Справа № 11-сс/824/4215/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/22624/25-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
17 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.07.2025 включно відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 309 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Вважає повідомлену підозру необґрунтованою, оскільки стаття 111-2 КК України набрала чинності лише 23 квітня 2022 року, тому діяння від 09.04.2021 року про підписання ОСОБА_9 рішення від 09.04.2021 року № 147 про видачу ліцензії ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» не можуть бути кримінальними.
Окрім того, відсутня одна із кваліфікуючих ознак злочину - вчинення його за попередньою змовою групою осіб.
Так, ОСОБА_9 інкримінують вчинення злочину за статтею 111-2 КК України, тобто пособництво державі-агресору, проте, останній добровільно ніяких коштів не збирав та представникам держави-агресора не передавав.
Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, теж не доведено.
Зокрема, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, відсутній, так як з часу повідомлення про підозру стороною обвинувачення не вилучалось жодних речей і документів, а всі необхідні речі було вже давно вилучено під час неодноразових обшуків.
Також відсутній ризик впливу на свідків, експертів та інших учасників, оскільки сторона обвинувачення долучила до матеріалів висновки експертів, в експертизах, які вже проведені.
На думку сторони захисту, є вигадкою і те, що підозрюваний вчиняв тиск на свідків.
Крім того, захисник стверджує, що підозрюваний не може отримати якісної медичної допомоги та має необхідність в огляді його лікарями ортопедом-травматологом, кардіологом, неврологом.
Зауважує, що слідчий надав дозвіл на доставку ОСОБА_9 ДО «КЛІНІКИ НЕВРОЛОГІЇ ТА НЕЙРООРТОПЕДІЇ тайм +», проте, зазначений дозвіл залишається невиконаним Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та Державна установа «Київський слідчий ізолятор» не інформує про вжиті заходи та надання медичної допомоги підозрюваному.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисників та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Доводи захисників про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань розслідується кримінальне провадження № 62024000000000286 від 10.04.2024 за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1112 КК України, за підозрою ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1112 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1112, ч. 2 ст. 309 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 1111, ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 3451, ч. 1 ст. 3653, ч. 1 ст. 366 КК України.
18.12.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1112, ч. 2 ст. 309 КК України.
21.02.2025 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 1112, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.03.2025 підозрюваному ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26.05.2025 включно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000286 продовжено до 9 місяців, тобто до 05.09.2025.
16.05.2025 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 , посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року клопотання органу досудового розслідування задоволено та ОСОБА_9 продовжено строк дії застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.07.2025 включно.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_9 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що слідчий у клопотанні та доданих до нього документах, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_9 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Крім того, слідчим суддею, у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, характер та обставини вчинення ймовірних злочинів, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати його під вартою.
Разом з цим, слідчий суддя встановив, що завершити досудове розслідування до закінчення даного строку неможливо внаслідок складності кримінального провадження та необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Доводи апелянта про недоведеність в діях ОСОБА_9 наявного складу злочину, а саме за ст. 111-2 КК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки на переконання апеляційного суду, доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальні правопорушення у вчиненні, яких вона підозрюється.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тому доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, є такими, що не відповідають дійсності.
Щодо тверджень апеляційної скарги про ненадання підозрюваному належної медичної допомоги, то колегія суддів зауважує про наступне.
Так, статтею 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Керівництво установи виконання покарань забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.
У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах установ виконання покарань (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я орієнтовного переліку.
Керівництво установи виконання покарань забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраної лікарем медичної установи виконання покарань закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я орієнтовного переліку, лікар медичної частини установи виконання покарань готує медичну довідку про стан здоровця особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва установи виконання покарань.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 17.07.2025 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10.04.2024.
Таким чином оскаржуване судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, у зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.07.2025 включно відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4