про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4725/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТУРК ІСТ" про обмеження у праві виїзду за межі території України, -
09.07.2025 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Кіровоградській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ «ЕНЕРГО ТУРК ІСТ» (код ЄДРПОУ 41922472) - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до погашення податкового боргу юридичної особи в сумі 1 097 999,23 грн.
Загальними нормами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з'ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом та чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим процесуальним законодавством.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
У відповідності з пунктом 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Отже, застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження застосовується саме до керівника юридичної особи.
Положеннями статті 289-2 КАС України не встановлено особливостей щодо змісту позовної заяви, а відтак, позовна заява податкового органу має відповідати вимогам статті 160 КАС України.
Згідно частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Безумовним є право позивача на визначення відповідачів, предмета та підстав спору. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів.
Згідно визначення, наведеного у пункті 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У позовній заяві податковий орган просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника Жмуцького Святослава Володимировича, тобто позовні вимоги фактично спрямовані до фізичної особи, яка не є відповідачем у цій справі, що є порушенням процесуального законодавства.
Суддя наголошує, що не може бути вирішити питання про права та свободи фізичної особи, без залучення її в якості відповідача, оскільки рішення у даній справі безпосередньо стосується права цієї особи.
У зв'язку із вказаним, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з огляду на необхідність подання позовної заяви із визначенням належного суб'єктного складу учасників справи.
При цьому, суддя звертає увагу на таке.
Як стаття 289-2 КАС України так і стаття 87 ПК України встановлюють однакові підстави для звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі №160/5655/22 зазначив, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
Отже, право на звернення до суду пов'язане саме із наявністю вказаних обставин.
У відповідності до приписів частини 1 та абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Отже, слід встановити дату початку відліку строку на звернення до суду та відповідно провести перевірку щодо дотримання тримісячного строку звернення до суду.
Якщо вести облік тримісячного строку звернення до суду з дати вручення відповідачу податкової вимоги 27.04.2023 року, то останній день тримісячного строку на звернення до суду сплив 27.07.2023 року. А відтак, податковий орган, звернувшись до суду майже після двох років, пропустив строк звернення до суду.
Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас, згідно інформації з інтегрованої картки платника з орендної плати відповідача, податковий борг в розмірі більш 1000000 грн виник 30.12.2024 року, а відтак, відлік тримісячного строку звернення до суду має розпочатись після несплати вказаної суми боргу 240 днів (27.08.2025). І вже, з 28.08.2025 року, у податкового органу може виникнути право на звернення до суду. Вказане опосередковано може свідчити про передчасне звернення до суду з даним позовом.
У зв'язку із вищезазначеним, суддя дійшла висновку про необхідність вирішити питання щодо дотримання строків звернення до суду. У зв'язку з чим, адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків, зазначених у цій ухвалі.
Разом з тим зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, позивачу необхідно надати час для усунення недоліків поданої позовної заяви до 14:00 години 10.07.2024.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 122, 123, 283, 289-2 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ТУРК ІСТ" про обмеження у праві виїзду за межі території України залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 14:00 години 10.07.2025 року.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК