08 липня 2025 рокусправа № 380/22449/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 19.09.2024 № 134550027782 про відсутність необхідного стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на виплату допомоги позивачу;
- зобов'язати відповідача-2 зарахувати позивачу до стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та право на виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період з 10.12.2001 по 25.12.2012 на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни Сихівської райсанепідстанції м. Львова;
- зобов'язати відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , з 1984 року до 2024 року працювала на посадах, що відносяться до посад середнього медичного персоналу.
11.09.2024 позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі її 10-ти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте Головне управління ПФУ в Полтавській області рішенням від 19.09.2024 № 134550027782 відмовило у задоволенні вищезазначеної заяви у зв'язку із тим, що період роботи з 10.01.2001 до 25.12.2012 не зарахований до пільгового стажу, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги, оскільки посада помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни не передбачена Порядком № 909.
На думку позивача, відповідач-1 неправомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні останній одноразової грошової допомоги, оскільки посада помічника лікаря-гігієніста відноситься до посад середнього медичного персоналу.
Вважаючи рішення відповідача-1 протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 07.11.2024 позовна заява залишена без руху.
Ухвалою від 20.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.11.2024 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому Головне управління ПФУ в Полтавській області заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1191, виплата одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій можлива лише за умови дотримання всіх передбачених умов. Зокрема, особа повинна мати не менше 30 років страхового стажу (для жінок) на посадах, які передбачені Переліком № 909 як такі, що дають право на пенсію за вислугу років, працювати на такій посаді в державній або комунальній установі на момент досягнення пенсійного віку та не отримувати жодної пенсії до цього моменту.
Стверджує, що посада "помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни", на якій позивач працювала у період з 10.12.2001 до 25.12.2012, не включена до Переліку № 909, а тому цей період не може бути врахований як спеціальний стаж, необхідний для призначення зазначеної допомоги. Таким чином, одна з ключових умов виплати грошової допомоги не виконана.
З огляду на це, відповідач-1 вважає, що спірне рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги прийняте на підставі та в межах чинного законодавства.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
02.12.2024 відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, у якому Головне управління ПФУ у Львівській області заперечує проти задоволення позову у зв'язку із тим, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років зараховуються робота в закладах охорони здоров'я на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад).
Наголошує, що Міністерство охорони здоров'я України листом від 12.09.2001 № 11.03-15/21 повідомило, що до посад середнього медичного персоналу (молодших спеціалістів із медичною освітою) належать посади медичних працівників, робота на яких вимагає від фахівця наявності спеціальної медичної освіти (посади зубних лікарів, зубних техніків, фельдшерів, акушерок, фельдшерів - лаборантів, рентгенлаборантів, медичних сестер усіх найменувань, інструкторів з трудової терапії, санітарної просвіти, лікувальної фізкультури, медичних статистиків, гіпсових техніків-ортезистів).
Разом із цим, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.02.2000 № 33 зареєстровані типові штатні нормативи закладів охорони здоров'я.
Номенклатура спеціальностей середніх працівників затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.10.1991 № 146 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров?я України від 01.02.2001 № 39). Додатком № 39 не зазначено, що помічник лікаря-гігієніста відносений до середнього медичного персоналу.
Отже, відповідач-2 вважає, що позивачу правомірно не зараховано до спеціального стажу для виплати десяти пенсій період роботи з 10.12.2001 до 25.12.2012 на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни Сихівської райсанепідстанції м. Львова, оскільки посада помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни не передбачена Порядком № 909.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
05.12.2024 позивач надіслала відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідачів, наведених у відзивах.
Позивач зазначає, що обіймала посаду помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни у Сихівській райсанепідстанції м. Львова з 10.12.2001 до 25.12.2012, тобто посаду, яка віднесена до посад середнього медичного персоналу.
Посилаючись на пункт 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Перелік № 909, позивач стверджує, що виконувала трудові функції на посаді середнього медичного персоналу у закладі охорони здоров'я, а отже, має необхідний спеціальний стаж для призначення грошової допомоги.
Наголошує, що Переліком № 909 передбачено право на пенсію за вислугу років для осіб, які працювали на посадах середнього медичного персоналу незалежно від конкретного найменування посад, за умови наявності відповідної освіти та допуску до медичної діяльності. Законодавство не встановлює вичерпного переліку посад середнього медичного персоналу, а посада, яку обіймала позивач, прямо передбачена нормативними актами МОЗ і відповідає критеріям зазначеної категорії.
Таким чином, позивач вважає доводи відповідачів такими, що не відповідають змісту нормативного регулювання та фактичним обставинам справи, а відзиви жодним чином не спростовують надані позивачем докази, а тому просить їх відхилити повністю.
10.12.2024 відповідач-2 подав заперечення на відповідь на відзив, у якому пенсійний орган не погоджується із доводами позивача наведеними у відповіді на відзив.
