про відмову в забезпеченні позову
07 липня 2025 року 320/26731/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 12.10.1987;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/26731/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.
04.07.2025 позивачем подано шляхом використання системи «Електронний суд» заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить забезпечити позов шляхом заборони посадовим особам усіх територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в тому числі й ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим, вчиняти будь які дії щодо призову виключеного з військового обліку громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військову службу під час мобілізації (в т.ч. щодо звернення до правоохоронних органів із незаконними вимогами, щодо розшуку, затримання та доставлення виключеного з військового обліку громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/26731/25.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач своїм протиправним наказом визнав довідку ВЛК № 23/240 від 23.01.2023 недійсною з підстав відсутності книг протоколів засідань ВЛК, вважаючи, що така обставина надає йому право самостійно визнавати зазначений медичний документ недійсним. Відтак, на думку позивача, відповідач безпідставно відмовляється внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку відповідно до вказаної довідки ВЛК.
Враховуючи вказане, позивач вважає, що позов потребує забезпечення, оскільки такі дії та бездіяльність відповідача створюють реальну загрозу його незаконного призову на військову службу під час мобілізації, що порушує його конституційні права. Недостовірні відомості в реєстрі про статус позивача як військовозобов'язаного можуть спонукати органи ТЦК та СП призвати його на службу, попри чинну довідку про непридатність.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
Предметом спору у цій справі є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не внесення до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити посадовим особам усіх територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, в тому числі й ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим, вчиняти будь які дії щодо призову виключеного з військового обліку позивача на військову службу під час мобілізації (в т.ч. щодо звернення до правоохоронних органів із незаконними вимогами, щодо розшуку, затримання та доставлення виключеного з військового обліку громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
При цьому, позивач не оскаржує у позовній заяві дії відповідача щодо призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Такі дії відповідача не є предметом заявленого спору.
Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вказані вище дії не відповідає порушеному праву позивача за захистом якого він звернувся до суду.
Крім того, пунктом 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, обраний заявником спосіб забезпечення позову за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Парненко В.С.