08 липня 2025 року м.Київ №320/30549/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправним та скасування припису,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції та дільничного офіцеру поліції Шевченківського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 264052 від 29.08.2023, винесений дільничним офіцером поліції Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві лейтенанта поліції Ворушило Д.А.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що працівники поліції, не розібравшись в ситуації за неправдивими свідченнями його колишньої дружини, склали щодо позивача терміновий заборонний припис.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Шевченко А.В.) позов залишено без руху.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Лисенко В.І.
У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (частина друга статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом установлено, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній. А саме, від позивачки надійшов уточнений позов до ГУ НП у м.Києві про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №264052 від 29.08.2023, винесений дільничним офіцером поліції Шевченківського управління поліції ГУ НП у м.Києві лейтенантом поліції Ворушило Д.А.
Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував та пояснив, що інспектор відповідача при складанні термінового заборонного припису діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, а рішення приймав з урахуванням усіх фактичних обставин, що були ним встановлені, станом на момент фіксації правопорушення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту.
29.08.2023 о 12:00 год. інспектор Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві прийняв повідомлення від ОСОБА_3 , у якому останній зазначив про те, що 29.08.2023 о 11:59 за адресою: АДРЕСА_1 його колишня дружина, ОСОБА_1 здійснює психологічний тиск та погрожує йому.
Того ж дня, у постраждалої особи, Лютого В.Ю., ДОП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенантом поліції Ворушило Д.О. були відібрані пояснення та заповнено форму ризиків вчинення домашнього насильства.
В ході відпрацювання виклику на місці виявлено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які вчинили домашнє насильство відносно один одного. У подальшому відносно учасників події складено адміністративні протоколи за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника строком на 7 діб.
Зокрема 29.08.2023 дільничним офіцером поліції Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві лейтенантом поліції Ворушило Д.А. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №264052 у зв'язку із скоєнням ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно постраждалої особи ОСОБА_3 . Даним приписом визначено наступні заходи стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №264052 винесений на 7 діб з 13 год. 15 хв. 29.08.2023 до 13 год. 15 хв. 05.09.2023. Вказаний припис підписаний позивачкою.
Уважаючи такий припис протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Також, судом встановлено, що 29.08.2023 інспектором Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Максимом Остаховим було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 263592, відповідно до якого ОСОБА_1 29.08.2023 о 10.00 годин за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишнього чоловіка, а саме висловлювалась нецензурною, образливою лайкою та погрожувала фізичною розправою в телефонній розмові, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 16.10.2023 провадження у справі №761/36772/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 55 Основного Закону України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон № 2229-VIII).
Положеннями ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII надано наступні визначення понять:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3);
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8);
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п. 16).
За змістом ч. 3 ст. 3 Закону № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Статтею 24 Закону № 2229-VIII передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Частинами 1, 2, 4-6 ст. 25 Закону № 2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ч. 9 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок № 654).
Так, відповідно до п 6, 7 розд. ІІ Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктами 10, 11 розд. ІІ Порядку № 654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень);
у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку «у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (її представника);
у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові кривдника;
у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно до розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді»/«невідомо». Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180 (далі - Порядок № 369/180) дві відповіді «так» на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді «без відповіді/невідомо» поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Як убачається з матеріалів справи, дільничний офіцер поліції Шевченківського Управління поліції ГУ НП в м.Києві лейтенант поліції ОСОБА_2 за наслідками опитування потерпілої оцінив рівень безпеки постраждалої як низький, що підтверджується Формою оцінки вчинення домашнього насильства від 29.08.2023. При цьому, така оцінка відповідає вимогам п. 6 розд. ІІ Порядку № 369/180.
Разом із тим, в обґрунтування своєї позиції представник позивача посилається на постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27.03.2023 у справі №761/10369/23, від 14.01.2021 у справі №761/118/21, від 26.05.2020 у справі №761/14985/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру.
Проте суд не приймає їх до уваги, оскільки викладені у зазначених постановах обставини мали місце до 29.08.2023 та не мають жодного відношення до спірних правовідносин.
Також, суд не приймає до уваги довідку КНП "Київська міська клінічна лікарня №17" №1497 від 11.10.2022 про діагноз позивачки у вигляду струсу головного мозку, оскільки зазначене захворювання позивачки мало місце майже за рік до виникнення спірних правовідносин та не може бути доказом у цій справі.
Крім того, постанова Шевченківського районного суду в м.Києві від 16.10.2023 у справі №761/36772/23 про закриття провадження про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП не може вплинути на оцінку судом законності винесення заборонного припису, оскільки притягнення позивачки до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису має різну правову природу та є різними заходами впливу на запобігання домашньому насильству.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2022 №380/952/20.
За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №264052 від 29.08.2023, оскільки він був застосований працівником поліції після прибуття за викликом та оцінки виявлених обставин (оцінки ризиків), був обґрунтованим у момент застосування.
Отже, відповідач, оцінивши ризики, діяв правомірно та дійшов висновку про існування загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII та пункту 1 розділу 2 Порядку №654.
Крім того, слід зазначити, терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на строком на 7 діб з 13 год. 15 хв. 29.08.2023 до 13 год. 15 хв. 05.09.2023, внаслідок чого відсутні підстави для скасування припису, оскільки він вичерпав свою дію.
Ураховуючи вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах спірних правовідносин не вчинено неправомірних дій.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до положень ст. 139 КАС України суд залишає за позивачем.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.