Зазначає, що відповідь на відзив жодним чином не спростовує надані позивачем докази та твердження, а тому просить його відхилити повністю й відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи із підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до записів № 2-3 трудової книжки ОСОБА_1 від 04.04.1984 серії НОМЕР_1 , позивач у межах спірного періоду, а саме з 10.12.2001 до 25.12.2012 працювала на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни Сихівської райсанепідстанції м. Львова.
11.09.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 11.09.2024, визначене Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
19.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняло рішення № 134550027782, яким відмовило ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, зазначивши, що аналіз наданих документів свідчить, що період роботи з 10.12.2001 до 25.12.2012 не зарахований до пільгового стажу, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги, оскільки посада помічника лікаря-гігієніста з комунальної гієни не передбачена Порядком № 909, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Додатком № 39 до наказу МОЗ від 23.02.2000 № 33 не зазначено, що помічник лікаря-гігієніста відноситься до середнього медичного персоналу.
Вважаючи рішення відповідача-1 про відмову у виплаті грошової допомоги протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність рішення відповідача-2 щодо відмови у перерахунку пенсії з виплатою грошової допомоги, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язане із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на посадах в закладах та установах державної та комунальної форми власності, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, та виходу на пенсію саме з цих посад, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1191 цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 71 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Суд встановив, що відповідно до записів № 2-3 трудової книжки ОСОБА_1 від 04.04.1984 серії НОМЕР_1 , позивач у межах спірного періоду, а саме з 10.12.2001 до 25.12.2012 працювала на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни Сихівської райсанепідстанції м. Львова.
Отже, стаж ОСОБА_1 на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни складає понад 11 років
Разом із цим, відповідач-2 у своєму відзиві вказує, за матеріалами пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 43 роки 3 місяці 16 днів, у тому числі 28 років 2 місяці 2 дні - працівник освіти та охорони здоров'я.
Наведені обставини сторонами не заперечуються.
Отже, загальний стаж позивача працівником закладу охорони здоров'я складає понад 30 років.
Разом із тим, Головне управління ПФУ в Полтавській області 19.09.2024 прийняло рішення № 134550027782, яким відмовило ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, вказавши, що аналіз наданих документів свідчить, що періоди роботи з 10.12.2001 до 25.12.2012 не зараховано до пільгового стажу, який дає право на призначення одноразової грошової допомоги, оскільки посада помічника лікаря-гігієніста з комунальної гієни не передбачена Порядком № 909.
Щодо наявності підстав для відмови у виплаті позивачці грошової допомоги, суд зважає на таке.
Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII), визначено правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2801-XII заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" № 909 від 04.11.1993 затверджений вичерпний перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).
Відповідно до положень Переліку № 909 пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначаються після досягнення 55 років за наявності спеціального стажу роботи станом на 1 квітня 2015 р. не менше 25 років і після цієї дати: з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців.
Відповідно до розділу 2 Переліку № 909 право на одноразову грошову виплату мають особи, які працювали у лікарняних закладах, зокрема, лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-1V періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до Переліку № 909, в галузі охорони здоров'я відносяться лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) в таких закладах та установах: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Відповідно до примітки 2 до Переліку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Згідно із Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників охорони здоров'я, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я від 29.03.2002 № 117, професії помічник лікаря-епідеміолога, фельдшер санітарний (помічник лікаря-гігієніста) належать до категорії фахівців.
Відповідно до ст. 74 Закону № 2801-XII провадити медичну, фармацевтичну діяльність, надавати реабілітаційну допомогу можуть особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять певні види медичної і фармацевтичної діяльності, надають реабілітаційну допомогу, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідальність за дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів, а також органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження відповідних видів господарської діяльності.
Таким чином суд підсумовує, що відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117, посада помічника лікаря-гігієніста віднесена до фахівців із середньою медичною освітою, а отже - до середнього медичного персоналу. Відповідно до розділу II Переліку № 909, право на відповідні пільги мають особи, які працювали на посадах середнього медичного персоналу, незалежно від найменування закладу чи установи. Тому, робота ОСОБА_1 помічника лікаря-гігієніста у спірний період з 10.12.2001 до 25.12.2012 підпадає під правове регулювання вказаного Переліку і дає підстави для реалізації передбачених ним гарантій.
Разом із тим, відповідачами не заперечується наявність у позивача страхового стажу.
Таким чином, суд встановив, що стаж позивача, в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на виплату одноразової грошової допомоги, складає понад 30 років, а тому, відповідач-1 протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 71 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 19.09.2024 № 134550027782.
Суд зауважує, що у справі, що розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Полтавській області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової допомоги.
Тому, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у призначенні пенсії, яким, у цьому випадку, є Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області.
До такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення цього спору.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Скасування спірного рішення має наслідком задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача-1 зарахувати позивачу до стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та право на виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період з 10.12.2001 по 25.12.2012 на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни Сихівської райсанепідстанції м. Львова;
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19.09.2024 № 134550027782.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області адреса (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34; ЄДРПОУ 13967927) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 10.12.2001 до 25.12.2012 на посаді помічника лікаря-гігієніста з комунальної гігієни Сихівської райсанепідстанції м. Львова.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34; ЄДРПОУ 13967927) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34; ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна