09 липня 2025 року справа №200/7033/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 р. у справі № 200/7033/24 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.06.2024 № 056650010486 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняту за результатами розгляду заяви від 17.06.2024 зареєстровану за № 8078;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не зарахування до пільгового стажу періодів: з 03.01.1995 по 31.01.1995 , з 10.06.1997 по 13.06.1997, з 10.09.1999 по 25.10.1999, з 13.06.2003 по 22.06.2003, з 10.09.2003 по 22.09.2003, з 19.06.2014 по 03.11.2014, з 11.04.2018 по 20.04.2018, з 22.10.2019 по 17.11.2019, з 07.05.2024 по 17.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу періоди: з 03.01.1995 по 31.01.1995, з 10.06.1997 по 13.06.1997, з 10.09.1999 по 25.10.1999, з 13.06.2003 по 22.06.2003, з 10.09.2003 по 22.09.2003, з 19.06.2014 по 03.11.2014, з 11.04.2018 по 20.04.2018, з 22.10.2019 по 17.11.2019, з 07.05.2024 по 17.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву № 8078 від 17.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначити з 17.06.2024 пенсію за віком відповідно до ч.3.ст.114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періоди: з 03.01.1995 по 31.01.1995, з 10.06.1997 по 13.06.1997, з 10.09.1999 по 25.10.1999, з 13.06.2003 по 22.06.2003, з 10.09.2003 по 22.09.2003, з 19.06.2014 по 03.11.2014, з 11.04.2018 по 20.04.2018, з 22.10.2019 по 17.11.2019, з 07.05.2024 по 17.06.2024 та зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 та Постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.06.2024 № 056650010486 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, б. 7, код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 17.06.2024, з урахуванням до пільгового стажу періоди: з 03.01.1995 по 31.01.1995, з 10.06.1997 по 13.06.1997, з 10.09.1999 по 25.10.1999, з 13.06.2003 по 22.06.2003, з 10.09.2003 по 22.09.2003, з 19.06.2014 по 03.11.2014, з 11.04.2018 по 20.04.2018, з 22.10.2019 по 17.11.2019, з 07.05.2024 по 17.06.2024 та зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, б. 7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулось з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що за вимогами законодавства період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство з наданням уточнюючої довідки. Довідку видає підприємство або його правонаступник в разі ліквідації підприємства. Позивачем за спірний період роботи уточнюючу довідку надано не було. До пільгового стажу позивачу зараховано періоди роботи згідно наданих позивачем уточнюючих довідок та довідок про спуски в шахту, окрім періодів перебування позивача у навчальних пунктах, оскільки в ці періоди відсутня кількість підземних виходів.
Також скаржник посилається на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин як джерела права роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8.
Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 за своєю правовою природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз'ясненні довільно розтлумачені норми всупереч правовому регулюванню, що було запроваджене ст. 14 та ч. 6 ст. 56 Закону № 1788.
Аналогічний правовий висновок щодо застування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 викладений Верховним Судом в постанові від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.
Роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, зважаючи на дату його прийняття та форму викладення, не може вважатися документом, затвердженим міністерством на виконання постанови КМУ № 81.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
17.06.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за результатом розгляду заяви позивача прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 26.06.2024 №056650010486.
Так, позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного пільгового стажу на професіях по Постанові №202 - 25 років.
При цьому, згідно з вказаним рішенням: вік заявника 47 років 04 місяці 19 днів, страховий стаж особи з урахуванням кратності становить 44 роки 02 місяці 09 днів, пільговий стаж особи по Постанові №202 - 25 становить 23 роки 03 місяці 12 днів.
Також зазначено, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Листом від 28.08.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії, надіславши копію спірного рішення.
Так, згідно з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач працював:
Шахта Родинська ВО “Красноармійськвугілля»: 03.01.1995 - прийняти учнем гірничого підземного (наказ №43к від 10.01.1995, запис №1); 23.02.1995 переведений гірничим підземним 2 розряду (наказ №331к від 23.02.1995, запис №2); 07.11.1995 - звільнений у зв'язку з призивом до Армії (наказ №1972к від 09.11.1995, запис № 3); з 20.11.1995 по 20.04.1997 служба в рядах Збройних сил України (запис №4);
Шахта Родинська ВО “Красноармійськвугілля»: 10.06.1997 прийнятий гірничим робітником підземним 2 розряду (Наказ 1024-к від 28.06.1997); 20.10.1998 переведений гірничим підземним 3 розряду (Наказ 173к від 20.010.1998); 25.10.1999 звільнений за згодою сторін (наказ 1481-к від 26.10.1999, запис №7);
ДХК “Краснолиманська»: 10.11.1999 прийнятий гірничим підземним 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті (Наказ №1222-к від 10.11.1999); 23.09.2003 переведений гірничим робітником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем в шахті під землею (Наказ 1205к від 23.09.2003); 19.01.2005 переведений охоронцем (Наказ 78к від 19.01.2005); 09.08.2005 звільнений за згодою сторін (наказ 1422-к від 08.09.2005, запис №11).
Запис №12-13 щодо отримання допомоги по безробіттю.
Державне підприємство Вугільна компанія “Краснолиманська»: 01.03.2010 прийнятий гірничим підземним 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті (Наказ №296-к від 01.03.2010); 04.11.2014 переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №4760/к від 04.11.2014); 08.04.2018 звільнений за власним бажанням (Наказ №1190/к від 08.04.2018).
ТОВ “Краснолиманське»: 11.04.2018 прийнятий гірничим очисного вибою підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті тимчасово (Наказ 650к від 11.04.2018, запис №17); 29.05.2018 переведений гірничим очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (Наказ 739к від 29.05.2018, запис №18); 03.11.2019 звільнений за угодою сторін (Наказ №246/к від 04.11.2019).
Державне підприємство Вугільна компанія “Краснолиманська»: 18.11.2019 прийнятий майстром гірничим підземним з повним робочим днем в шахті (наказ №3114/к від 18.11.2019, запис №20);
Запис про звільнення трудова книжка не містить.
Як вбачається з розрахунку стажу позивача за формою РС-право, періоди: з 03.01.1995 по 31.01.1995, з 10.06.1997 по 13.06.1997, з 10.09.1999 по 25.10.1999, з 13.06.2003 по 22.06.2003, з 10.09.2003 по 22.09.2003, з 19.06.2014 по 03.11.2014, з 11.04.2018 по 20.04.2018, з 22.10.2019 по 17.11.2019, з 07.05.2024 по 17.06.2024 не зараховані до пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу.
Згідно із записами трудової книжки позивач з 03.01.1995 по 22.02.1995 працював на шахті “Родинська» ВО “Красноармійськвугілля» учнем гірничого робітника підземного, з 23.02.1995 по 07.11.1995 працював гірничим робітником підземним 2 розряду (при цьому період з 01.02.1995 по 07.1.1995 зарахований за ст. 14 пост 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п.а-в), з 10.06.1997 по 25.10.1999 працював гірничим робітником підземним 2 та 3 розряду, з 13.06.2003 по 22.06.2003 працював у ДХК “Краснолиманська» гірничим підземним з повним робочим днем в шахті (з 10.11.1999 по 22.09.2003), з 10.09.2003 по 22.09.2003 працював у ДХК “Краснолиманська» гірничим підземним з повним робочим днем в шахті, з 19.06.2014 по 03.11.2014 працював у ДП ВК “Краснолиманська» гірничим робітником підземним з повним підземним робочим днем в шахті (з 01.03.2010 по 04.11.2014), з 11.04.2018 по 20.04.2018 позивач працював у ТОВ “Краснолиманське» гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті (з 11.04.2018 по 28.05.2018), у період з 22.10.2019 по 17.11.2019 працював у ТОВ “Краснолиманське» гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем в шахті (з 29.05.2018 по 03.11.2019) та у ДП “ВК “Краснолиманська» з 18.11.2019 майстром гірничим підземним з повним робочим днем під землею.
Згідно з довідкою ДП “Мирноградвугілля» №1-331 від 27.03.2024 позивачу здійснювалася оплата з 11.01.1995 по 31.01.1995 за перебування в учбовому пункті та за навчання на курсах згідно тарифної ставки підземного робітника, з 01.02.1995 по 22.02.1995 як учню гірника підземного.
При цьому, згідно з довідкою ДП “Мирноградвугілля» №1-332 від 27.03.2024 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля з 03.01.1995 по 10.01.1995 навчався в учбовому пункті, оплата здійснювалася як підземному робітникові, що передбачено Списком №1 постанови КМУ від 31.03.1994 №202, з 11.01.1995 по 22.01.1995 учень гірника підземного на дільниці ШТ-1, оплата здійснювалася як підземному робітникові, що передбачено Списком №1 постанови КМУ від 31.03.1994 №202, з 23.02.1995 по 07.11.1995 гірник підземний на дільниці ШТ-1, що передбачено Списком №1 постанови КМУ від 31.03.1994 №202.
Згідно з довідкою ДП “Мирноградвугілля» №1-329 від 27.03.2024 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля з 10.06.1997 по 13.06.1997 навчався в учбовому пункті, оплата здійснювалася як підземному робітникові, що передбачено Списком №1 постанови КМУ від 31.03.1994 №202.
Згідно з додатковими відомостями до цієї довідки (довідка №1- 330 від 27.03.2024) не містить інформації про безоплатні відпустки, страйки, тощо за цей період, отже відповідачем протиправно не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 10.09.1999 по 25.10.1999 до пільгового стажу за Списком №1 постановою КМУ від 31.03.1994 №202.
Пільгова довідка ДП ВК “Краснолиманська» №02/11-11/119/12 від 13.06.2024 підтверджує, що у період з 10.11.1999 по 23.06.2003 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією гірник підземний, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а., вказана довідка містить інформацію про навчання з ТБ з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого 2 дні з 24.06.2003.
Довідка про відсутність на роботі №01/11-119/15 від 13.06.2024 містить інформацію за червень 2003 року - 3 спуски учнем.
Пільгова довідка ДП ВК “Краснолиманська» №02/11-11/119/12 від 13.06.2024 підтверджує, що, зокрема у період з 23.08.2003 по 22.09.2003 позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за професією гірник підземний, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а.
Згідно з довідкою про спуски в шахту№533 від 15.03.2024 в квітні 2018 року позивач мав 9 днів учбового пункту.
Згідно з довідкою №376 від 12.04.2024 ОСОБА_1 у період з 11.04.2018 по 23.04.2018 (9 днів) мав попереднє навчання з ТБ, оплата днів проводилася по тарифній ставці першого розряду підземного робітника.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, навчання по техніці безпеки нерозривно пов'язано з виробничою необхідністю, навчання в учбовому центрі (пункті) позивач проходив за професією яка передбачена відповідним Списком, направлявся на навчання підприємством, дні навчання оплачувалися позивачу за тарифною ставкою підземного робітника, наступного дня після закінчення навчання позивач продовжував працювати за набутою професією з повним робочим днем у шахті.
Отже, спірні періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Таким чином, матеріали справи містять усі належні та передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу позивача.
Щодо застосування до спірних правовідносин роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова КМУ №81 від 22.02.1992 є чинною.
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення»».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Колегія суддів зазначає, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Таким чином у даному випадку, підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 та Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справа № 200/1009/24, від 09 квітня 2025 року у справі №200/6443/23.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначенні пенсії, зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу роботи.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2024 р. у справі № 200/7033/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне текст судового рішення складено та підписано колегією суддів 09 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко