про повернення позовної заяви
08 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4266/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови йому здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до оновленої довідки №9231 від 02.09.2021, з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи з 100 % суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум;
2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до оновленої довідки №9231 від 02.09.2021, з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи з 100 % суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 30.06.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України.
04.07.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява на виправлення недоліків (вх.№20179/25), в якій просила вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити позивачу строк звернення до суду зі вказаною вище позовною заявою. Обґрунтовуючи зазначила, що предметом позову у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, яку він отримує відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі ЗУ №2262-ХІІ). Спеціальним законодавством у сфері соціального захисту є ст.46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі ЗУ № 1058-IV). Відповідно до ч.2 ст.55 ЗУ №2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Вважає, що вказані вище норми Законів визначають спеціальні строки та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Надаючи оцінку вказаній заяві, слід зазначити наступні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд, на виконання ч.5 ст.242 КАС України, врахував висновки постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19. Суд, аналізуючи норми ст.122 КАС України, зазначив, що з дня отримання виплати особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась із заявою про надання їй відповідної інформації. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Тому відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, для соціальних судових спорів строк звернення до суду обчислюється з дати отримання відповідної суми коштів. Від висновку щодо обчислення строку з дати відповіді на звернення особи - Верховний Суд відступив.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, згідно з ч.5 ст.242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов'язком, а не правом суду. Оскільки висновок у зазначеній справі стосується ст.122 КАС України та сформульовано для застосування судами у всіх категоріях соціальних спорів, обставини ухвалення рішення Верховним Судом у справах, що мали інші, аніж у цій, фактичні обставини, не мають правового значення. Тож відсутні підстави не враховувати актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування ст.122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду зі вказаним вище позовом та обов'язку надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності тому причин і надати докази.
Представниця позивача та позивач у заяві не вказали жодного аргументу щодо поважності причин пропущеного строку на звернення до суду. Натомість зміст заяви полягає виключно в не погодженні з висновками суду та власне твердження представника позивача, що строк звернення до суду він не пропустив.
Посилання представниці позивача на встановлене ч.ч.2, 3 ст.51 ЗУ №2262-ХІІ право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком не обґрунтоване з таких підстав.
Вказана норма Закону визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто, вказана норма стосується матеріального строку (відповідного права пенсіонера та обов'язку органу пенсійного забезпечення), а не процесуального (щодо права особи на звернення до суду).
Заявлений предмет спору не стосується визначення права та періоду на перерахунок пенсії позивача. Натомість стосується правильності обчислення її розміру після проведеного перерахунку та обраного позивачем способу відновлення порушеного, на його думку, права на вірний розмір пенсії після такого перерахунку. Тому для таких обставин спору строк звернення до суду обчислюється саме відповідно до вимог ст.122 КАС України - з дня отримання пенсійної виплати за визначений період.
Водночас згідно з абз. 23 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки пенсія є щомісячним платежем і позивач не вказує про несвоєчасність її отримання, її розмір позивачу відомий з дати отримання кожного числа місяця, що настає за місяцем, у якому виплачувалась пенсія.
Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, шестимісячний строк звернення до суду пропущено. Оскільки поважних причин позивач та його представниця не вказують та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення заяви відсутні. Крім того, всупереч вимог пунктів 4-5ч.1 ст.160 КАС України, відсутній виклад обставин, доводи, аргументи та посилання в обґрунтування позовних вимог перерахувати пенсію за 2018 рік щодо довідки, яка містить відомості про грошове забезпечення станом на 05.03.2019.
Крім того, судом враховано наступні обставини.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 в адміністративній справі №340/10522/21, яке набрало законної сили, зобов'язано, серед іншого, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 02.09.2021 року за №9231, виданої ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області" за аналогічною посадою та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
Вказане свідчить, що ще з 2022 року позивач був обізнаний як про нову довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 05.03.2019, так і про період неврахування такої довідки при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018.
При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 20.05.2025 року у відповідь на звернення адвоката, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно ч.5 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України), за умови усунення вказаних підстав для її повернення.
Оскільки недоліки позову не усунені, наявні підстави повернути позивачу позовну заяву.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО