про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2025 року м. Київ № 320/31597/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лад і Мир Агро» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лад і Мир Агро» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 № 11633888/43967850,
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №4 від 02.07.2024 року до податкової накладної № 32 від 02.07.2024 поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лад і Мир Агро», датою її подання.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з пунктом восьмим частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161 КАС України).
У якості додатків до позовної заяви, позивач зазначає: документ, що підтверджує сплату судового збору, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, копію ухвали від 09 грудня 2024 року у справі № 320/57272/24, копію ухвали від 29 квітня 2025 року у справі № 320/57272/24, копію розрахунку коригування №4 від 02.07.2024 року, копію квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 9209189370 від 26.07.2024, копію Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 06.08.2024, копію Квитанції про реєстрацію Повідомлення від 02.08.2024 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування від 02.08.2024, копію Рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 № 11633888/43967850, копію Скарги № 9240033598 від 19.08.2024, копію Договору №01/07-155 від 01.07.2024, копію Рахунку на оплату по замовленню № 8429 від 02.07.2024, копію Податкової накладної №32 від 02.07.2024, копію Платіжної інструкції №443 від 02.07.2024, копію Листа від 05.07.2024 за вих. №12, копію Платіжної інструкції №1963 від 10.07.2024, копію Платіжної інструкції №2000 від 19.07.2024, копію Платіжної інструкції №2209 від 19.07.2024, копію Акту звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2024-07.08.2024 між Позивачем і ТОВ «Шершнівське» від 07.08.2024, копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за 01.01.2024 - 08.08.2024, копію пояснювальної записки від 09.08.2024, копію Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.08.2024 за №54388/43967850/2, копію витягу з ЄДР щодо ТОВ «ТК «Лад і Мир Агро», копії позовної заяви та всіх документів, що додаються для відповідачів у 2 примірниках.
Водночас, до позовної заяви додано лише копії позовних заяв для відповідачів та клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Будь-яких інших доказів в обгрунтування позовних вимог, позивачем до позовної заяви не надано.
Також, засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір». Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).
Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок додання до позову документу про сплату судового збору.
Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2025 становить - 3028,00 грн.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
В порушення зазначеної вимоги позивачем не надано документу про сплату судового збору у визначеному судом розмірі.
Окрім того, відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі 640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі 360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Позивачем у позовній заяві оскаржується рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 № 11633888/43967850
Як зазначає позивач у позовній заяві, ним оскаржувалось спірне рішення Головного управління ДПС у Київській області, проте 26.08.2024 року отримано рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку (Рішення за результатом розгляду скарги), отже, для оскарження спірного рішення застосовується тримісячний строк для звернення до суду.
У зв'язку з чим, звернувшись до суду 16 червня 2025 року (засобами поштового зв'язку) з даним позовом позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.
Водночас, до позовної заяви, позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обгрунтоване тим, що позивачем вже подавалась така позовна заява, яку було залишено без руху ухвалою суду від 09 грудня 2024 року у справі № 320/57272/24, а ухвалою суду від 29.04.2025 було повернуто. При цьому, в резолютивній частині ухвали від 29.04.2025 зазначено «повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом». Зазначає, що внаслідок збоїв в системі «Електронний суд» в грудні 2024 року, викликаних, серед іншого кібератакою на державні реєстри України, ухвала про залишення позовної заяви без руху, не була отримана позивачем, і фактично, останній був позбавлений можливістю усунути недоліки позовної заяви, і відповідно, не зміг скористатися правом на судовий захист своїх порушених прав внаслідок обставин, що не залежать від Позивача.
Розглянувши клопотання суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, відповідно до даних програми "Діловодство спеціалізованого суду", у справі №320/57272/24 судом 9 грудня 2024 року винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд» 10.12.2024 року о 00:50 хв.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
При цьому, ухвалу про повернення позовної заяви винесено судом 29 квітня 2025 року.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Сукупність обставин у цій справі, встановлених судом вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лад і Мир Агро» у спірний період не вчинило усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на усунення недоліків позовної заяви.
Окрім того, жодних доказів того, що пропуск строку стався з поважних причин, пов'язаних з роботою системи «Електронний суд», позивачем не надано.
Необхідно відзначити те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990/330/23 зауважила, що хоча частина восьма статті 169 КАС і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення. Тож, якщо позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, позивач має обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений (у тому числі, якщо це стосується поведінки учасника справи чи його представника, яка передувала відповідному зверненню) з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами, а суд першої інстанції, у свою чергу, з'ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.
У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 815/4960/17 Верховний Суд зазначив, що право особи повторно звернутися з позовом після його повернення, що визначено нормами КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом. Сама по собі та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права на звернення до суду у будь-який момент після повернення вперше поданої позовної заяви без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Будь-яких інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.08.2024 № 11633888/43967850, позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду не наведено.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду доказів в обгрунтування позовних вимог, оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн., заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Лад і Мир Агро» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів в обгрунтування позовних вимог, оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн., заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.