Справа № 500/2934/25
09 липня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату за період з січня 1983 по травень включно 1984, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо (Республіка Казахстан) 13.11.2024 №109;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області врахувати довідку про заробітну плату за період з січня 1983 по травень включно 1984, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо (Республіка Казахстан) №109 від 13.11.2024 (яка є підтвердженням довідки про заробітну плату від 01.04.2020 та в яких є посилання на первинні документи - "лицевые счета") та провести перерахунок пенсії з 01.12.2020 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з 17.03.2023 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області та з 24.04.2009 отримував пенсію за вислугу років.
26.11.2020 позивач звернувся в Тернопільське об'єднане управління ПФУ Тернопільської області із заявою про перерахунок пенсії. Для перерахунку вибрано оптимальний варіант заробітку, який відповідав періоду з 01.11.1979 по 31.10.1984 (60 місяців). З 01.12.2020 проведено перерахунок пенсії із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.11.1979 по 31.10.1984 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.03.2009. В даний період заробітку з якого проведено перерахунок ввійшов заробіток по довідці з січня 1983 року по травень 1984 року, виданій Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо 01.04.2020.
З 17.03.2023 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Призначення пенсії за віком проведено на підставі заробітної плати за період з 01.11.1979 по 31.10.1984 (60 місяців) з включенням заробітної плати по довідці від 01.04.2020 з січня 1983 по травень 1984, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо та за даними персоніфікованого починаючи з 01.07.2000.
В подальшому на виконання рішення Тернопільського окружного суду від 22 серпня 2023 року у справі №500/3425/23 Головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області здійснено з 17.03.2023 перерахунок та виплату пенсії застосувавши показник середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2020, 2021,2022 роки. Разом з цим, при обрахунку пенсії виключено заробітну плату за період з січня 1983 року по травень 1984 року, видану Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо. Позивача повідомлено, що при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2020 та при переході на інший вид пенсії з 17.03.2023 в матеріалах пенсійної справи був відсутній акт перевірки довідки про заробітну плату, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо за період з січня 1983 року по травень 1984 року.
Згодом позивач отримав з Республіки Казахстан нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.11.2024 за №109, видану ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангыстауское отделение ГП», яка ідентична довідці яку позивач надав для перерахунку 26.11.2020.
12.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії, надавши нову довідку про заробітну плату від 13.11.2024 за №109, видану ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангыстауское отделение ГП».
За результатами розгляду заяви, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки надана позивачем довідка не підтверджена копіями первинних документів, а також повідомлено позивача про те, що з 01.01.2023 Республіка Казахстан припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і що в зв'язку з цим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи, навчання набуті по 31.12.1991.
Ухвалою суду від 20.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
28.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що з 01.01.2023 Республіка Казахстан припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. В зв'язку з цим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи, навчання набуті по 31.12.1991. Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити позивачу у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки надана довідка не підтверджена копіями первинних документів. З огляду на вказане просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
20.06.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просить позовні вимоги задовольнити.
08.07.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог з аналогічних підстав викладених у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування в основній щорічній відпустці головуючої судді у даній справі, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області та з 24.04.2009 отримував пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26.11.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії надавши довідки про заробітну плату за період роботи з червня 1975 року по грудень 1982 року та з липня по листопад 1984 року, видані ВСП «Тернопільська дирекція залізничних перевезень, з січня 1983 року по травень 1984 року, видану Мангістаунським екслуатаційним локомотивним депо.
З 01.12.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області проведено перерахунок пенсії позивача із середньомісячного заробітку за періоди роботи з 01.11.1979 по 31.10.1984 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.03.2009. В даний період заробітку з якого проведено перерахунок ввійшов заробіток по довідці з січня 1983 року по травень 1984 року, виданій Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо від 01.04.2020.
На підставі поданої позивачем заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Призначення пенсії за віком проведено на підставі заробітної плати за період з 01.11.1979 по 31.10.1984 (60 місяців) з включенням заробітної плати по довідці від 01.04.2020 з січня 1983 по травень 1984, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо та за даними персоніфікованого обліку починаючи з 01.07.2000.
В подальшому рішенням Тернопільського окружного суду від 22 серпня 2023 року у справі №500/3425/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 17.03.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2020, 2021, 2022 роки.
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області здійснено з 17.03.2023 перерахунок та виплату пенсії позивача застосувавши показник середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2020, 2021,2022 роки.
Разом з цим, листами від 22.02.2024 та 19.03.2024 Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області позивача повідомлено, що при обрахунку пенсії виключено заробітну плату за період з січня 1983 року по травень 1984 року, видану Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо. Оскільки, при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2020 та при переході на інший вид пенсії з 17.03.2023 в матеріалах пенсійної справи був відсутній акт перевірки довідки про заробітну плату, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо за період з січня 1983 року по травень 1984 року. Також повідомлено позивача проте, що Пенсійним органом зроблено запит до Міністерства праці та соціального захисту Республіки Казахстан для проведення зустрічної перевірки достовірності видачі даної довідки. Після надходження акту перевірки достовірності видачі довідки до норм чинного законодавства, буде розглядатися питання щодо перерахунку пенсії. Крім того у листах зазначено, що внаслідок здійсненого перерахунку, в зв'язку з виключенням заробітної плати за період з січня 1983 року по травень 1984 року, на підставі довідки виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо виникла переплата пенсії в сумі 15622,33 грн.
В подальшому листом від 28.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області позивачу надіслано повідомлення Міністерства праці і соціального захисту населення Республіки Казахстан про те, що запит від 23.11.2023 за вих. №1900-0305-10/50030 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про здійснення перевірки заробітної плати за період роботи в «Мангістауському експлуатаційному локомотивному депо» з 21.01.1983 по 30.05.1984 направлений керівнику зазначеного підприємства. Після отримання матеріалів перевірки достовірності подання вказаної довідки згідно первинних документів буде прийняте рішення про доцільність здійснення перерахунку пенсії з урахуванням сум заробітної плати, зазначених у довідці.
Згодом позивач самостійно отримав нові довідки з Республіки Казахстан, а саме довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.11.2024 за №109, видану ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангыстауское отделение ГП» та довідку про періоди роботи з 21.01.1983 по 30.05.1984 від 13.11.2024 №82. Позивач вказує, що нові довідки ідентичні за змістом довідкам які позивач надав пенсійному органу для перерахунку 26.11.2020.
12.12.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії,
До заяви позивача було додано, зокрема: 1) Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.11.2024 за №109, видану ТОО «КТЖ - Грузовые перевозки»- Мангыстауское отделение ГП»; 2) Довідку про період роботи з 21.01.1983 р. по 30.05.1984 р від 13.11.2024 №82, видану ТОО «КТЖ - Грузовые перевозки»-Мангыстауское отделение ГП» (врахований до страхового стажу).
Вказана заява з довідками за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 20.12.2024 №961170194220 про відмову в перерахунку пенсії, оскільки надана позивачем довідка не підтверджена копіями первинних документів, а також повідомлено позивача про те, що з 01.01.2023 Республіка Казахстан припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, в зв'язку з цим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи, навчання набуті по 31.12.1991.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 № 961170194220 про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.
Стаття 1 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17та від 18.10.2018 у справі № 539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі № 357/2591/17.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).
Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону № 1058-ІV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судом встановлено, що при призначенні пенсії позивачу враховано до страхового стажу період його роботи з 21.01.1983 по 30.05.1984 від 13.11.2024 №82 в Мангістаунському експлуатаційному локомотивному депо, що відповідачем не заперечується.
Таким чином, відповідачем не ставиться під сумнів факт роботи позивач з 21.01.1983 по 30.05.1984 від 13.11.2024 №82 в Мангістаунському експлуатаційному локомотивному депо.
При здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2020, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області враховано середньомісячний заробіток за періоди роботи з 01.11.1979 по 31.10.1984, по довідці з січня 1983 року по травень 1984 року, виданій Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо від 01.04.2020.
У довідці від 01.04.2020, виданій Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо, вказано суму доходів позивача до виплати за період 1983-1984 років. Підстава видачі довідки: особові рахунки працівника.
Зазначена довідка підписана посадовими особами (начальником депо, начальником бухгалтерського обліку) філії акціонерного товариства «КТЖ-Вантажні перевезення» - «Мангістауське відділення ДП та містять відбиток печатки цього товариства (арк.справи 26).
В подальшому при здійсненні перерахунку пенсії 17.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду в Тернопільській області виключено заробітну плату за період з січня 1983 року по травень 1984 року, на підставі довідки виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо. Оскільки при проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2020 та при переході на інший вид пенсії з 17.03.2023 в матеріалах пенсійної справи був відсутній акт перевірки довідки про заробітну плату, виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо за період з січня 1983 року по травень 1984 року.
Також позивача повідомлено проте, що пенсійним органом зроблено запит до Міністерства праці та соціального захисту Республіки Казахстан для проведення зустрічної перевірки достовірності видачі даної довідки.
Відповідно до повідомлення Міністерства праці і соціального захисту населення Республіки Казахстан, запит від 23.11.2023 за вих. №1900-0305-10/50030 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про здійснення перевірки заробітної плати за період роботи в «Мангістауському експлуатаційному локомотивному депо» з 21.01.1983 по 30.05.1984 направлений керівнику зазначеного підприємства.
Станом на час розгляду справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не надано доказів здійснення перевірки заробітної плати за період роботи в «Мангістауському експлуатаційному локомотивному депо» з 21.01.1983 по 30.05.1984.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач самостійно отримав нові довідки з Республіки Казахстан, а саме: довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 13.11.2024 за №109, видану ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангистауское отделение ГП» та довідку про періоди роботи з 21.01.1983 по 30.05.1984 від 13.11.2024 №82.
Суд зауважує, що нові довідки від 13.11.2024 за №109, №82 видані ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангистауское отделение ГП» ідентичні за змістом довідкам виданих тим же підприємством 13.04.2020 та 01.04.2020, які позивач надав Пенсійному органу для перерахунку 01.12.2020.
Як слідує із оскаржуваного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не взято до уваги вказані довідки оскільки вони не підтверджена копіями первинних документів, а також, те що з 01.01.2023 Республіка Казахстан припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Додатком 5 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій.
За змістом вказаної форми довідка повинна містити, зокрема, штамп органу, що видав довідку; ПІБ особи, якій довідка видана; суми заробітної плати та період, за який вона нарахована; підставу видачі довідки; ПІБ, посада та підпис уповноважених осіб.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Угодою між Міністерством соціального захисту населення України та Міністерством соціального захисту населення Республіки Казахстан про співпрацю в галузі пенсійного забезпечення від 21.09.1995 (чинна з 21.09.1995) визначено, що призначення пенсії проводиться за поданням потрібних документів, які підтверджують право на неї згідно з законодавством держави проживання. Документи, видані у встановленому порядку на території держав-учасниць цієї Угоди, приймаються без легалізації (ст.6).
Крім того, частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.04.2020 у справі №555/2250/16-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Також суд зазначає, що у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі № 280/1411/16-а та від 26.10.2022 у справі №808/1735/18.
Суд зауважує, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку довідки про заробітну плату виданої ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангыстауское отделение ГП», оскільки вказана довідка потребує підтвердження первинними документами, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Крім того, при визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1058-IV, вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві.
Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди від 13.03.1992 підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії. Відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Водночас, суд звертає увагу, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.12.2020, Угода «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994 була чинною, однак Пенсійний орган не скористався правом на здійснення перевірки наданої позивачем довідки, при цьому зарахувавши заробітну плату з січня 1983 по травень 1984 на підставі довідки від 01.04.2020 виданої Мангістаунським експлуатаційним локомотивним депо.
Відтак, суд вважає, що позивач мав правомірні очікування на отримання пенсії в належному розмірі на підставі вказаної довідки про заробітну плату, однак пенсійний орган фактично переклав на позивача тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження відомостей про заробіток позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
З огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 №961170194220 про відмову позивачу в перерахунку пенсії.
Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.12.2020 та з 17.03.2023 перерахунок пенсії позивача з урахуванням його заробітної плати за періоди роботи в Мангістаунському експлуатаційному локомотивному депо за період з січня 1983 року по травень 1984 року на підставі довідки виданої ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангыстауское отделение ГП» (Республіка Казахстан) №109 від 13.11.2024.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають, для суду, наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.12.2024 №961170194220 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.12.2020 та з 17.03.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за періоди роботи в Мангістаунському експлуатаційному локомотивному депо за період з січня 1983 року по травень 1984 року на підставі довідки виданої ТОО «КТЖ-Грузовые перевозки» Мангыстауское отделение ГП» (Республіка Казахстан) №109 від 13.11.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під.,2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Мірінович У.А.