08 липня 2025 року м. Київ
Справа №754/11104/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/9328/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Верленова С.М., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Деснянського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Зотько Т.А. 24 лютого 2025 року в м. Київ, повний текст рішення складений 24 лютого 2025 року, у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
У серпні 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за адресою по АДРЕСА_1 є зареєстрованими відповідачі у справі, які є споживачами послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води. Проте, відповідачі своєчасно не сплачують кошти за спожиті послуги з централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01 липня 2023 року складає 198157,85 грн, з яких заборгованість за послуги з централізованого опалення - 61181,53 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води - 136976,32 грн. Крім того, позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (КМДА) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 102865,66 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 301023,51 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті з 01 серпня 2020 року по травень 2023 року послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії у розмірі - 40210,32 грн та за послуги з централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води у розмірі - 76354,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 6,60 гривень з кожного з відповідачів та витрати понесені по сплаті судового збору у сумі 233,13 гривень з кожного з відповідачів.
В задоволенні інших вимог позову - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що стороною позивача надано суду достатні докази, які вказують на наявність у відповідачів заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак позивачем пропущений строк позовної давності про стягнення з відповідачів заборгованості, що виникла за період до серпня 2020 року. Відтак, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за період з серпня 2020 року по травень 2023 року, що становить послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії у розмірі - 40210,32 грн та за послуги з централізованого постачання гарячої води/постачання гарячої води у розмірі - 76354,40 грн.
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням в частині незадоволених позовних вимог КП «Київтеплоенерго», представником подана апеляційна скарга, в якій він зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим ухваленим з рушенням норм процесуального права, оскільки, судом не було з'ясовано всі обставини що мають значення для справи, не враховано та не досліджено належним чином докази які були подані разом з позовною заявою позивачем та не надано їм належної оцінки, що призвело до позбавлення позивача права на належний судовий захист.
Представник позивача зазначає, що підставою для часткової відмови у задоволенні позовних вимог стало застосування строків позовної давності, однак суд неправильно застосував строки позовної давності. Так, зобов'язання відповідача з оплати наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води виникали щомісячно. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №712/8916/17.
Пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12 березня 2020 року.
Таким чином, строк позовної давності обраховується саме з моменту запровадження карантинних обмежень та граничний термін обліку строків позовної давності слід вважати березень 2017 року.
Таким чином, КП «Київтеплоенерго» не був пропущений строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, спожитих з березня 2017 року.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення заборгованості за спожиті з березня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 10329,04 грн; за спожиті з березня 2017 року до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 29006,40 грн; за спожиті з 01 травня 2018 року по серпень 2020 року послуги з централізованого опалення/теплової енергії в розмірі 20971,21 грн; за спожиті з 01 травня 2018 року по серпень 2020 року послуги з централізованого постачання гарячої води/гарячої води в розмірі 60621,92 грн.
Відповідачі правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. Тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважала, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
В порядку визначеному ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з такого.
Перш за все, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що в порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду оскаржується позивачем, апеляційний суд здійснює його перегляд в частині позовних вимог, що залишені без задоволення судом першої інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції не становить предмет апеляційного перегляду, так як іншими учасниками справи не оскаржується і вони не будуть позбавлені такого права.
По суті спірних правовідносин судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води /т.1 а.с.68/.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085) /т.1 а.с.70-71,74-81/.
Разом з цим позивач на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги, в тому числі до споживачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води /т.1 а.с.69/.
Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31 липня 2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року №111 (4511). /т.1 а.с.59-60/
З відповіді КП КМР «КП БТІ» від 29 серпня 2023 року за № 062/14-11433 (И-2023) вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована /т.1 а.с.98/.
За даними Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та інші, всього 9 осіб /т.1 а.с.8,84/.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеним та завіреним позивачем сума заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення становить - 31270,62 грн; сума заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води становить - 71595,04 грн; сума заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення становить - 61181,53 грн; сума заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води становить - 136976,32 грн, а всього станом на 31 травня 2023 року - 301023,51 грн /т.1 а.с.9-14,109,110/.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання та/або централізованого постачання гарячої води /т.1 а.с.18-25,27-66/.
У відзиві на позовну заяву та інших заявах представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Крестьяніновою Л.В. було здійснено заяву про застосування наслідків строку позовної давності /т.1 а.с.103-106, 126-129, 149-152/.
Також відзив на позовну заяву був поданий від імені відповідача ОСОБА_1 адвокатом Грабовим О.А., в якому вказано, що ОСОБА_1 не проживає за вказаною позивачем адресою з 2004 року та відповідно не користується наданими послугами /т.1 а.с.162-165/.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положеннями ч. 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
Правилами надання послуг з централізованого опалення встановлено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, чинних на час виникнення спірних правовідносин (далі - Правила), у п. 8 визначено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 11 вищезазначених Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Пунктом 20 Правил встановлено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Пунктом 21 Правил визначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
З наведених обставин справи вбачається, що відповідачі мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана квартира під'єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водо-постачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Даних про те, що відповідачі від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку відмовлялись матеріали справи не містять.
Наявність правовідносин між сторонами за договорами тепло- та водо-постачання, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого тепло- та водо-постачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Матеріали справи не містять даних про те, що відповідачами своєчасно вносилась плата за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Згідно з розрахунком наданим стороною позивача заборгованість, станом на 31 травня 2023 року складає: за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 31270,62 грн; сума заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 71595,04 грн; сума заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 61181,53 грн; сума заборгованості за спожиті з 01 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 136976,32 грн, а всього станом на 31 травня 2023 року - 301023,51 грн.
Будь-яких доказів, які б спростували вищевказані суми заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, стороною відповідача суду представлено не було.
Позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог заявлених до 01 травня 2018 року, заяву про що було здійснено представником відповідача.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності про стягнення з відповідачів заборгованості, що виникла за період до серпня 2020 року.
Проте, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, було продовжено неодноразово і карантин діяв до 30 червня 2023 року.
Отже, оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про визнання таким, що пропущений позивачем, трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня 2015 року до березня 2017 року.
У свою чергу, щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по серпня 2020 року строк позовної давності не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви такий строк був продовжений вищевказаним Законом.
Однак, при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені вимоги закону, невірно застосував норми матеріального та процесуального права і помилково зазначив про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості до серпня 2020 року.
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року відповідачам нарахована заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 10387,85 грн та заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 29006,4 грн. За період з 01 травня 2018 року по 01 серпня 2020 року відповідачам нарахування здійснювалось: за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 20971,21 грн та заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 60621,92 грн. Таким чином загальна заборгованість за період з квітня 2017 року по 01 серпня 2020 року становить: за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 31300,25 грн та заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 86628,32 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів, солідарно.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження. У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по 01 серпня 2020 року та ухвалення в цій частині нового судового рішення.
Судові витрати визначаються судом апеляційної інстанції пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме компенсації позивачеві підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 1513,34 грн.
Разом з тим, в порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та для заявлених позовних вимог пред'явлених до відповідачів за період з квітня 2017 року по 01 серпня 2020 року, наявні і підстави для компенсації позивачеві понесених судових витрат при зверненні до суду з вказаними вимогами та на стадії апеляційного перегляду справи за рахунок відповідачів.
Враховуючи, що загальний розмір задоволених позовних вимог судом першої та апеляційної інстанцій становить 77,9 відсотків, то компенсації позивачеві за рахунок відповідачів підлягає сплачена сума судового збору при зверненні до суду з позовом пропорційно до задоволених вимог в розмірі 3517,46 грн, судом першої інстанції було стягнуто 233,13 грн, тому до стягнення апеляційним судом підлягає сума 3284,33 грн та сума сплаченого судового збору при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі 6773,03 грн. А отже загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача становить 10057,36 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 лютого 2025 року в частині вирішення позовних вимог Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по 01 серпня 2020 року - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по 01 серпня 2020 року - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», заборгованість за надані послуги за період з квітня 2017 року по 01 серпня 2020 року з централізованого опалення в розмірі 31300 (тридцять одна тисяча триста) гривень 25 копійок та централізованого постачання гарячої води в розмірі 86628 (вісімдесят шість тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 32 копійок.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» компенсацію понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розмірі суми сплаченого судового збору 10057 (десять тисяч п'ятдесят сім) гривень 36 копійок.
Позивач: Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 83/53, код ЄДРПОУ 40538421)
Відповідачі: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук