09 липня 2025 року справа №200/8112/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В. , Гайдара А.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 р. у справі № 200/8112/24 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - позивач, ГУПФУ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 25.03.2021 щодо ненарахування пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 25.03.2021.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року задоволено позов, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з порушенням абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25.03.2021 відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю.
В обґрунтування скарги зазначено, що як вбачається з судового рішення у справі № 200/1585/24, на відповідача не покладено зобов'язань щодо зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Таким чином, виконуючи рішення суду, Головне управління розрахувало розмір пенсії позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ураховуючи, що рішення суду є обов'язковими до виконання, та враховуючи відсутність у судовому рішенні по справі № 200/1585/24 жодних зобов'язань щодо обчислення розміру пенсії позивача з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» або зарахування до страхового стажу, що дає право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоду не меншого за 15 років, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для обчислення розміру пенсії позивача з розрахунку 80 відсотків від заробітної плати.
Крім того, позивач з питання розрахунку йому пенсії з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» до Головного управління не звертався, рішення про відмову у здійснені такого перерахунку не виносилось.
Також скаржник зазначає, що питання застосування під час призначення, перерахунку та обчислення пенсії ОСОБА_1 згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» охоплюється рішенням суду у справі № 200/1585/24 та належить до предмета його виконання, оскільки вищенаведеним рішенням суду зобов'язано відповідача здійснити певні дії, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили, та у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Отже, фактичні обставини справи вказують на те, що спір щодо обчислення та донарахування розміру пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення, а саме з 25.03.2021 згідно статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці» вирішено в судовому порядку в межах справи № 200/1585/24, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.
За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
25.03.2021 позивач, через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення № 1988 від 27.03.2021, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Не погодившись з рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5454/21 від 29.06.2021 вирішено: позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1988 від 27.03.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язав Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу: періоди роботи в ПрАТ ШУ “Покровське» з 01 квітня 2004 року по 29 червня 2004 року, з 27 вересня 2004 року по 12 вересня 2005 року, 01 травня 2005 року по 31 грудня 2015 року, з 25 грудня 2006 року по 11 січня 2021 року, до страхового стажу: період навчання з 01 січня 2004 року по 31 березня 2004 року.
Зобов'язав Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 25 березня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог, - відмовив.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5454/21 від 30.11.2021 виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 200/5454/21, замість: “ 01 травня 2005 року по 31 грудня 2015 року» вважати вірним: “ 01 травня 2015 року по 31 грудня 2015 року».
У рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4542/22 від 26.01.2023 було зазначено, що 27.03.2015 на підставі Указу Президента України “Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15\2015 ОСОБА_1 був призваний у Збройні Сили України, що підтверджується записом за № 9 військового квитка позивача.
Позивач з 27.03.2015 по 21.04.2020 проходив службу в Збройних Силах України, що підтверджується військовим квитком Серія НОМЕР_1 та довідками від 20.01.2021 №324/3, №324/1, №323, № 324/2, № 38.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 24.11.2015.
29.12.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При відпрацюванні рішення суду до страхового стажу враховано період навчання - з 01.01.2004 по 31.03.2004 та до пільгового стажу враховано періоди роботи в ПрАТ ШУ “Покровське» з 01.04.2004 по 29.06.2004, з 27.09.2004 по 12.09.2005, з 25.12.2006 по 11.01.2021.
Відповідно до наданих документів страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 16 років 10 місяців 01 день, втому числі пільговий стаж за списком №1 складає - 15 років 03 місяці 04 дня.
За таких обставин вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за нормами ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах - 25 років.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4542/22 від 26.01.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/4542/22 від 09.05.2023, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.12.2021 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2021 про призначення пенсії за віком та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2023 по справі №200/4542/22 при повторному розгляді заяви від 25.03.2021 ОСОБА_1 про призначення пенсії незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV зараховано до пільгового стажу роботи час проходження військової служби в особливий період, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а саме: з 27.03.2015 по 20.06.2016, з 15.07.2016 по 24.11.2016, з 25.12.2016 по 16.07.2017, з 16.08.2017 по 29.04.2018, з 10.05.2018 по 01.07.2018, з 01.08.2018 по 23.06.2019, з 10.07.2019 по 08.09.2019, з 24.09.2019 по 21.04.2020, з 22.04.2020 по 23.11.2020 відповідно до п. "а" п. 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Тривалість пільгового стажу за розрахунком для визначення права становить 26 років 08 місяців 06 днів, у тому числі робота за Списком №1 становить 20 років 05 місяців 27 днів, військова служба в особливий період - 05 років 02 місяці 24 дні, військова служба - 00 років 11 місяців 15 днів.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.03.2021 на виконання рішення суду від 26.01.2023 по справі №200/4542/22 відповідачем прийнято рішення про відмову в призначення пенсії незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років. За таких обставин, особа має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV за досягнення 50 річного віку з 18.12.2035. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду не перебуває та пенсію не отримує.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі по справі №200/1585/24 від 16.05.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/1585/24 від 30.09.2024, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №056650005384 від 18.05.2023 та зобов'язання вчинити певні дії, а саме суд:
Визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) №056650005384 від 18.05.2023.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 25.03.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком №1: період навчання з 01.09.2003 по 31.03.2004 та 30.06.2004; період проходження строкової військової служби з 18.11.2005 по 02.11.2006; до пільгового стажу на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» періодів роботи в ПрАТ ШУ “Покровське»: з 01 квітня 2004 по 29 червня 2004 року, з 27 вересня 2004 року по 12 вересня 2005 року, з 25 грудня 2006 року по 11 січня 2021 року; період навчання з 01.09.2003 по 30.06.2004 року (включно); період проходження строкової військової служби з 18.11.2005 по 02.11.2006 року; військової служби в особливий період, а саме: з 27.03.2015 по 20.06.2016, з 15.07.2016 по 24.11.2016, з 25.12.2016 по 16.07.2017, з 16.08.2017 по 29.04.2018, з 10.05.2018 по 01.07.2018, з 01.08.2018 по 23.06.2019, з 10.07.2019 по 08.09.2019, з 24.09.2019 по 21.04.2020, з 22.04.2020 по 23.11.2020 відповідно до п. "а" п. 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1585/24 від 16.05.2024, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 056650005384 від 07.10.2024 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)) з 25.03.2021, при розрахунку страхового стажу (неповного) 27 років 11 місяців 23 дні, в тому числі додаткові роки за Список №1 - 11 років, в тому числі роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 27 років 3 місяці 13 днів.
На звернення позивача від 24.10.2024 відповідач листом від 19.11.2024 №31427-28319/Л-02/8-0500/24 повідомив, що зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення суду. Інші зобов'язання, зокрема, щодо обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, як визначено абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058, чи зобов'язання щодо обчислення пенсії з урахуванням цих положень в рішенні суду відсутні. Таким чином, до розрахунку пенсії не були застосовані норми статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345 “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно матеріалів справи пільговий стаж позивача на підземних роботах визначений Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" становить більше 15 років.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач мав достатній пільговий стаж за Списком № 1, що дає право для розрахунку розміру пенсії відповідно до приписів статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищезазначене свідчить, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
Таким чином, суд з урахування встановлених обставин у справі, дійшов до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при визначені розміру пенсії позивачеві без застосування положень абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» з часу її призначення.
Стосовно посилань скаржника на те, що даний спір виник у зв'язку із протиправним, як вважає позивач, невиконанням відповідачем рішення суду по справі № 200/1585/24, суд звертає увагу на такі обставини.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 у справі №440/1810/19, від 03.04.2019 по справі № 820/4261/18.
Як зазначалось, рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі по справі №200/1585/24 від 16.05.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/1585/24 від 30.09.2024, зокрема, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з 25.03.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком №1: період навчання з 01.09.2003 по 31.03.2004 та 30.06.2004; період проходження строкової військової служби з 18.11.2005 по 02.11.2006; до пільгового стажу на підземних роботах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» періодів роботи в ПрАТ ШУ “Покровське»: з 01 квітня 2004 по 29 червня 2004 року, з 27 вересня 2004 року по 12 вересня 2005 року, з 25 грудня 2006 року по 11 січня 2021 року; період навчання з 01.09.2003 по 30.06.2004 року (включно); період проходження строкової військової служби з 18.11.2005 по 02.11.2006 року; військової служби в особливий період, а саме: з 27.03.2015 по 20.06.2016, з 15.07.2016 по 24.11.2016, з 25.12.2016 по 16.07.2017, з 16.08.2017 по 29.04.2018, з 10.05.2018 по 01.07.2018, з 01.08.2018 по 23.06.2019, з 10.07.2019 по 08.09.2019, з 24.09.2019 по 21.04.2020, з 22.04.2020 по 23.11.2020 відповідно до п. "а" п. 3 Постанови КМУ від 17.07.1992 року № 393 на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.
На виконання Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1585/24 від 16.05.2024, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 056650005384 від 07.10.2024 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Роботи підземні, професії за пост.№202 (25)) з 25.03.2021, при розрахунку страхового стажу (неповного) 27 років 11 місяців 23 дні, в тому числі додаткові роки за Список №1 - 11 років, в тому числі роботи підземні, професії за пост.№202 (25) 27 років 3 місяці 13 днів.
Отже, у справі № 200/1585/24 спірним питанням було право позивача на призначення пенсії на підставі заяви позивача та зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу.
Позовними вимогами позивача у цій справі є, зокрема, перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, позовні вимоги у цій справі та справі № 200/1585/24 не є тотожними.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 р. у справі № 200/8112/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 09 липня 2025 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.В. Геращенко