Справа № 11-сс/824/2976/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/13300/25-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК
24 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2025 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року, застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Вважає наявність існування ризиків, передбачених п. 1 ст. 177 КПК України, не доведеним.
Зокрема, підозрюваний не має можливості виїхати за кордон, у зв'язку із вилученням документів, що дають право перетину державного кордону.
Щодо знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення в рамках кримінального провадження, то цей ризик с загальний, але має бути підтверджений належними доказами. Крім того, в рамках даного провадження проведено обшуки, під час яких вилучено всі речі та документи, які на думку сторони обвинувачення можуть мати значення в кримінальному провадженні.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України також відсутній, оскільки будь яких відомостей про наявність свідків в даному кримінальному провадженні ні слідчий, ні прокурор не надали.
Обставини, які б свідчили про перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином підтверджених документально, слідчим суду теж не надано.
Окрім того, ризик, що підозрюваний продовжуватиме злочинну діяльність або вчинятиме аналогічні злочин є безпідставним.
Також захисник в своїй апеляційній скарзі зауважує, що відповідно ст. 178 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу мають бути враховані і обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Відтак сторона захисту наголошує, що ОСОБА_8 має стійкі соціальні зв'язки - одружений, на утриманні наявні двоє неповнолітніх дітей; має постійне місце проживання; був військовослужбовцем та отримав поранення пов'язане із захистом Батьківщини; стан здоров'я, після застосування запобіжного заходу був ушпиталений у зв'язку із передінфарктним станом.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України № 12024070000000038 від 17.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.
11.03.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.
21.03.2025 заступник начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри про вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зміг би забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року клопотання органу досудового розслідування було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2025.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Відтак доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки, як вбачається зі змісту постановленої ухвали суду першої інстанції в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку.
Посилання захисника на характеризуючі данні про особу підозрюваного не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Щодо тверджень захисника, заявлених в судовому засіданні, про розгляд поданої апеляційної скарги поза межами строку дії ухвали слідчого судді, колегія суддів зауважує наступне.
Так, відповідно до матеріалів судового провадження № 757/13300/25-к (11- сс/824/2976/2025) апеляційна скарга зареєстрована в апеляційному суді 25.03.2025 та призначена до розгляду на 28.03.2025.
28.03.2025 апеляційний розгляд відкладено на 16.04.2025 у зв'язку із ненадходженням матеріалів судової справи з суду першої інстанції.
16.04.2025 та 30.04.2025 розгляд у справі теж було відкладено за наведеної вище причини.
19.05.2025 на адресу апеляційної інстанції надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про перенесення судового засідання на іншу дату, тому справи відкладена розглядом на 09.06.20925.
09.06.2025 у зв'язку із неявкою учасників судового провадження розгляд справи відкладено до 24.06.2025.
Таким чином, у колегії суддів були наявні об'єктивні підстави для неодноразового відкладення розгляду апеляційної скарги та постановлення колегією суддів рішення поза межами строку ухвали слідчого судді.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року, якою задоволено клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.05.2025 відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4