10417,50 грн.
Матеріали справи містять протокол перерахунку пенсії від 01.05.2024 відповідно до якого страховий стаж позивача складає 50 років 07 місяців 02 дні; робота за списком №1 складає 24 років 7 місяців 16 днів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно матеріалів справи пільговий стаж позивача на підземних роботах визначений Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" становить більше 15 років.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищезазначене свідчить, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Таким чином, суд з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при визначені розміру пенсії позивачеві без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з часу її призначення.
Стосовно посилань скаржника на те, що даний спір виник у зв'язку із протиправним, як вважає позивач, невиконанням відповідачем рішення суду по справі № 200/6091/21, № 200/3564/22, № 200/4920/23, суд звертає увагу на такі обставини.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 у справі №440/1810/19, від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.
Як зазначалось, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі № 200/6091/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 02.03.2021 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 43 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням відомостей, наведених у довідках відокремленого підрозділу «Шахта «Прогрес» державного підприємства «Торезантрацит» про заробітну плату від 28.01.2021 № 04-01-207 за період з 01.08.1991 по 31.12.1996, від 28.01.2021 № 04-01-207 за період з 01.01.1997 по 31.12.2000; про підтвердження трудового стажу від 28.01.2020 № 06-01-206 за період з 24.05.1988 по 20.06.1989, від 28.01.2021 № 06-01-206 за період з 15 серпня 1991 року по теперішній час (станом на 28.01.2021), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 по справі № 200/3564/22 зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивачу про перерахунок пенсії від 02 березня 2021 року із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів: з 24.05.1988 по 03.07.1988, з 05.09.1988 по 26.11.1988, з 21.03.89 по 29.04.1989, з 15.06.1989 по 20.06.1989, з 24.06.1989 по 17.05.1991, з 15.08.1991 по 21.11.1991, з 22.11.1991 по 16.01.1992, з 17.01.1992 по 27.11.2000, з 28.11.2000 по 31.12.2014 (крім періодів з 01.02.1999 по 10.12.1999, з 20.12.1999 по 31.12.1999, з 03.01.2000 по 03.02.2000, з 01.04.2000 по 31.12.2004, з 02.03.2005 по 03.03.2005, з 09.05.2005 по 30.06.2014, 01.07.2014, з 27.07.2014 по 05.08.2014), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні щодо наявності підстав для зарахування спірних в цій справі періодів до стажу позивача. В задоволенні іншої частині позовних вимог, у тому числі щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2021 відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» з урахуванням стажу роботи на підземних роботах з повним робочим днем під землею відмовлено.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 по справі № 200/4920/23 зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити позивачу нарахування пенсії з 01.09.2023 та виплату пенсії з 01.08.2023 зі сплатою заборгованості по ній; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити Позивачу нарахування та виплату щомісячних страхових виплат та виплатити заборгованість з 01.11.2022. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Отже, у справі № 200/6091/21, № 200/3564/22, № 200/4920/23 спірним питанням було право позивача на призначення пенсії на підставі заяви позивача, зарахування спірних періодів роботи позивача до стажу, врахування довідок про заробітну плату та поновлення виплати пенсії.
Позовними вимогами позивача у цій справі є, зокрема, перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, позовні вимоги у цій справі та справі № 200/6091/21, № 200/3564/22, № 200/4920/23 не є тотожними.
Щодо посилання апелянта на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції судових витрат, суд зазначає наступне.
За ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволені, судом обґрунтовано стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати понесені ним.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 р. у справі № 200/5094/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 09 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко